Українські частини в польському «поході на Київ»
Українські частини в польському «поході на Київ»
Вже в дні 25 квітня, в якому польська армія почала «київський похід», найшлося в її рядах дві українські дивізії - 6, під проводом ген. Безручка, скомплєтована в Берестю над Бугом і 2, під проводом полк. Вдовиченка, що вже від довшого часу сусідувала з VI польською армією, в районі Нової Ушиці. В дні 7 травня, в якому поляки зайняли Київ, 6 українська дивізія була в Києві, 2 дивізія в районі 35-40 км. на схід від Могилева Подільського, а армія ген. Омеляновича-Павленка, що саме тоді вернулась з свого «зимового походу», прорвавши більшовицький фронт, зайняла район на північний схід від Ямполя. Невелика чисельно (всього біля 8.000 багнетів) але знаменита під якісним оглядом українська армія, відіграла поважну ролю так у польському наступі на Київ, як відвороті з України і обороні Пльщі.
«На правому крилі польської армії - пише польський історик Л. Васілєвскі - прикривала південньо-східню Галичину, невелика числом, але сильна духом і загартована в боях українська армія. Протягом цілої більшовицької офензиви боролася вона хоробро й відступала з Поділля крок за кроком, координуючи свою акцію з 6 польською армією, що боронила приступу до Львова. Своєю акцією зупинила українська армія напір більшовиків, унеможливила їхнє маневрування в напрямі Стрий - Самбір - Перемишль, що булоб примусило 6-ту польську армію покинути східню Галичину. Крім цього 6-та українська дивізія, сформована на приказ от. Петлюри з інтернованих українців, вела свою акцію в складі армії ген. Ридза-Сміглого, що відступала з Києва на Коростень - Люблин. Ця дивізія, під проводом ген. Безручка, помітно помогла польській армії, про що свідчать прикази до армії Ридза-Сміглого. Підчас останньої диверзії Буденного з під Львова на Сокаль - Замость - Люблин, на глибокі тили польських резерв, що маневрували на північному березі Висли - в кінці серпня - б-та українська дивізія скупчилася довкола Замостя, загородила дорогу Буденному і в днях 29-31 VIII 1920 р. унеможливила йому здобути Замостє».
Бій під Варшавою, до якого успішности в такій мірі причинилася українська армія, закінчився перемирям, а відтак миром з більшовиками. Українські частини, покинені польськими союзниками, пробували ще боротися з більшовицькою навалою на власну руку, але це вже виходило поза рами їх фізичної спроможности. Виперті з України, знеможені й скривавлені, перейшли останки Української Армії на територій Польщі, де їх розброїли й інтернували в таборах.
Так перестала істнувати Армія Великої України, зроджена в бурхливі хвилі березневої революції 1917 р.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
11. Українські племена
11. Українські племена Отакі степові бурі, як отсей аварський погром, не могли налякати привичних до всякої біди степових Українців, і вони далї держали ся в степах і посували ся все далї: на схід до Азовського моря, на захід до Дунаю, їх розселенню багато помогло се, що в
Напад печенігів на Київ
Напад печенігів на Київ Чорноморськими степами від непамятних часів переходили ріжно-родні азійські орди. Гуни, болгари, авари, мадяри - всі ті кочовики прямували на буйні українські степи і тут закладали свої обозовища. Від зарання історії наш нарід мусів вести боротьбу
МАРШРУТ Армії Української Народньої Республіки в Зимовому Поході. (6 грудня 1919 р. — 6 травня 1920 р.)
МАРШРУТ Армії Української Народньої Республіки в Зимовому Поході. (6 грудня 1919 р. — 6 травня 1920 р.) Марш Запорозької дивізії 5.12. Котелянка — Любомирецька — Чарторня — Привітів — (вихідне угрупування перед проривом у запілля Добровольчої московської армії).6.12. Печанівка
Блискавичний похід на Київ
Блискавичний похід на Київ По проломі Как’янець-Подільського кітла і здобутті випадових позицій, Проскурова і Жмеринки, прийшла черга до властивого походу на Київ під проводом новоутвореного в дні 10. 8. 1919 р. Штабу Головного Отамана. Відносно дальших військових операцій
В польському полоні
В польському полоні В дні 24 квітня 1920 р. нас, тобто 3-ту Червону Галицьку Бриґаду, поляки роззброїли в містечку Ялтушків і відправили до табору полонених в Проскурові, де вже були полонені частини з 2-гої Червоної Галицької Бриґади. Тут я передав команду своєї бриґади
Офензива на Київ
Офензива на Київ Почався тепер наступ на схід — на Київ. Українські війська, як ті, що були у Сарнах, так і Запоріжці, наступали проти большевиків спереду, а за ними посувалися німецькі війська.За цей час совєтські війська зайняли залізничну лінію на схід Сарн, з Олевськом
У дорозі на Київ
У дорозі на Київ Було це 1 березня 1918 р. Була вже, незвичайна у цьому часі, вчасна весна. Сонце гріло. Сніги стопилися, тільки де-не-де лежали ще клапті снігу. На небі ні хмарочки. Сонце ясно світило, наче благословило — на Київ!Ніхто, здається, не чекає так на весну, як вояк на
Похід на Київ 1202 р.
Похід на Київ 1202 р. Останній період життя Романа Мстиславича охоплює усього шість років, але ці роки багато в чому сприяли тому, що князь увійшов в історію як видатний державний діяч, політик з великої літери. Приєднання багатого, могутнього Галицького князівства до