Фундації США

У США державний податок пропорцiйний до прибуткiв, отже, чим бiльший прибуток, то вищий вiдсоток вiд прибутку йде на податок. У США є закон, за яким пожертви на добродiйнi та культурнi справи звiльняються вiд державного податку. Чим бiльше пожертвуєш, тим нижчий вiдсоток буде податку. Мiльйонери США платять дуже високий вiдсоток податку (аж до 80 % вiд прибутку). Отже, щоб зменшити той вiдсоток, щоб лишити по смертi вiчний собi пам’ятник, американцi жертвують великi грошi на добродiйнi та культурнi справи. Наприклад, бiльшiсть унiверситетiв у США побудовано й утримується на пожертви. Дуже великi пожертви оформлюються юридично в так званих фундацiях, що є окремими громадськими установами. Керують тими фундацiями управи, в які входять найвизначнiшi особи. Цi фундацiї не платять жодних податкiв. Самих вiдсоткiв з грошей фундацiї мають великi мiльйони доларiв рiчно. З тих вiдсоткiв фундацiї видають допомогу на всiлякi культурнi справи. На полiтичнi справи не мають права давати, але дають, прикрившись личиною спонсорства на потреби науки, культури чи шкiльництва.

По вiйнi 1939–45 рр. приїхало до США дуже багато великих європейських науковцiв, державних мужiв, полiтикiв тощо. Серед них було чимало соцiалiстiв та жидiв. По п’ятьох роках вони одержали громадянськi права США i попролазили на високi посади в урядi та в унiверситетах, на впливовi становища у видавництвах, школах i добродiйних фундацiях. Цi новi американцi-соцiалiсти, разом з народженими в США соцiалiстами, захопили управи фундацiй у свої руки. Наприклад, управа Карнеґівської фундацiї запросила на керiвника фундацiї праву руку президента Ф. Рузвельта Алджера Гiса, московського шпигуна, хоч був американцем з дiда-прадiда. То ж не дивно, що тi фундацiї видавали i видають великi мiльйони на пропаганду соцiалiстичних iдей, тобто на справу полiтичну, чого не мають права робити за своїми статутами. Уряд США знає це, але не карає їх, не накладає податку, бо у самому урядi сидять на дуже високих посадах такi ж соцiалiсти. А тих, хто протестував проти такого порушення статутiв фундацiй, мафiя таємно вбивала. Так вона вбила сенатора Дж. Маккартi та члена парламенту Е. Кокса.

Мафiя розумiє краще за будь-кого твердий життєвий факт: хто керує думкою людини, громади, народу, той фактично є їхнiм законодавцем, паном, володарем, а вони його невiльниками. Захопивши фундацiї США, мафiя стала керувати думкою суспiльства США, а насамперед думкою провiдної верстви. Тут ми наведемо лише кiлька з тисяч прикладiв такого керування Фордiвською фундацiєю.

Старий Г. Форд знав, що по його смертi уряд США забере вiд спадкоємцiв 77 % Фордiвського майна за податок. Г. Форд мав майна на три мiльярди доларiв, отже, уряд забрав би з того 2.308.400.000 доларiв. Тому Г. Форд задумав пожертвувати понад два мiльярди доларiв на добродiйнi та культурнi справи. Вiн доручив оформити свiй задум жидiвському банкiровi Сiднею Вайнберґовi, бо той був великим знавцем таких справ.

