Допомога комуністам

Тут буде доречно подати ще кiлька прикладiв мафiозної сили в урядi США. Подаємо голi факти без тлумачення, бо самi факти тлумачать.

Служба безпеки повiдомила 1939 року уряд, що Алджер Гiс є московським шпигуном. Пiсля цього повiдомлення президент Ф. Рузвельт призначив А. Гiса своїм головним дорадником. По Ялтинськiй нарадi Ф. Рузвельт наказав Службi безпеки понищити всi документи про комунiстiв у вiйську i вiйськовому флоті. Визначити скiльки i якої допомоги у виглядi позики висилати СРСР на час 2-ої вiйни президент Ф. Рузвельт доручив шестиколонниковi, москволюбовi Г. Гопкiнсовi. Коли керiвник служби вiдправлення майор Дж. Джордан повiдомив Ф. Рузвельта, що з тою допомогою пересилаються до Москви також i таємнi документи, то Ф. Рузвельт звiльнив його з посади, а на це мiсце призначив знаного шестиколонника жида лейтенанта Дж. Лашинського.

Керiвник Служби безпеки Е. Гувер особисто доручив президентовi Г. Труменовi документи, якi доводили поза всяким сумнiвом, що заступник Мiнiстра скарбу Г. Д. Гвайт є московським шпигуном. Пiсля цього президент Г. Трумен пiдвищив Г. Гвайта, призначивши його до Комiсiї Управителiв Мiжнародної Фiнансової Фундацiї. Парламент ухвалив закон, який поборює комунiзм у США. Президент Г. Трумен вiдмовився його пiдписати. Згiдно з Конституцiєю США Парламент ухвалив бiльшiстю двох третин голосiв той закон обов’язковим i без пiдпису президента. Хоч президент США не має на то права, проте президент Г. Трумен не дозволив Сенатськiй слiдчiй комiсiї переглянути полiтичнi життєписи урядовцiв Мiнiстерства закордонних справ. Також не дозволив їй переглянути архiв Ф. Рузвельта. Вiйськовий заступник Мiнiстра Дж. Макклой вiдмiнив приписи, що не дозволяли приймати комунiстiв на жоднi посади у Вiйськовому Мiнiстерствi. А таку людину президент Г. Трумен призначив 1949 року на голову вiйськового уряду США у Нiмеччинi. Його заступниками призначив двох жидiв: шестиколонника Б. Ботенвiзера та п’ятиколонника М. Ловенталя. Останнiй був радником президента i московським шпигуном. Голова вiйськового уряду США Дж. Макклой з тими своїми заступниками були всевладними царями у подоланiй Нiмеччинi. Це вони виловили i передали москвинам три мiльйони утiкачiв з СРСР. Це вони незаконно перевозили тисячi жидiв з Європи до США.

Президент Д. Ейзенхауер заперечував, перешкоджав Парламентським слiдчим комiсiям дослiджувати дiяльнiсть комунiстiв в урядi США. Вiн наказав мiнiстрам боронити урядовцiв, запiдозрених у невiрності США. Вiн наказав Службi безпеки не подавати Парламентським слiдчим комiсiям документiв, якi доводили зраду, шпигунство урядовцiв. Сенатська слiдча комiсiя пiд головуванням Дж. Маккартi прийшла до висновку, що радiо «Голос Америки» та пресовий вiддiл Мiнiстерства закордонних справ поширюють шестиколонну i навiть п’ятиколонну пропаганду. Голова Комiсiї сенатор Дж. Маккартi особисто подав президентовi Д. Ейзенхауеровi удокументованi доводи про це. Д. Ейзенхауер назвав Дж. Маккартi «палiєм книжок» i викинув тi документи до смiття.

