РАДЯНСЬКА УКРАЇНА З ІСТОРИЧНОЇ ПЕРСПЕКТИВИ{106}

Вивчення сучасної України є сферою радше політології, аніж історії, і більшість досліджень у цій ділянці належить політологам. За останні роки з’явилося декілька цінних праць, що їх написали “радянологи”[372]. Автор даної статті - не політолог, а дослідник історії. Однак він має надію, що історик може зробити свій внесок до кращого розуміння сучасних подій, застосовуючи для цього своє відчуття часової перспективи та динаміки подій. Такий історичний підхід видається особливо плідним при розгляді національних проблем у СРСР, оскільки поточні емпіричні дані, на яких політологи спирають свої висновки, неповні й часто непереконливі.

Для стороннього спостерігача СРСР виглядає однорідним за своєю суттю явищем. Чужоземний мандрівник, який подорожує республіками Радянського Союзу, всюди знайде одну й ту саму суспільно-політичну систему, один і той самий тип установ, однаковий розклад занять у школах, ті самі пропагандистські гасла і дуже схожі умови життя. Відповідно до цього Радянський Союз справляє враження однорідної країни, і серед західних дослідників цей погляд найбільш поширений. На їхню думку, національні відмінності в СРСР переважно мовні й не мають великого політичного значення, особливо з огляду на дедалі більше поширення російської мови в усіх частинах Радянського Союзу.

Однак не треба забувати, що нації, які складають СРСР, існували як етнокультурні спільноти за багато століть не лише до Жовтневої революції, але й до того часу, коли відповідні народи підпали під панування царської Росії. Тому мовне розмаїття, яке ми бачимо в Радянському Союзі, виражає приховані під поверхнею різниці у колективній ментальності, в укорінених у суспільстві поставах, в інтелектуальних і політичних традиціях. Важко по-справжньому зрозуміти значення багатонаціонального характеру СРСР, не знаючи історії народів цього регіону. Але здебільшого таких знань якраз і бракує, оскільки західні вчені розглядають минуле цієї частини світу переважно з централістичних позицій, як історію зростання імперської російської держави, метропольного російського суспільства та культури[373].

Україні належить почесне місце серед національних проблем Радянського Союзу. За своїми розмірами, населенням та економічною потужністю Українська РСР стоїть в одному ряду з найбільшими країнами Європи. Україна займає проміжне положення між власне Росією і т. зв. сателітними країнами Східної Європи. Без перебільшення можна сказати, що статус України безпосередньо впливає на структуру СРСР і всього соціалістичного блоку, а також на становище Радянського Союзу як світової потуги. Це мало б стати підставою для зацікавлення західної наукової громадськості українськими справами.