Злочинність, розпуста

Злочинність, розпуста

Двоногого звiра стримує вiд злочину лише страх кари. Доки людина вiрила в Бога, доти вона сама себе стримувала вiд злочину, бо боялася кари Бога, який всюди присутнiй i все бачить. Безбожник не вiрить, що iснує безсмертна душа. Вiн вiрить, що зi смертю приходить кiнець людського життя. Звiдси безбожник робить логiчний висновок: насолоджуйся життям поки живеш. А що в життi iснує боротьба людей за краще місце під сонцем, то мусиш не цуратися жодних способів i засобiв, щоби перемогти. Отже, всiлякi обмеження власних сил, всiляка мораль шкодить людинi у тiй боротьбi. Тож геть з усякою мораллю. Моральне є все те, що корисне менi.

Так безбожництво породило злочинство i розпусту. В парi з поширенням безбожницького соцiалiзму поширювалося злочинство i розпуста. Соцiалiсти вибріхуються тим, що, мовляв, спричинюють злочини голод та бiда. А це неправда. Комiсiя юристiв у Нью-Йорку дослiдила понад 2.000 судових справ злочинiв 10–20-рiчної молодi. Виявилося, що серед молодих злочинцiв дiтей дуже багатих батькiв було 5 %, багатих батькiв — 25 %, заможних — 45 %, убогих — 25 %. А в Нью-Йорку живе багато сiроми.

Та й писання соцiалiстичних iдеологiв доводять, що соцiалiзм виховує злочинцiв та розпусникiв. Наприклад, соцiалiст професор Г. Барнес учить таке: «Наше суспiльство ранiше ставилося неприхильно до поступових спроб узгодити керiвництво статевими стосунками з теперiшнiми науковими поглядами. Теперiшнi нашi погляди на проблеми статi ховають у собi: 1) Дикунськi забобони щодо статевої соромливостi, понадто жiночої; 2) Старожидiвське жiноче рабство i засаду панування чоловiка в родинi; 3) Застарiлий забобон, особливо у дiвчат, що позашлюбнi стосунки є злочином i грiхом; 4) Застарiлий забобон — пошану до дiвочої незайманостi; 5) Застарiлий погляд на шлюб як на щось святе, як на священну справу, а не просто особисту чи суспiльну; 6) Буржуазну засаду особистої власностi; 7) Кантiвську фiлософiю браку знання у людей.

Взагалi у теперiшнiх поглядах американцiв, навiть високоосвiчених, ледве чи є щось, що вiдповiдає теперiшнiй науцi та естетицi». Отже, вся несоцiалiстична культура — це застарiлi, дикунськi забобони. Молодь завжди перша захоплюється чимось новим. Молодь США, не маючи якоїсь iншої iдеї, яка кликала б її до боротьби, зробила свiй висновок iз соцiалiстичних iдей. Вона пiшла шляхом злочинiв i розпусти. Ми тут згадаємо лише кiлька прикладiв без тлумачення.

Сенатор Стром Тормонд казав у Сенатi, що за статистикою Служби безпеки за 1950–1960 роки число великих злочинiв — убивств, грабежiв, ґвалтувань тощо в США збiльшилося на 100 %, хоч людностi збiльшилося лише на 18 %. Отже, злочиннiсть збiльшується у п’ять разiв швидше як люднiсть. З усiх злочинцiв 43 % молодшi за 18 рокiв. Злочини в США приносять шкоди бiльше як на 60 мiльйонiв доларiв ДЕННО. Керiвник Служби безпеки Е. Гувер тлумачить це збiльшення байдужiстю суспiльства до злочинiв, а також i тим, що суддi надто потурають злочинцям, ставлячись вибачливо до них. Наприклад, в 1964 роцi з усiх ув’язнених злочинцiв 76 % зробили злочин вдруге, втретє i бiльше разiв. А все, що треба, щоби зло перемогло — це байдужiсть чесних людей. Славний А. Данте писав: «Найгарячiше мiсце в пеклi призначено тим, хто був байдужим у боротьбi Добра зi Злом».

Служба безпеки США подає, що лише за половину 1969 року збiльшилося порiвняно з 1968 роком убивств на 42 %, грабункiв на 46 %. За 10 рокiв (1957–1967) злочиннiсть у Вашинґтонi збiльшилася на 225 %. Лише за один 1966 рiк зґвалтувань побiльшилося на 100 %. За один лише 1968 рiк збiльшилося у Вашинґтонi злочинiв — грабунку на 53 %, убивств — на 81 %, ґвалтування жiнок — на 67 %, великих бiйок — на 29 %, нiчних уломiв у квартири — на 41 %, крадiжок — на 41 %. Мешканцi Вашинґтону так заляканi злочинцями-неграми, що бояться повiдомляти полiцiю про напади та свiдчити проти бандитiв у судi. Полiцiя дiзнається лише про 20 % нападiв. Вашинґтонський часопис «Дейлi Стар» дослiдив, що у Вашинґтонi серед 100 ув’язнених злочинцiв лише п’ять були безробiтними. Серед решти було багато заможних людей. У Вашинґтонi лише за пiвроку закрилося 160 крамниць, бо власники бояться грабiжникiв. Один пiдприємець казав, що вiн витрачає понад 50.000 доларiв рiчно на ремонт пошкоджених розбишаками вантажних автомобiлiв.

У Нью-Йорку у великих омнiбусах їздить полiцейський, що охороняє пасажирiв i водiя вiд розбiйникiв. Крамарi в Чикаґо платять гангстерам по 100–150 доларiв тижнево за те, щоб вони не нищили їхнiх крамниць. Страховi компанiї США не хочуть страхувати громадян тих мiст, де були великi заколоти, бо уряд не поборює належно тих заколотiв. Полiтикам США виборчi голоси гангстерiв, злодiїв дорожчi нiж закон та лад. Тi полiтики так потурають злодiям та гангстерам, що перешкоджають полiцiї боротися зі злодiйством та розбiйництвом.

У США було 1964 року 175.000 нападiв на вулицi та в домах, 113.000 грабункiв, 10.000 убивств, 19.000 гвалтувань жiнок. У США кожної пiвхвилини трапляється крадiжка з хати, кожної хвилини крадуть автомашину, кожної три хвилини ґвалтують жiнку, кожної години вбивають.

У Чикаґо є понад 200 ватаг молодих, молодших за 20 рокiв злочинцiв. За ними 34 % крадiжок, 52 % пограбувань квартир, 61 % крадiжок автомашин. Школярi в Чикаґо вчинили 1969 року понад 1.000 нападiв на своїх учителiв. У Вашинґтонi за один лише 1968 рiк школярi розбили 43.000 шиб у школах.

Комунiсти та соцiалiсти захопили провiд у студентському Союзi. Студенти США збомбували 1968 року лише за п’ять днiв чотири вiйськовi школи. Вони кинули запальнi бомби в унiверситетах Калiфорнiйському, Делаверському, Вашинґтонському, Мiчиґанському, Колумбiйському. Останньому наробили шкоди на пiвмiльйона доларiв. Вони закладали запальнi бомби навiть у великих крамницях, де бувають тисячi людей. У Вашинґтонi влаштували 18.01.1969 р. триденнi заколоти. Слiдство виявило, що тi заколоти провадили дiти дуже заможних батькiв. Заколоти 1969 року наробили шкоди школам на 200 мiльйонiв доларiв. А брат президента США Роберт Кеннедi сказав: «Чим бiльше буде заворушень в унiверситетах, тим лiпше буде задля завтрашнього свiту».

Понад 600 студентiв та молодих викладачiв влаштували 17.11.1969 року пiд церквою Святих Апостолiв у Нью-Йорку розпуснi мужеложнi, iнакше — гомосексуальнi оргiї. Подiбних студентських оргiй було багато по всiх США. Управителька студентської бурси Пенсильванського унiверситету професор А. Емерсон скасувала заборону студенткам ночувати у покоях студентiв.

Порнографiчний журнал у США «Плейбой Меґазiн», що вiдкрито пропагує розпусту, виходить накладом понад 5 мiльйонiв примiрникiв. Тож нiчого дивного в тому, що за 20 рокiв (1940–1960) число нешлюбних дiтей збiльшилося на 400 %. Навiть у домi президента, тобто в Бiлому Домi, на офiцiйних вечорницях навiть священики, для прикладу о. Д. Моєр, танцюють непристойнi негритянськi танцi.

Калiфорнiйський унiверситет дозволив своїм студентам мати горiлку в бурсi. У США є понад 5 мiльйонiв хронiчних п’яниць.

За останнi 10 рокiв у самому лише Нью-Йорку число наркоманiв зросло на 950 %. У Нью-Йорку в кожнiй школi є багато наркоманiв.

Дослiдження виявили 1969 року, що в Калiфорнiйському унiверситетi 36 % студентiв уживають наркотики. США витрачають на наркотики 250 мiльйонiв доларiв рiчно.

У Китаї засiяно маком для виготовлення опiуму понад два мiльйони гектарiв землi. Китайський державний банк продає за кордон наркотикiв на великi мiльйони доларiв рiчно. Самий Гонконг вивозив на свiтовий ринок опiуму 1950 року 3.500 тонн, а 1960 року — 7.000 тонн. Комунiстичний китайський уряд заробляє на торгiвлi опiумом понад один мiльярд доларiв рiчно. Одним із найбiльших споживачiв опiуму є США.