НАЗАРУК І ЛИПИНСЬКИЙ: ІСТОРІЯ ЇХНЬОЇ ДРУЖБИ ТА КОНФЛІКТУ{39}

Історія взаємовідносин між Осипом Назаруком і Вячеславом Липинським становить драму, що її текст написало саме життя. Їх принагідне знайомство перетворилося згодом у сердечну особисту дружбу та політичне побратимство. Проте у стосунках між Назаруком і Липинським від початку спочивали приховані зерна потенціяльних розходжень, що іноді проривалися назверх у тертях і взаємних жалях. Коли ж врешті прийшло між ними до відкритого конфлікту, це сталося нагло і для них самих несподівано, але заразом з фатальною неминучістю. І як раніше обопільна приязнь і співпраця була важливим позитивним чинником у житті і Назарука й Липинського, так пізніший розрив дорого коштував обом.

Історія цих взаємин, попри свій безперечний біографічний та психологічний інтерес, має теж ширше значення. Чейже вони оба, Вячеслав Липинський і Осип Назарук, належали до найвизначніших українських постатей першої половини XX століття. Роля Липинського, як історика, політичного мислителя та основоположника й лідера консервативно-монархічного руху - загальновідома Щодо Назарука, він досі не дочекався належної оцінки, хоч як публіцист, журналіст, літератор і політичний діяч, він був непересічною особистістю.

Крім листів Назарука, у цій праці ми використали теж інші джерела, а між ними в першу чергу листи Липинського до Назарука, що збереглися частинно. Проте автор свідомий того, що його праця написана, так би мовити, з назаруківської перспективи, бо саме його барвиста постать стоїть у центрі дослідження. Автор намагався затримати критичний дистанс (який не виключає пошани й симпатії) у трактуванні обох, Назарука й Липинського, а їхній конфлікт зобразити по змозі безсторонньо.