Марнотратство США

Соцiалiсти, комунiсти, мафiозi США цiлковито свiдомо пхають США до економiчного банкрутства, щоби, спираючись на ожебрачення людей, проголосити банкрутство капiталiстичного ладу й обiцяти людям порятунок у соцiалiстичному ладi, щоби запровадити диктатуру соцiалiстичного уряду. США вже стали на цей шлях. Опанований мафiєю, уряд США вже напозичав у свiтових банкiрiв стiльки мiльярдiв доларiв, що їх нiколи не виплатять онуки i правнуки. Уряд Ф. Рузвельта витратив бiльше грошей нiж уряди всiх президентiв до нього разом з урядом Ф. Рузвельта. Д. Ейзенхауер вимагав бiльше нiж всi президенти до нього разом з Ф. Рузвельтом i Г. Труменом. Л. Джонсон витратив бiльше нiж усi президенти до нього разом з Ф. Рузвельтом, Г. Труменом, Д. Ейзенхауером. Якщо не бiльшiсть, то дуже багато таких витрат змарнувалося. Тут згадаємо лише кiлька задля прикладу. Так, президент Л. Джонсон обiцяв 1965 року зменшити кiлькiсть державних урядовцiв, а вiн за 5 рокiв свого урядування збiльшив їх кiлькiсть. Лише тих, що служать поза США, збiльшив з 129.320 на 200.554, тобто на 47 %. З того числа 37.000 були не громадянами США. Президент Дж. Кеннедi збiльшив кiлькiсть державних урядовцiв на 780.000. Тепер є два з половиною мiльйони лише федеральних урядовцiв.

Лише за 6 рокiв (1960–66) видатки уряду США зросли: на невоєннi справи — на 97 %, на допомогу незаможним — на 210 %, на платню урядовцям — на 75 %. Число державних урядовцiв збiльшилося на 25 %, видатки уряду — на 83 %, а людностi збiльшилося лише на 10 %.

У державному кошторисi 1962 року на озброєння призначено 51 мiльярд доларiв. Уряд побудував поза США 250 вiйськових баз. Будова деяких з них коштувала один мiльярд доларiв кожна. США витрачують рiчно 12 мiльярдiв доларiв лише на утримання свого вiйська i вiйськової влади. На останню вiйну США витратили 350 мiльярдiв доларiв.

США видали на допомогу вiдсталим країнам понад 130 мiльярдiв доларiв, на космiчнi польоти 24 мiльярди доларiв. Лише покрити надлишок продукцiї сiльського господарства коштує урядовi США 6 мiльярдiв доларiв, щоб не сiяли, бо дуже багато не продано ще з минулорiчних урожаїв, приблизно стiльки платять щороку.

За винятком лише одного року (1957) державний бюджет США останнiх 18 рокiв (1950–1968) кожного року мав дефiцит. За 18 рокiв дефiциту було 37 мiльярдiв доларiв.

Московщина не безпiдставно розраховує на банкрутство США.

США видало понад 100 державам допомоги на 130 мiльярдiв доларiв. Цi грошi уряд США позичив у свiтових банкiрiв. Тепер уряд США має боргу понад 320 мiльярдiв доларiв. Це на 34 мiльярди бiльше нiж державнi борги всiх держав у свiтi. Лише вiдсоткiв на свої позики уряд США платить рiчно кiлька мiльярдiв доларiв. Iншi держави мали 1954 року паперових доларiв США 10,5 мiльярдiв, а 1965 року вони мають 30 мiльярдiв доларiв. Вони вимагають золота за тi паперовi грошi США. I за цей час золотий запас США зменшився з 23 мiльярдiв доларiв до 13,8 мiльярдiв доларiв. Отже, уряд США, маючи 320 мiльярдiв боргу, має золотої забезпеки своїх паперових грошей лише 13,8 мiльярдiв доларiв. Тому-то паперовий долар США утратив за час 1940–65 рокiв 57 % своєї вартостi.

