Японська війна
Японська війна
Опитування громадської думки в США, проведене за кiлька днiв перед нападом японцiв на Перл-Харбор, виявило, що 81 % янкi були проти участi США у вiйнi. А Ф. Рузвельт хотiв за всяку цiну втягнути США у вiйну. Що японцi нападуть на Перл-Харбор 7 грудня 1941 року, Рузвельт знав ще 4.12.1941. I вiн навмисно не повiдомив анi свiй уряд, анi командувача флотом адмiрала Г. Старка, анi командувача Перл-Харбора адмiрала Г. Кiмеля та генерала В. Норта. Щогiрше! Ф. Рузвельт наказав Вiйськовому Мiнiстровi Дж. Маршалловi не бути анi в Мiнiстерствi, анi вдома вдень i вночi 6-го грудня, щоб НЕ одержати вiд розвiдки телеграми про напад. Командувач флотом адмiрал Г. Старк довiдався щойно ранком 7-го квiтня з японської телеграми, що японцi нападуть 7-го грудня. I навiть тодi вiн не повiдомив про це командувача Перл-Харбором адмiрала Г. Кiмеля, бо Ф. Рузвельт телефоном заборонив йому зв’язуватися з пiдлеглими. Якби повiдомив, то Г. Кiмель мав би ще кiлька годин часу приготуватися до нападу. А що японцi нападуть на Перл-Харбор 7-го грудня, знали i Дж. Маршалл, i Г. Старк ще увечерi 6-го грудня. А адмiрал С. Рiчардсон за кiлька днiв перед нападом вимагав вивести флот з Перл-Харбора, щоб нiхто не мiг знищити його одним ударом. Ф. Рузвельт звiльнив С. Рiчардсона з посади.
Програвши морську битву в затоцi Лейт у жовтнi 1944 року, Японiя вже знала, що вона програла вiйну. Тож наприкiнцi 1944 року вона просила Папу Римського повiдомити США, що вона хоче пiддатися i замиритися. Головнокомандувач японським фронтом генерал Д. Макартур прислав у березнi 1945 року до Вашинґтона генерала Дж. Кенi, аби той переконав уряд, що вiйна з Японiєю фактично вже скiнчена i нема жодної потреби в московськiй допомозi. Отже, можна вже замиритися з Японiєю. Але мафiя в урядi не хотiла й слухати про замирення, бо чекала поки СРСР проголосить вiйну Японiї. Японiя запрошувала, пропонувала США здатися шiсть мiсяцiв ПЕРЕД скиненням атомних бомб на Хiросiму та Нагасакi. Вона погоджувалася на такi умови капiтуляцiї, якi США прийняли пiсля скинення атомної бомби на Хiросiму та Нагасакi. Отже, анi з полiтичної, анi з воєнної точки зору не було жодної потреби скидати атомні бомби.
Японський iмператор просив 14.02.1945 р. СРСР бути посередником у замиренні Японiї зі США. Й. Сталiн не захотiв. Японський посол у Москвi просив 10.07.1945 р. уряд СРСР стати посередником замирення Японiї зі США. Само собою зрозумiло, що уряд не хотiв. Тодi японський iмператор вислав 15.07. 1945 р. князя Коноє до Москви просити про те саме. Москвини не хотiли навiть i слухати його. Японiя пiддалася американцям 14.08.1945 р.
По вiйнi японський iмператор питав високого дипломата США А. Сiверського: «Чому США не захотiли замиритися з Японiєю ще 1944 року, коли Японiя просила?». Бiдолаха А. Сiверський не мiг йому сказати, що якби тодi замирилися, то тепер не було би москвинiв у Маньчжурiї та в Монголiї, не було би комунiстичного Китаю, не було б корейської, в’єтнамської та iнших непотрiбних вiйн у свiтi, бо не було би СРСР.
Парламентська слiдча комiсiя США писала 1946 року у своєму звiтi: «Ретельне дослiдження всiх фактiв вiйни, пiдтверджених японськими провiдними особами, привели Комiсiю до переконання, що Японiя була би пiддалася i без скинення на неї атомних бомб. Навiть i без висадки нашого вiйська на японськi острови». Командувач японським фронтом генерал Д. Макартур казав у Парламентi США, що не було жодної потреби кидати атомні бомби на Японiю.
