Михайло Дорошенко
Михайло Дорошенко
На місце Голуба обрано козацьким гетьманом одного з учасників хотинської кампанії Михайла Дорошенка, що мав у польських кругах марку «статечного», поміркованого старшини. Він справді перевів формальну демобілізацію козацтва, тобто в межах легалізованої козаччини затримав означену варшавським сеймом скількість, а решту перевів на Запоріжжя, куди не сягала влада ні сеймових ухвал ні королівських комісарів. Позатим Дорошенко не цурався походів на Крим тоді як запорожці не переставали трівожити Царгороду своїми морськими експедиціями.
Увійшовши в порозуміння з татарським ханом Шагін-Гіреєм, що хотів виломитися зпід залежности Туреччині, запоріжці улаштували в 1624 р. протитурецьку диверсію на морі. В моменті, коли турецька фльота оперувала біля Кафи, 30 козацьких чайок по 50 мушкетів на кожній, впало несподівано в Босфор, спалило найбагатші оселі по обох боках заливу (Буик-Дерес, Ені-Кій, Стенія) та з великою добичею вернули додому. Два тижні згодом зявилося на Чорному морі 150 козацьких чайок. Вони пробилися крізь турецьку заставу на Дніпровому гирлі, спалили пристань Фарос і погулявши три дні по Босфорі, вернули без втрат. Заохочені двома успіхами під ряд, вибралися козаки ще тогож таки року в третій похід, доплили до Босфору й знову попустошили Ені-Кій. Дня 24 грудня 1624 р. заключили запоріжці союз з Шагін-Гіреєм як держава з державою. З черги спробували комбінації з претендентом на турецький престіл, якимсь Яхією, що видавав себе за сина султан Магомета VII. Вони прийняли його на Січ, а потім, дорогою через Київ післали в Москву. Старалися прихилити до Яхії хана Шагін-Гірея, але їм це не вдалося. Крім цього запоріжці посилали послів до Москви і взагалі поводили себе свобідно, як суверенна республика, не оглядаючись на претенсії польської влади. Вона теж пробує приборкати Запоріжжа. На домагання польської влади - припинити морські поході запоріжці зараз таки випливають на море, й пустошать околиці Царгроду й Трапезунту. Тоді польський уряд підкупив татар і розірвавши союз з запоріжцями, вислав проти них коронного гетьмана Конецпольського.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
СЕРЕБРЯНИК МИХАЙЛО НЕВОДЧИКОВ
СЕРЕБРЯНИК МИХАЙЛО НЕВОДЧИКОВ В 1745 году Михайло Неводчиков, еще недавно ходивший на поиски «великой рыбы» в Японское море, отправился на корабле «Евдокия» А. Чебаевского и Н. Трапезникова к острову Атту.Неводчиков и передовщик Яков Чупров исследовали Атту, Агатту и
Дорошенко
Дорошенко Поляки с Правобережья были изгнаны, и Дорошенко стал правителем над огромной территорией. Впрочем, он прекрасно понимал, что, как легко казачья стихия его вознесла, так же легко и сбросит. Ведь его личного авторитета было явно недостаточно, чтобы удерживать в
Михайло Данилович
Михайло Данилович Во стольном было городе во Киеве,У ласкова князя у ВладимираЗавелося столованьице, почестен пир,На многих князей, на бояровИ на сильных могучиих богатырей.Много на пиру есть князей-бояр,И сильных могучиих богатырей,И много поляниц удалыих.Светлый день
Михайло Казаренин
Михайло Казаренин Как из далеча было, из Галичья,Из Волынца города, из Галичья,Как ясен сокол вон вылетывал,Как бы белой кречет вон выпархивал -Выезжал удача добрый молодец,Молоды Михайла Казаренин.А и как конь под ним, как бы лютый зверь,Он сам на коне, как ясен
Михайло Потык
Михайло Потык А и старый казак он, Илья Муромец,А говорит Ильюша таково слово:«Да ай же, мои братьица крестовые,Крестовые-то братьица названые,А молодой Михайло Потык сын Иванович,Молодой Добрынюшка Никитинич.А едь-ко ты, Добрыня, за синё морё,Кори-тко ты языки там
Князь Михайло (Василий)
Князь Михайло (Василий) Как поехал князь ВасилийВо иной город на службу,Провожает его матушка родима,Его родные три сестрицы,Его милая млада княгиня.Он наказывает, князь Василий,Своей матушке родимой:«Ох ты мать моя родима!Береги мою княгиню.Корми ее калачами,А пои сытой
Ответ Д.И. Дорошенко
Ответ Д.И. Дорошенко Напечатанная в пятой книге «Евразийского Временника» моя статья «К проблеме украинской культуры» вызвала, как и следовало ожидать, довольно резкую полемику украинской печати. Полемика была придирчивая, несправедливая и темпераментная, что и
ПЕТРО ДОРОШЕНКО
ПЕТРО ДОРОШЕНКО З першим гетьманством Юрася Хмельниченка почалася найсумніша доба в історії козаччини - Руїна. Згідне й однопільне дотепер запоріжське військо розбилося на два ворожі табори, що завзято себе поборювали. Не було одної влади, - на Правобережжі правив один
Петро Дорошенко
Петро Дорошенко Як Тетеря виїхав з України, правобічним гетьманом проголосився сотник з Ведмедівки, Степан Опара. Але гетьманував він недовго; татари увязнали його в серпні 1665 р. і віддали полякам, а ті, у таборі під Равою, покарали його смертю. Тоді рада в Чигирині віддала
Доповнення 1 Михайло Грушевський
Доповнення 1 Михайло Грушевський М. С. Грушевський (1866–1934), від початку та до кінця був головою УЦР (Української Центральної Ради), а згодом і першим президентом УНР (Української Народної Республіки). А значить, подобалося це йому чи ні, а був центральною (принаймні –
Серебряник Михайло Неводчиков
Серебряник Михайло Неводчиков В 1745 году Михайло Неводчиков, еще недавно ходивший на поиски «великой рыбы» в Японское море, отправился на корабле «Евдокия» А. Чебаевского и Н. Трапезникова к острову Атту.Неводчиков и передовщик Яков Чупров исследовали Атту, Агатту и
Конец Дорошенко
Конец Дорошенко В сентябре 1676 года к Чигирину, где сидел Дорошенко с кучкой своих сторонников и, по словам Грушевского, «хотел сесть на бочку с порохом и, зажегши ее, покончить с собой», подошли казачьи полки Самойловича и русский отряд кн. Ромодановского. Дорошенко не
Михайло Степанович Ханенко
Михайло Степанович Ханенко (1620-1680) «…виявляє більше серця, ніж розуму» Гетьман Правобережної України (1669—1674). Дотримувався пропольської орієнтації. Був типовим представником тогочасної козацької верхівки.Він був сміливим та талановитим військовим діячем. Але, як
Михайло Потык
Михайло Потык Один из мифических персонажей в славянском былинном эпосе. Образ Михаила Потыка свои корни берет во временах языческих. Особенно об этом свидетельствует клятва, которую дают друг другу Михайло Потык и Марья-белая лебедь: Как кто из нас наперед помрет, То