Якби за часiв 2-ої свiтової вiйни якийсь полiтик США запропонував вислати гiтлерiвськiй Нiмеччинi допомогу харчами, технiкою, то такого негайно посадили би до божевiльнi. А по тiй вiйнi i досi всi президенти США i уряд, i Парламент допомагають Московщинi розбудовувати її вiйськову могутнiсть, хоч Московщина вже тисячi разiв вiдкрито й офiцiйно всiма мовами проголосила на увесь свiт, що вона має намiр пiдкорити США своїй владi. Чи це не божевiлля? Правду каже народна мудрiсть: «Коли Бог хоче покарати якийсь народ, то вiн вiдбирає розум у його провiдника».

Дурнi янкi думають, що виданi США мiльярди доларiв на допомогу убогим країнам стримують поширення комунiзму. Слiпцi не бачать, що тi їхнi мiльярди, навпаки, поширюють комунiзм, бо змiцнюють, рятують вiд упадку комунiстичнi уряди. А тi уряди переконують свої (й iншi) народи, що полiпшує життя комунiстичний лад, а не американськi долари.

За роки 1945–1957 США дали допомоги:

Югославiї — 836.354.000 доларiв

Московщинi — 687.929.000

Польщi — 442.698.000

Чехословаччинi — 215.410.000

Мадярщинi — 31.938.000

Албанiї — 20.444.000

Голова Кредитної Комiсiї Парламенту Отто Песман звiтував Парламентовi США, що США видали в 1946–67 роки позичок i допомог iншим державам на 114.694.000.000 доларiв. Цi грошi уряд США позичив у банкiрiв i заплатив їм самих вiдсотків 37.839.000.000 доларiв. Отже, разом 152.533.000.000 доларiв.

Починаючи вiд 1946 року, США видали ООН та iншим 65 мiжнародним установам понад 3.6 мiльярдiв доларiв. Починаючи вiд 1956 року, США збiльшили допомогу їм з 100 мiльйонiв доларiв до 237 мiльйонiв доларiв рiчно. Через Допомогову i Переселенську Управу ООН США дали Московщинi всiлякої допомоги понад один мiльярд доларiв.

Марнотратство уряду США стало вже таке злочинне, що навiть байдужi до «полiтики» янкi обурюються. Ось кiлька прикладiв. Федеральна Установа пiдготовки безробiтних винайняла готель у Флоридi, щоб пiдготувати дiвчат, за 225.000 доларiв на 18 мiсяцiв користування ним. А перед тим той самий готель здавався за 150.000 доларiв. Там на кожних двох дiвчат, що перевишколювалися, припадало двi вчительки з державних шкiл. Той перевишкiл коштував у п’ять разiв дорожче нiж вишкiл у найдорожчiй аристократичнiй школi. У Головнiй Управi цiєї установи у Вашинґтонi працюють 500 радникiв з платнею 100 доларiв денно. Тож не дивно, що пiдготувати одну дiвчину коштує урядовi, тобто платникам податкiв, 10.140 доларiв денно чи 845 доларiв мiсячно. У будь-якiй школi США коштує п’ятикратно дешевше. Перевишкiл 1870 безробiтних хлопцiв у Калiфорнiї коштував 25 мiльйонiв доларiв. З них 55 % покинули перевишкiл. Так пiдготовка одного безробiтного хлопця коштувала 11.000 доларiв. Щоби вишколити 200 хлопцiв i дiвчат на «Охочих послужити Америцi», уряд США витратив 1968 року 3.100.000 доларiв, тобто 15.000 на кожного. А повне утримання одного студента в унiверситетi коштує в США 3.000 доларiв.

У США iснує урядова «Установа боротьби з бiднiстю». Урядовцi тої установи одержують 18.000–30.000 доларiв рiчної платнi.

Сенатор США одержує 42.500 доларiв рiчної платнi. Крiм того уряд США витрачає на одного сенатора 400.000 доларiв рiчно, а на члена Парламенту — 150.000 доларiв.

В останнiх виборах президента США три кандидати витратили на вибори 60 мiльйонiв доларiв. Вибрати одного губернатора коштує понад 10 мiльйонiв доларiв. Вибрати одного сенатора США коштує пiвмiльйона доларiв.

У парi з поширенням соцiалiзму в США поширюється також i москвофiльство. Мафiозний часопис «Нью-Йорк Таймс» у редакцiйнiй статтi писав: «Не зважаючи на те, що Московщина хоче роздмухати революцiю i вiйну у США i там, де може, США мусять противитися всiляким протисовєтським (читай протимосковським. — П. Ш.) повстанням, щоби тим уникнути третьої свiтової вiйни. США мусять примиритися зi злом, хоч би тим мали би допомогти комунiстичним урядам змiцнитися, як, наприклад, у Схiднiй Нiмеччинi, хоч би мали приректи на повiльну смерть такi твердинi волi, як, наприклад, Захiдний Берлiн».

Опанований москволюбами уряд США робив це, робить i робитиме. Наприклад, президент Д. Ейзенхауер запросив 1959 року М. Хрущова вiдвiдати США. Це був великий удар для всiх поневолених Московщиною народiв. Д. Ейзенхауер сфотографував своїх онукiв на колiнах радiсного Микити. М. Хрущов вiдвiдав 20 мiст США. Всi радiснi зустрiчi були сфотографованi i видрукованi у всiх часописах та журналах СРСР. Тi фотографiї сказали поневоленим народам СРСР: «Залишiть свої надiї на допомогу США визволитися з московської в’язницi народiв».

Навiть байдужi янкi обурилися. Парламентська слiдча комiсiя видала 5 книжок, в яких зiбранi кривавi злочини М. Хрущова. Там читаємо, наприклад, таке: «М. Хрущов особисто керував 1933 року голодомором i знищенням восьми мiльйонiв українцiв. М. Хрущов керував 1936 року кривавими «чистками» в Українi. М. Хрущов керував убивством десятків тисяч неповинних людей. М. Хрущов за дворiчного терору 1937–38 вигубив в Українi 400.000 Богу-Духу провинилих людей. М. Хрущов по вiйнi розстрiляв та вислав до сибiрських смертельних таборiв сотнi тисяч невинних людей».

Як жахливо мало знали янкi Московщину i москвинiв показує промова президента Дж. Кеннедi. Вiн казав: «Наша полiтика має лише одну мету — переконати московських можновладцiв, що їм небезпечно розпочинати безпосереднiй чи посереднiй напад, чи намагатися живосилом накидати свою волю i свiй лад iншим народам, якi їх не хочуть. Ми хочемо переконати москвинiв, що задля Московщини i задля всього свiту корисним є намагатися спiльно здiйснювати справжнiй мир на землi».[100] Таке дурне базiкає не 10-рiчна дитина, але президент.

Той же президент Дж. Кеннедi повернувшись 1961 року з Вiдня оповiдав на телебаченнi про свою зустрiч з М. Хрущовим таке: «Поза тим, що вже оприлюднено, я з М. Хрущовим нiчого бiльше не обмiрковували. Анi я, анi М. Хрущов не вимагали жодних полагоджень. Не було жодних погроз, анi безумовних вимог».

А тиждень пiзнiше М. Хрущов оприлюднив у Москвi що як передумову до будь-яких переговорiв, він вимагав вiд Дж. Кеннеді забрати з Берлiна вiйськовi контингенти США найпiзнiше восени, визнати офiцiйно уряд Схiдної Нiмеччини i пiдписати з нею мир.

Пiсля тижневої мовчанки Дж. Кеннедi признався 25 липня 1961 р. на телебаченнi, що М. Хрущов справдi вимагав це. I Дж. Кеннедi прилюдно на телебаченнi обiцяв, що вiн не вiдмовиться вiд прав США у Берлiнi. Ще й пiдкреслив, що є лише одна дорога до вiйни — це вiйськова слабкiсть США. А 17 днiв пiзнiше нiмецькi комунiсти з наказу Москви знищили тi права США у Берлiнi, подiливши Берлiн непрохiдним муром. У вiдповiдь на це США кивнули пальцем у чоботi — вислали до Москви слабкий паперовий протест.

* * *

Деспотiя, диктатура може iснувати лише там, де державна влада зцентралiзована. Державна влада США децентралiзована. Кожний штат США має дуже велике самоуправлiння: свiй уряд i парламент, незалежнi вiд федерального уряду i Парламенту у Вашинґтонi. Має навiть своє власне вiйсько. Така велика децентралiзацiя державної влади США є майже непоборною перешкодою мафiї наставити у Вашинґтонi диктаторський уряд. Отже, по останнiй вiйнi мафiя взялася нищити цю перешкоду. Тут подамо лише кiлька прикладiв.

Всi школи в США побудованi на мiсцевi кошти i керуються мiсцевою владою. Фактично нема Мiнiстерства освiти США. Щоб захопити владу в США i у свiтi мафiя має насамперед захопити всi фактори, якi формують СВIТОГЛЯД людини. Школа закладає основи свiтогляду людини, отже, треба захопити у мафiознi руки школу. У США школами керує i почасти утримує влада штату, отже, захопити, зосередити шкiльне керiвництво наказом із Вашинґтону неможливо, бо Конституцiя надала право керувати школами лише владi штатiв. Та мафiя знайшла спосiб. Штати, якi не мали досить грошей побудувати чи утримати потрiбну кiлькiсть шкiл, звичайно одержували вiд федерального уряду грошову допомогу без жодних зобов’язань перед Вашинґтоном. Захоплений тепер мафiєю федеральний уряд також дає штатам допомогу, але з умовою, що штат виконає «поради» федерального уряду. А якi є тi поради — ми натякали, оповiдаючи про ЮНЕСКО.

Другий приклад. Парламент кiлька разiв вiдкинув вимогу заснувати Мiнiстерства здоров’я, освiти й добробуту, бо такi мiнiстерства мали всi штати. За президента Д. Ейзенхауера Парламент ухвалив 1953 року заснувати таке мiнiстерство. Перший рiк його кошторис був меншим нiж один мiльярд доларiв, а по 7 роках становив уже 15 мiльярдiв рiчно. Це мiнiстерство видає штатам потрiбну їм грошову допомогу на школи, лiкарнi, на допомогу убогим та безробiтним. Ця «допомога» фактично стала хабаром федерального уряду у Вашинґтонi, яким вiн пiдкуплює штатiвських полiтикiв, щоб вони не противилися наказам федерального уряду. Це є одним із засобiв посилити централiзацiю державної влади США у Вашинґтонi. А що саме це було i є справжньою метою мафiї, видно з того факту, що федеральний уряд, даючи ту допомогу штатам, дає i накази окремим штатiвським установам та товариствам, обминаючи уряд штату. Достеменно так як у СРСР.

У СРСР вже здiйснено соцiалiстичний iдеал держави — держави-опiкунки. Держава перебрала на себе обов’язок давати працю, годувати, одягати, лiкувати всiх громадян. Уряд США, ставши на соцiалiстичний шлях, уже теж перебирає на себе цей обов’язок. Приклади: Калiфорнiйський штат платить допомогу на життя 1.100.000 осiб. З того числа 700.000 є працездатними. У Нью-Йорку понад один мiльйон осiб живуть на мiську допомогу. На цю допомогу Нью-Йорк видає 22 % свого рiчного кошторису. А за статистикою в Нью-Йоркському штатi люди найзаможнiшi, з розрахунку на одну особу, нiж у будь-якому iншому штатi. Нью-Йорк видає 180 мiльйонiв доларiв рiчно на утримання негритянських нешлюбних дiтей. У Калiфорнiї є понад 500 тисяч безробiтних, а фермери змушенi наймати мексиканських робiтникiв, бо калiфорнiйськi безробiтнi не хочуть працювати. На вимогу робiтничих союзiв уряд заборонив привозити мексиканцiв. Тому зiгнило на полi незiбраних овочiв та городовини на кiлька мiльйонiв доларiв.