Умови Брюховецького з Москвою
Умови Брюховецького з Москвою
Довше як Тетеря, утримався лівобічний гетьман Брюховецький. Невдача польського походу скріпила його становище, а правобічне повстання давало вигляди, що й правобережна Україна перейде під його булаву. Але Московщина не дала йому підмоги й остаточно Брюховецький мусів вдоволитися владою на Лівоберіжжі.
Зараз після вибору на гетьмана, Брюховецький обновив у Батурині умову з Московщиною, на основі статтей Богдана і Юрася Хмельниченка; зобовязався тоді доставляти безплатно харчі московським залогам на Україні. Коли скінчилася війна з Польщею, він рішився поїхати до Москви, поклонитися цареві. Московський уряд віддавна домагався, щоби український гетьман, по виборі, приїздив «побачити пресвітлі очі государя». Дотеперішні гетьмани відмовлялися від цеї почести, - Брюховецький перший згодився поїхати до Москви. Він був щиро відданий цареві і в тій вірності бачив запоруку кращого майбутнього України: «Мене ні страх, ні ласка неприятеля, ні меч, ні вогонь від православного і єдиновірного монарха нашого розлучити і відділити не може»… говорив бувало.
До Москви приїхав Брюховецький у вересні 1665 р. і лишився тут 4 місяці. З ним були два генеральні писарі, обозний, два осаули, один суддя, дальше трьох полковників, понад 80 ріжних старшин, делегати козаків, міщан і духовенства, разом 535 людей. Вїзд до столиці відбувся святочно, на вулицях були розставлені урядовці і стрільці; гетьман з козаками був на авдієнції у царя і зложив дарунки - воєнні трофеї, арабські коні, ридвани, зброю, дорогоцінні одежі. Обіди, прийоми й почести в столиці засліпили гетьмана, непривичного до розкоші і зробили йому ще дорожчим царське підданство. Він намагався примінитися до московських звичаїв, приняв титул боярина і навіть згодився женитися з московкою, боярською дочкою. За його прикладом пішла старшина, переважно люди неосвічені й навіть неграмотні; за титул дворян, який їм надано і за обіцяні маєтности, були готові на всякі уступки для Московщини.
Дня 1 листопада 1665 р. підписано в Москві новий договір. Гетьман зрікався на користь царя усіх податків, які платили міщани і селяни та дозволяв поширити на Україні горівчаний монополь. Вибір гетьмана мав відбуватися при царському делегаті, а вибраний гетьман мав приїздити на поклін до царя. Московські залоги в числі 11.600 людей мали бути в Києві, Чернигові, Ніжині, Новгороді, Полтаві, Кременчуці. і при гетьмані в Гадячі, по можности також у Каневі, Острі, Мотовилівці і на Запоріжжі. Гетьман згодився не вести зносин з іншими державами без волі царя. На київську митрополію мав прийти російський єпископ з Москви.
Цей московський договір Брюховецького був страшним ударом для української державности. Всі права, що за них боролися попередні гетьмани, гетьман-карієрович легкодушно запропастив…
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
ГЛАВА ПЯТАЯ БОРЬБА МЕЖДУ МОСКВОЮ И ТВЕРЬЮ ДО КОНЧИНЫ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ИОАННА ДАНИЛОВИЧА КАЛИТЫ (1304–1341)
ГЛАВА ПЯТАЯ БОРЬБА МЕЖДУ МОСКВОЮ И ТВЕРЬЮ ДО КОНЧИНЫ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ИОАННА ДАНИЛОВИЧА КАЛИТЫ (1304–1341) Соперничество между Михаилом Ярославичем тверским и Юрием Даниловичем московским. – Борьба за Переяславль. – Юрий увеличивает свою волость. – Наступательные
82. Між Москвою і Швецією
82. Між Москвою і Швецією Війна Москви й козаків на Білоруси пішла незвичайно вдатно з початків. Городи білоруські здебільшого піддавали ся добровільно козакам і московському війську. Козаки зайняли білоруські землі пограничні з Гетьманщиною й заложили тут новий полк.
85. Боротьба з Москвою
85. Боротьба з Москвою Війна почала ся. Виговський попробував вигнати московського воєводу з Київа, але се йому не вдало ся. Московське правительство після сього проголосило Виговського зрадником і наказало вибрати нового гетьмана. Але довідавши ся про трактат
Договір з Москвою
Договір з Москвою З невдачею молдавського пляну втратив також для Хмельницького значіння союз з Туреччиною. Зрештою з цього союзу користи було небогато: султан не був у силі дати воєнної підмоги свойому вазалеві, а навіть на хана, Порта не мала великого впливу і він вів
Умови Берестейського Миру
Умови Берестейського Миру Пропамятного дня 9 лютня 1918, на передодні якого центральні держави визнали Українську Народню Республику - самостійною, вільною й суверенною державою, яка є в силі заключувати самостійно міжнародні договори, підписано перший від віків
XXXII. Борьба Литовско-Русского государства с крымскими татарами и Москвою при Казимире и его сыновьях
XXXII. Борьба Литовско-Русского государства с крымскими татарами и Москвою при Казимире и его сыновьях Нападение крымских татар на Литовско-Русские земли; борьба с ними. Пропаганда церковной унии в Литовско-Русском государстве и обострение вражды между Литвою и Русью.
XXXIV. Финансовые мероприятия в эпоху борьбы с Москвою и татарами при Александре и Сигизмунде I
XXXIV. Финансовые мероприятия в эпоху борьбы с Москвою и татарами при Александре и Сигизмунде I «Заставы» господарских имений. Чрезвычайные подати по определению сеймов – серебщины и поголовщины. «Уставы» 1514 и 1529 гг. державцам дворов Виленского и Трокского поветов и
Русское ополчение под Москвою
Русское ополчение под Москвою Во вторник на Святой неделе подошел к Москве Ляпунов со своим ополчением, занял Симонов монастырь и укрепился тут. На другой день Заруцкий привел своих казаков. Затем привел калужан князь Трубецкой. С каждым днем подходили новые отряды.
ГЛАВА ВТОРАЯ. Деятельность Годунова. — Учреждение в России патриаршества. — Шуйские и другие бояре действуют с Годуновым заодно. — Опасения их касательно воцарения Дмитрия Угличского. — Убиение Дмитрия. — Стремление Годунова к престолу. — Пожар в Москве. — Нашествие хана и битва под Москвою. — Проис
ГЛАВА ВТОРАЯ. Деятельность Годунова. — Учреждение в России патриаршества. — Шуйские и другие бояре действуют с Годуновым заодно. — Опасения их касательно воцарения Дмитрия Угличского. — Убиение Дмитрия. — Стремление Годунова к престолу. — Пожар в Москве. — Нашествие
Глава 5 «Берегти накріпко, щоб Брюховецького не втратити, а він насправді вірний...»