Фордiвське пiдприємство засновано на паях. Як i кожне пайове пiдприємство фордiвське мало паї з правом голосу i без права голосу (але з правом прибутку). Звичайно, паїв з правом голосу дуже мало, а без того права — дуже багато. С. Вайнберґ оформив 1949 року Фордiвську фундацiю так, що спадкоємцi, фордiвськi родичi, затримали у себе всi паї з правом голосу, а 88 % паїв без права голосу стали власнiстю Фордiвської фундацiї. Вони приносили фундацiї рiчних дивiдентiв 90–100 мiльйонiв доларiв.[45]

Найвищою владою таких фундацiй є Рада управителiв, яка призначає керiвника фундацiй. До Ради управителiв запрошують багато вчених знавцiв, високопоставлених осiб та банкiрiв, бо банкiри знають як керувати великими грошима. На першого керiвника Фордiвської фундацiї запросили Рована Ґейстера, який проголосив мету фундацiї: «Фордiвська фундацiя пiдтримуватиме таку дiяльнiсть i допомагатиме в її здiйсненнi, яка сприятиме мировi i установленню в усьому свiтi справедливого ладу».

У США є чимало органiзацiй, якi мають таку же мету своєї дiяльностi. Так, даючи великi грошi на їхню дiяльнiсть, Фордiвська фундацiя само собою набуває зверхнього нагляду, контролю над їхньою дiяльнiстю, скеровує їхню дiяльнiсть у бажаний фундацiї напрям, пiдпорядковує їх собi. Тут подамо лише кiлька з тисяч прикладiв. Так, Фордiвська фундацiя дала:

60.000.000 доларiв на вишкiл урядовцiв-тубiльцiв в Iндiї, Пакiстанi, Бiрмi, Iндонезiї, Непалi, на Близькому Сходi (Iзраїль). У цих країнах Фордiвська фундацiя має своїх власних послiв-урядовцiв.

14.000.000 доларiв — «Телевiзiйнiй верховнiй комiсiї» та «Громадському Iнститутовi радiо США» на пропаганду соцiалiстичних iдей.

6.500.000 доларiв — шiстьом унiверситетам США на вивчення свiтових, мiжнародних проблем.

3.500.000 доларiв — закладовi мiжнародної освiти (опанованому соцiалiстами i комунiстами) на мiжнародний культурний обмiн.

1.500.000 доларiв — Радi закордонних зв’язкiв.

1.500.000 доларiв — Товариству закордонної полiтики. Воно опановано шестиколонниками. Має кiлькасот вiддiлiв по всiх США.

1.275.00 доларiв — Колумбiйському унiверситетовi, опанованому соцiалiстами, на вивчення закордонних справ i стосункiв.

1.100.000 доларiв — на вивчення перебудови мiст США.

1.000.000 доларiв — на вишкiл урядовцiв США у чужих країнах.

1.000.000 доларiв — установi обмiну науковцями та митцями з СРСР i його сателiтами.

1.000.000 доларiв — Гарвардському унiверситетовi, опанованому соцiалiстами на науковi дослiди мiжнародних зв’язкiв.

1.000.000 доларiв — Комiсiї американських приятелiв (Квакери) на їхню пропаганду пацифiзму, вiдмову служити у вiйську, потребу роззброїтися тощо. З тих грошей Комiсiя дала молодим комунiстам грошi на поїздку до Фiнляндiї на свiтовий з’їзд комунiстичної молодi. Голова цiєї Комiсiї Г. Кедборi та його заступник К. Пiкет були дiяльними комунолюбами, кiлька разiв виступали на захист засуджених комунiстiв-шпигунiв.

900.000 доларiв — Гарвардському унiверситетовi на вишкiл урядовцiв новоповсталих африканських та азiйських держав.

800.000 доларiв — на привiз до США й утримання азiйських науковцiв.

756.000 доларiв — «Американськiй фундацiї задля полiтичної освiти». Цей згурт має в США 460 полiтичних клубiв, якими керують шестиколонники.

579.000 доларiв — Корнельському унiверситетовi на вивчення Китаю та Пiвденно-Схiдної Азiї.

560.000 доларiв — «Осередковi мiжнародного вивчення» на науковi дослiди мiжнародних стосункiв. Вiн в руках шестиколонникiв.

500.000 доларiв — «Товариству мiжамериканських стосункiв» (Пiвденної i Пiвнiчної Америки) на дослiдження. Це товариство вiдверто пiдтримує Кубинський комунiстичний уряд.