Уряд США на вимогу Служби безпеки наказав не видавати закордонних паспортiв комунiстам США. Президент Дж. Кеннедi вiдмiнив той наказ. Тепер комунiсти США без перешкод їздять до Москви по таємнi накази та на вишкiл. Голова КП США Герхарт Айслер щороку їздить. За порадою Мiнiстра закордонних справ, шестиколонника Д. Раска, президент Дж. Кеннедi наказав припинити допомогу нацiональному урядовi Лаосу, щоби примусити його прийняти до свого складу комунiстiв. Дж. Кеннедi усунув з посади керiвника далекосхiдної полiтики патрiота США, прихильника китайських нацiоналiстiв В. Маккенона, а призначив на ту посаду шестиколонника А. Гаррiмана. Президент Дж. Кеннедi призначив на керiвника радiостанцiї «Голос Америки» шестиколонника Едварда Морова, який вiдкрито захищав комунiстiв, вихваляв СРСР, вiн кiлька разiв їздив до Москви на прощу. На свого заступника вiн призначив Рiда Гаррiса, який написав книжку на захист комунiстiв. Дж. Маккартi обвинуватив його в комунiзмi i почав проти нього слiдство, внаслiдок чого Р. Гаррiс самоусунувся з державної служби. Дж. Кеннедi прийняв його назад. Е. Моров наказав трьом своїм урядовцям скласти списки американських старшин у США i поза США, якi вороже ставилися до п’яти- i шестиколонникiв. Хто i задля чого потребував тi списки?

На вимогу Служби безпеки уряд звiльнив з посади керiвника атомної лабораторiї шестиколонника, комунолюба професора Джемса Опенгеймера. Президент Л. Джонсон наказав заплатити йому вiдшкодування 50.000 доларiв i нагородив його медаллю.

Верховний Прокурор США Роберт Кеннедi, брат президента, Кількаразово виступав на захист комунiстiв США. Вiн 11 рокiв не виконував ухвали Парламенту, яка зобов’язує членiв КП США подавати свої прiзвища й адреси полiцiї.[59]

Мiнiстр закордонних справ Д. Раск заборонив своїм урядовцям свiдчити у Сенатських слiдчих комiсiях, якi вишукували комунiстiв в урядi. У перший же рiк свого урядування Д. Раск поручився за 152 кандидати на високi посади в урядi, що їх Служба безпеки пiдозрiвала в невiрностi до США.

Вiйськовий заступник Мiнiстра жид Е. Каценбах заборонив 1961 року показувати у вiйську протикомунiстичний фiльм «Дiя знищення». Цей фiльм зроблений на матерiалах Сенатської слiдчої комiсiї. Вiн показував шпигунство та розкладницьку дiяльнiсть комунiстiв у США. Не знати чи уряд СРСР нагородив того американського заступника орденом Ленiна. Другий вiйськовий заступник Мiнiстра Джозеф Нарнi наказав 19.05.44 р. знищити архiв, що в ньому були документи про зрадникiв i комунiстiв у вiйську США.

Служба безпеки зловила московського шпигуна, американського дипломата Джона Сьорвiса на гарячому. Його звiльнили 1950 року з державної служби. Вiн поскаржився до Верховного Суду. Той суд, не розглядаючи справи, ухвалив повернути йому посаду, бо якась дрiбна формальнiсть була порушена. Вiн служив ще 9 рокiв. Вже зловлених на шпигунствi високих урядовцiв, як, наприклад, А. Гiс, Н. Вiт, Л. Пресман, Л. Кюрi та iнших уряд тримав на службi ще кiлька рокiв.

Голова Сенатської слiдчої комiсiї Дж. Маккартi знайшов у Вiйськовому Мiнiстерствi кiлькадесят пiдозрюваних у шпигунствi урядовцiв. Їх вигнано зi служби. По смертi Дж. Маккартi вигнанi урядовцi подали скаргу до Верховного Суду. Той суд не лише виправдав їх, але й ухвалив, щоб уряд прийняв їх назад на службу, заплативши вiдшкодування 75.000 доларiв кожному. В Сан-Францiско звiльнили зi служби професора, який вiдмовився вiдповiсти чи вiн комунiст чи нi. Верховний Суд визнав його звiльнення антиконституцiйним, тому унiверситет мусив прийняти його назад, заплативши 120.000 доларiв вiдшкодування.

Заступник Мiністра закордонних справ Чарлз Бовлез нiколи «не мав часу» вислухати стурбованих комунiстичними успiхами дипломатiв. Дуже важливi накази Мiнiстерства закордонних справ на користь комунiстiв не пiдписанi нiким.

Московський шпигун Валентин Ґубечев мав високу посаду в ООН. Чиновниця Мiнiстерства юстицiї жидiвка Юдiт Каплан передала йому багато важливих таємних документiв уряду США. Служба безпеки зловила В. Ґубечева на гарячому. Американський суд визнав його провину, але уряд США випустив його непокараним до СРСР.