Президент Г. Трумен, що наказав скинути бомбу, знав це. Та навiть якби вiн хотiв тим прискорити кiнець вiйни i заощадити кiлька тисяч воякiв, то й тодi мiг би: 1) Скинути лише одну, а не двi. 2) Скинути не на мiсто та ще й велике, але на малозаселену мiсцевiсть, вбиваючи лише кiлькасот людей та худобу, а не 100.000 дiтей, жiнок, дiдiв. Сила атомної бомби була така величезна i жахлива, що, побачивши її, японцi вiдразу зрозумiли би, що США мають силу вигубити всi 100 мiльйонiв японцiв за кiлька годин. Не знайшлося б анi одного японця, який не закричав би про негайну капiтуляцiю. I за 24 години янкi без пострiлу зайняли би всю Японiю.
Чому ж мафiя скинула атомну бомбу на японських дiтей, жiнок, дiдiв? «Мафiя кинула атомну бомбу на Японiю не заради воєнної мети, але заради полiтичної. I не заради сучасної полiтики, але заради майбутньої». Скинула, щоб наступнi поколiння — i то не лише японськi i взагалi азiатськi, але й усiх iнших народiв у свiтi, читали б у шкiльних пiдручниках iсторiї, про той iсторичний ганебний, пекельно жорстокий, каригiдний факт, що першу атомну бомбу скинули на жiнок i дiтей НЕ безбожники москвини, а християни американцi. Скинули не iнтернацiоналiсти, але нацiоналiсти. Скинув не соцiалiстичний СРСР, а капiталiстичнi США.
Нiякi виправдання не зiтруть зi сторiнок iсторiї того iсторичного факту, що янкi найпершими з усiх народiв скинули на невинних дiтей, на безборонних жiнок, дiдiв першу атомну бомбу. I жодна, хоч би й багатомiльярдна, фiлантропiя янкi iншим народам не змиє з них та їхнiх нащадкiв тої ганебної плями, що вбили вони 100.000 мирних людей, добре ЗНАЮЧИ, що не було нiякої потреби кидати ці бомби на багатотисячнi мiста, а вистачило би кинути на малолюдне мiсце, щоби показати їх жахливо величезну силу.
Цю «мораль» мафiї, цю її незумовлену воєнною потребою жорстокiсть, не менш за нiмецькi газовi i негазовi винищування неповинних людей, треба нам, українцям, пам’ятати. Дуже треба, бо українськi Хіросiми-Нагасакi — ДУЖЕ МОЖЛИВI. Імовiрнiшi за японськi, бо, наприклад, у самому Києвi є установка по виробництву атомної сили — оправдана воєнна цiль. I чи не навмисно Московщина побудувала її в самому Києвi, а не десь далеко вiд столицi України та й ще показує її чужинцям.[89]
Так! Українськi Хіросiми-Нагасакi — можливiшi за японськi. Можливiшi, бо сила мафiї у свiтi тепер далеко бiльша, нiж була 1945 року. А Україну, героїчну, християнську, волелюбну Україну мафiя ненавидить далеко пекучiше, нiж будь-який iнший народ. Далеко пекучiше, бо знає краще за самих українцiв, що вона не обдурить українцiв, як уже обдурила не українцiв байками про соцiалiстичний рай на землi, бо ж українцi той соцiалiстичний «рай» вже мають пiвсторiччя i заплатили за нього морем своєї кровi, горами своїх мерцiв. Мафiя знає, що не обдурить українцiв i «науково доведеним» безбожництвом, бо ж Московщина доводила це українцям пiвсторiччя i намарно. Не довела. Українцi лишилися в душах вiруючими християнами.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
59. Війна 1596 р
59. Війна 1596 р Се не минуло козакам дурно. Правительство польське дивило ся мовчки, поки козаки воювали з Острозькими й иньшими, не милими йому православними панами, але не стерпіло, як козаки почали докучати тим, що під покровом правительства саме переводили тоді унїю
Війна з деревлянами
Війна з деревлянами Ольга зібрала велике, і хоробре військо, щоби до останку знищити деревлян. Деревляни вийшли напроти і оба війська зустрілися з собою. Тоді син Ольги, малий Святослав, кинув копієм на деревлян і копіє полетіло між ухами коня і ударило коневі в ноги.
Війна з Візантією
Війна з Візантією Врешті задумав іти на Візантію і своїм звичаєм заповів грекам: «Іду на вас!» Візантійська держава знайшлася у крайній небезпеці. У краю був голод, зі сходу погрожували араби, а до того ще у столиці прийшла революція. Цісаря Никифора вбито, а цісарем
Війна за Крим
Війна за Крим Але як тільки минулася небезпека, горді цісарі зараз забули про прислугу Володимира і не хотіли сповнити своєї обітниці. Та Володимир не думав уступати. Скорим походом рушив він на південь й увійшов у Крим.Для Візантії це був болючий удар. Крим мав для
Війна з Польщею
Війна з Польщею Хмельницький склав умову з Московщиною передовсім в тій ціли, щоби дістати військову допомогу проти Польщі. Польсько-московські відносини здавна були напружені і тепер цар, заступаючися також за Україною, виповів Польщі війну. Зате Україна втратила
Війна з Московщиною
Війна з Московщиною Наслідки договору з Московщиною невдовзі дали себе відчути. До всіх визначніших городів увійшли московські воєводи з залогами; українське населення, відповідно до умови, мусіло доставляти москалям харчі. Зараз почалися спори і непорозуміння між
Північна війна
Північна війна Велика «північна війнах», що почалася наприкінці 1700 р. данською окупацією Шлєзвіг-Гольштину й облогою Риги саксонцями, розгорілася щойно з моментом, коли цар Петро заключив мир з Туреччиною. Заскочений данцями, молодий шведський король Карло XII, дуже скоро
«Азбучна війна»
«Азбучна війна» Невмістний, зогляду на свою надто прозору тенденцію, проєкт гал. намісника Голуховського пристосувати латинку до української літератури (1859 р.) дав привід до т. зв. «азбучної війни», що хоч і ведена на дуже вузькому культурному відтинку, всеж таки внесла
5. Перший дзвоник. Японська війна
5. Перший дзвоник. Японська війна Знайомство з історією в межах, не те – Союзу, а навіть «соціалістічєского лаґєря», створює часом дивне враження. Наче історія якогось з отих «рівнобіжних світів»: та, й разом не та. Складена тресованими німчиками з НДР Ульбріхта «Світова
10. Війна невідомих солдатів
10. Війна невідомих солдатів Перша Світова війна була жахливим іспитом для Європи, але мала й деякі позитивні історичні наслідки. З трьох імперій в Європі, нової та енерґійної, щойно об’єднаної Німецької, як же старої Австро-Угорської, що доживала свій вік, та одвічно
Корейська війна
Корейська війна Командувач вiйськом США в Азiї генерал А. Ведiмеєр звiтував перед урядом США ще 1947 року: «У Пiвнiчнiй Кореї стоїть вишколене й озброєне Московщиною 125.000-не комунiстичне корейське вiйсько. Ми ж маємо в Пiвденнiй Кореї лише 16.000, i то не вiйська, але вiйськової
Хотинська війна
Хотинська війна Дата і місце20 серпня (початок збройних сутичок козаків з основними силами османів) – 9 жовтня (укладення миру) 1621 р., територія сучасних України, Молдавії та Румунії, здебільшого навколо міста Хотин (нині Чернівецька область) та на берегах річки
Війна за галицьку спадщину
Війна за галицьку спадщину Напередодні смерті Ярослав зробив спробу підняти вагу своїх спільників на політичних терезах Галичини. У Галичі відбувся з’їзд найбільш могутніх бояр, де його учасники погодилися на передачу галицького столу позашлюбному сину Ярослава
18. Війна і революція
18. Війна і революція Українці в першій світовій війні. Російські революції. Революція на Україні. Більшовицький переворот і Центральна Рада Перша світова війна стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні масштаби цього