500.000 доларiв — комунiстичнiй Польщi на культурний обмiн.

430.000 доларiв — Бостонському унiверситетовi на вивчення Азiї.

400.000 доларiв — Чикагському унiверситетовi на вивчення Африки.

250.000 доларiв — Колумбiйському унiверситетовi на подорож науковцiв США до СРСР та його сателiтiв.

Це лише кiлька пожертв задля прикладу. Їх далеко бiльше, а менших пожертв треба рахувати на тисячi.

На перший погляд Фордiвська фундацiя робить дуже корисну справу. Але це — лише на перший погляд. Бо «На чиїм возi їдеш — того пiсню спiвай». Як одержав мiльйони доларiв i хочеш ще одержати, то роби те i так, як хоче грошодавець — керiвник фундацiї. А дослiдивши полiтичнi погляди тих керiвникiв, не здивуємося, побачивши, що великi пожертви одержують люди та гурти лiвих полiтичних переконань: всiлякi соцiалiсти, комунiсти, шестиколонники в «лiберальних» личинах, а навiть i вiдкритi, без личин. Тим-то Фордiвська та iншi фундацiї дуже допомогли шостiй колонi поширитися i поглибитися в США. Вона має тепер величезний вплив на все життя США: полiтичне, господарче, громадське, культурне.

Та найбiльше вплинула Фордiвська (й iншi) фундацiї на громадську думку щодо вищої освiти. А люди з унiверситетською освiтою — це ж провiдна верства нацiї i держави. Чимало впливових унiверситетiв (але далеко не всi) одержали допомогу вiд Фордiвської фундацiї. Вона дала:

19.000.000 доларiв на навчання спецiалiстiв з телебачення.

6.000.000 доларiв Освiтному Осередковi з питань телебачення на те саме.

1.725.000 доларiв унiверситетським видавництвам.

400.000 доларiв на вивчення системи присяжних судiв. Вона їх припоручила професоровi Е. Левi, жидовi, соцiалiстовi, який завжди боронив комунiстiв.

260.000 доларiв дала 615 вибраним унiверситетам та вузам на платню професорам.

Тi професори формально нiчим не зобов’язалися Фордiвськiй фундацiї, проте само собою не викладали студентам антисоцiалiстичних iдей, чи взагалi iдей, якi не подобаються керiвниковi фундацiї. Сам факт, що таку допомогу вона дає лише вибраним нею унiверситетам — натякає на це.

Не випадково Фордiвська та iншi фундацiї роблять те саме, що й уряд США. Уряд вiдповiдає за свою дiяльнiсть перед парламентом. Фундацiї не вiдповiдають нi перед ким. Тож вся дiяльнiсть фундацiї залежить вiд того, якi особи, яких переконань i свiтогляду керують тими фундацiями. А якi люди можуть бути — показує приклад А. Гiса. Вiн був керiвником Карнеґівської фундацiї i московським шпигуном. Вiн не є винятком. На це показує приклад «Фундацiї задля республiки».

«Фундацiю задля республiки» створила 1952 року Фордiвська фундацiя, давши їй 15.000.000 доларiв. На керiвника призначила члена парламенту конґресмена Клiфорда Кейза, знаного соцiалiста, шестиколонника i члена прокомунiстичного товариства «Американцi демократичного чину». Коли К. Кейз став сенатором, то на його мiсце призначили Роберта Готчiнса, який проголосив, що метою тої «Фундацiї задля республiки» є: «Поширити i поглибити розумiння громадянських прав». А що вiн розумiв пiд тим, показує вся дiяльнiсть фундацiї. А та дiяльнiсть показала, що «Фундацiя задля республiки» давала грошi лише людям та органiзацiям крайньо лiвих переконань — всiляким соцiалiстичним горлопанам i демагогам, руїнникам державного ладу США, а найбiльше — комунiстам. Вона видала великi грошi на боротьбу проти будь-яких обмежень КП США. Ось кiлька прикладiв.