Американська мафiя забила 1963 року руками тубiльцiв чинного ворога комунiстiв президента В’єтнаму Нґо Дiєма та мiнiстра Нґо Ну. Брат Н. Дiєма сховався там в американському монастирi. Посол США до В’єтнаму Г. Лодж забрав його до будинку посольства i видав комунiстам на страту. Президент Л. Джонсон не дозволив вдовi убитого президента Н. Дiєма приїхати до США, щоби вона не вiдкрила американцям правди.

Керiвник Вiддiлу СРСР у Мiнiстерствi закордонних справ Ралф Гвайт казав 1961 року у своїй промовi: «Москвини мають ту саму полiтичну мету, що й ми, американцi». А Мiнiстр флоту казав: «Якщо ми, американцi, не можемо намовити москвинiв прийняти нашу точку зору, то ми мусимо прийняти їхню, якщо хочемо вижити».

Сенатська слiдча комiсiя у своєму звiтi писала, що Мiнiстерство закордонних справ не видає вiз приятелям США не комунiстам, але видає вiдкритим ворогам США — комунiстам, хоч закон забороняє таким видавати. Щобiльше! Головi комунiстичного уряду Британської Ґвiнеї Ч. Яґановi це мiнiстерство зробило королiвське привiтання у Вашинґтонi i дало 200 мiльйонiв доларiв допомоги. Комунолюбного диктатора Алжиру Бен Бела, що пiдписав союз з Москвою i Пекiном, уряд США сам запросив приїхати до США. Президент Дж. Кеннедi вийшов йому назустрiч, щоби привiтати, а гармати вистрiлили 21 раз на його честь. На другий день цей самий Бен Бела цiлувався з комунiстичним диктатором Ф. Кастро на Кубi.

Мiнiстерство закордонних справ США одержувало вiд розвiдки багато безсумнiвних доводiв, що Ф. Кастро — комунiст. Тi повiдомлення мiнiстерство ховало, а розсилало своїм послам за кордоном дуже прихильнi до Ф. Кастро обiжники.

Москвини, американцi та англiйцi уклали на Ялтинськiй нарадi угоду видавати громадян СРСР, що опинилися поза його межами, назад до СРСР. У тiй угодi не було сказано, щоби повертати силомiць тих, хто не хоче повертатися. Але американцi та англiйцi повернули силомiць понад три мiльйони. Розумiючи ганебнiсть такої угоди, уряди Великобританiї й США не оприлюднили її навiть по вiйнi у збiрцi iсторичних документiв, хоч члени парламентiв вимагали цього.

Друга свiтова вiйна вигнала з рiдних осель у свiт за очi кiлька мiльйонiв людей. Щоб рятувати тих бездомних жертв вiйни вiд холоду, голоду, хвороб, США та iншi держави створили мiжнародну добродiйну установу «Допомогова та переселенська управа Органiзацiї Об’єднаних Нацiй». Та ДПУ не мала нiяких iнших завдань крiм рятування жертв вiйни. На керiвника ДПУ президент Г. Трумен призначив шестиколонника, москволюба, комунолюба, колишнього мера Нью-Йорка, жида Ф. Ля-Ґвардiю (а по ньому — ще гiршого, також жида, Г. Лемана). Вони наказували своїм пiдлеглим вишукувати в Нiмеччинi громадян СРСР i видавати їх московській вiйськовiй владi. Вони понабирали на службу до ДПУ тисячi комунiстiв та комунолюбiв, а тi робили дуже охоче i без наказу. Завдяки цим двом жидам (i ще двом у вiйськовому урядi США в Нiмеччинi Б. Ботенвiзеровi i М. Лавенталевi, одержали вiд Нiмеччини величезне вiдшкодування навiть i тi жиди, яких гiтлерiвцi НЕ грабували. Цi чотири жиди перевезли незаконно без дозволу уряду США з Європи до США десятки, якщо не сотнi тисяч жидiв.

Ми вже згадували, що уряд США призначив Г. Лемана вiйськовим губернатором подоланої Iталiї. Вiн американськими лiтаками привозив з Москви iталiйських комунiстiв i давав їм високi посади в iталiйському урядi. Вiн дуже допомiг розбудувати iталiйську комунiстичну партiю. До речi, вiн — мiльйонер, сенатор i полковник Генерального Штабу США.

США вже роблять першi кроки до свiтової наддержави i свiтового соцiалiстичного надуряду. Так, уряд США:

1) Заборонив своїм вiйськовикам критикувати iдею роззброєння.

2) