Сіонізм

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

Сіонізм

Початком сiонiзму можна вважати 1882 рiк, коли Лев Пiнскер видав у Берлiнi свою книжку «Самовизначення». Та йому й не снилося, що жидiвську державу створять не жиди, але християни. Основник сiонiзму Т. Герцель видав 1896 року свою книжечку: «Жидiвська держава». У нiй вiн не вимагав, щоб жидiвська держава конче була в Палестинi. Вiн пропонував купити землю в Туреччинi чи Америцi. Вiн також не вiрив, що в тiй жидiвськiй державi може бути державною мовою мова гебрейська. Т. Герцель пропонував 1901 року турецькому султановi велику грошову допомогу свiтового жидiвства, якщо вiн дозволить закласти в Палестинi жидiвську державу пiд турецькою зверхнiстю. I вiн не хотiв, щоб усi жиди з усього свiту жили в тiй жидiвськiй державi, але лише тi, яким не було мiсця в iнших державах. Тi, що лишалися в iнших державах, мали би мати свою самоуправу.

Перший свiтовий з’їзд сiонiстiв вiдбувався 29.08.1897 р. у Базелi (Швейцарiя). Його голова Д. Мандельтам, вiдкриваючи з’їзд, сказав: «Ми, жиди, маємо захопити свiтову владу».

Провiдник сiонiстiв Хаїм Вейцман ще 1920 року проголосив свiтовi: «Ми, жиди, заселимо Палестину, байдуже, чи це подобається кому чи нi. Ви, християни, можете прискорити наш приїзд до Палестини, чи сповiльнити його. Але пам’ятайте, що задля вашого власного добра мусите допомогти нам, жидам, бо iнакше наша жидiвська конструктивна сила обернеться в руйнiвну, яка переверне весь свiт горидном».

Голова свiтового об’єднання сiонiстiв Нагум Ґолдман казав 1947 року на мiтингу в Монреалi: «Жиди могли мати Уґанду, Мадагаскар та iншi землi для заснування там жидiвської держави, але вони не хотiли жодної, крiм Палестини. I це не з причин бiблiйно-iсторичних чи набоженських, i не тому, що висушивши Мертве море в Палестинi можна здобути всiлякi хiмiчнi мiнерали на мiльярд доларiв, i не тому, що в Палестинi є далеко бiльше нафти, нiж в Америцi. Нi. Не хотiли тому, що Палестина лежить на схрещеннi шляхiв Європи, Африки й Азiї i є осередком свiтової полiтичної сили, а також i вiйськово-стратегiчним осередком свiтової влади».