«Фундацiя задля республiки» дала:

100.000 доларiв на дослiдження законностi заборони приймати на державну службу комунiстiв. Опанована шести— i п’ятиколонниками «Комiсiя Нью-Йоркських правникiв» з головою її професором Е. Чатам, дослiдивши зробила висновок, що нема потреби перевiряти вiрностi державi урядовцiв США. Друга комiсiя пiд керiвництвом Адама Ярмолинського (жида, оборонця комунiстiв), дослiдивши, видала книжку «Вивчення судових справ вiрностi державi». Ця книжка доводить, що уряд дуже зловживав слiдствами вiрностi.

125.000 доларiв на дослiдження поглядiв людностi США на комунiзм. У тому дослiдженнi подано думку визначних осiб. З них 90 % прихильних комунiзмовi.

80.000 доларiв на дослiдження антикомунiстичної дiяльностi патрiотiв та Союзу колишнiх воякiв США. Це дослiдження очорнило, оплюгавило ту дiяльнiсть.

40.000 доларiв на виготовлення шкiльного фiльму «Воля читати». Той фiльм пропагує обурення проти заборони Вiйськового Мiнiстра поширювати комунiстичну лiтературу у вiйську.

25.000 доларiв Станфордівському унiверситетові на вивчення судових свiдчень колишнiх комунiстiв проти комунiстiв. Вони доводять безвартнiсть i брехню свiдчень колишнiх комунiстiв.

«Фундацiя задля республiки» показала себе великим оборонцем комунiстiв у театрi, кiно, радiо. Вона доручила не комунiстовi Джоновi Коґлiю дослiдити справу обвинувачень комунiстiв, якi працюють у кiно, радiо, театрi. Вiн запросив до спiвпрацi знавцiв: М. Гарiнґтона, вiдомого соцiалiста, який прилюдно протестував проти засуду на смерть шпигунiв Юлiї та Етела Розенберґiв, запросив другу соцiалiстку Е. По, яка була членом КП США. З допомогою таких «знавцiв» вiн написав двi книжки: «Звiт про чорний список» та «Чорний список». Цi книжки вибiлюють комунiстiв у театрi, кiно, радiо, а спроби виганяти комунiстiв з театру, кiно, радiо таврують фашистське нищення прав i вiльностей громадян США.

Атомний науковець Джеймс Опенгаймер працював у атомнiй лабораторiї. Вiн вiдкрито приятелював з вiдомими комунiстами й обороняв їх. Як непевного щодо вiрностi США його звiльнили з посади. На його захист став у телебаченнi керiвник радiо «Голос Америки» шестиколонник Едвард Моров. «Фундацiя задля республiки» надрукувала своїм коштом ту його оборону i розiслала по школах i полiтичних клубах.

Зайшла потреба видати бiблiографiю творiв про комунiзм у США. «Фундацiя задля республiки» поспiшила дати 64.500 доларiв на укладення тої бiблiографiї, даючи своїх «знавцiв». А «знавцi» не подали багато великих, найсильнiших творiв проти комунiстiв, а натомiсть подали всi, навiть найменшi, твори комунiстiв.

Керiвники «Фундацiї задля республiки» П. Гомен та В. Ферi гостро нападали на начальника Служби безпеки Е. Гувера i всiма способами обпльовували його боротьбу з комунiстами i шпигунами.

Чи все це не є глумом iз засновника Фордiвської фундацiї Генрi Форда? Вiн ненавидiв i поборював комунiзм i жидiв. Вiн дав великi грошi на написання антикомунiстичних, антижидiвських книжок та журналу. А по його смертi за його грошi поширюють i поглиблюють у США комунiзм та соцiалiзм. I роблять це не комунiсти, не соцiалiсти, але лiберали, як, наприклад, Р. Готчiнс, П. Гофман та тисячi до них подiбних.

Фордiвська фундацiя — найбiльша. Є ще кiлька великих, бiльшiсть їх також у руках шестиколонникiв. Вони мають майна:

Фордiвська — 3.320.000.000 доларiв.

Рокфеллерівська — 632.000.000 доларiв.

Дюкська — 478.000.000 доларiв.

Гартфордська — 360.000.000 доларiв.

Келозька — 310.000.000 доларiв.

Карнеґівська — 268.000.000 доларiв.

Слоанська — 223.000.000 доларiв.

Мудська — 188.000.000 доларiв.

Рокфеллерових братiв — 152.000.000 доларiв.

Лiлiська — 151.000.000 доларiв.

Нью-Меморiальська — 135.000.000 доларiв.

Данфортська — 126.000.000 доларiв.

Комонвелзька — 125.000.000 доларiв.

Рокфеллерівська фундацiя також у руках шестиколонникiв. Її голова Р. Фосдiк, шестиколонник, казав: «Зрiст недовiр’я до Росiї загрожує свiтовому мировi». Ця фундацiя видала 50.000 доларiв на написання шкiльних пiдручникiв. Авторами були 50 соцiалiстiв на чолi з провiдним фабiанцем В. Вебом. Знадiбки до тих пiдручникiв дали 113 прокомунiстичних товариств США. Парламентська слiдча Комiсiя знайшла, що всi вони пропагують соцiалiзм, комунiзм, космополiтизм, свiтову наддержаву, свiтовий надуряд тощо.

Рокфеллерівська фундацiя видала великi грошi своїй дослiднiй комiсiї, яка мала виробити плани майбутнього США. До тої комiсiї належали: Д. Раск, Мiнiстр закордонних справ, лiвий лiберал, москволюб, шестиколонник та iншi шестиколонники: Ч. Бовлез — заступник Мiнiстра закордонних справ, член соцiалiстичного товариства «Американцi демократичного чину», А. Розенберґ — заступник Мiнiстра збройних сил, Г. Кiсiнджер та А. Борис — помiчники президента Р. Нiксона, Л. Клей — мiльйонер, Г. Люс — видавець часописiв «Таймс», «Лайф», «Форчун», Д. Сарноф — власник радiомережi, Дж. Ноговський, О. Габi — всi шестиколонники.

Карнеґівська фундацiя дала один мiльйон доларiв на працю таких антиамериканських товариств, як, наприклад, «Рада закордонних стосункiв», «Товариство закордонної полiтики», «Заклад тихоокеанських стосункiв» (цей найбiльше посприяв перемозi китайських комунiстiв). Ця фундацiя заплатила авторовi, i видала накладом 50.000 примiрникiв книжку фабiанця-шестиколонника Стюарта Чейза «Правдиве вивчення людства» і розiслала її по книгозбiрнях i школах США. А той С. Чейз був членом чи спiвпрацював з 20 пiдривними прокомунiстичними органiзацiями США. Ця фундацiя дала 340.000 доларiв на написання i видання 17-тикнижкової працi про потреби шкiльної освiти США. Головним редактором тої працi був фабiанець, шестиколонник Джордж Каунтс. Провiдник англiйських фабiанцiв В. Веб назвав ту працю «Соцiалiстична освiта».

Мiжнародна грошова фундацiя цiлковито перебуває в руках соцiалiстiв i комунiстiв. Першим керiвником тої фундацiї був заступник Мiнiстра скарбу США, московський шпигун Г. Д. Гвайт.

Видавець кiлькох великих журналiв, мiльйонер, член Управи Рокфеллерівської фундацiї, шестиколонник Генрi Люс дав 200.000 доларiв на написання i видання 5-тикнижкової розвiдки про капiталiстичний лад. Серед 12 авторiв тої розвiдки 10 були членами чи прихильниками прокомунiстичних органiзацiй.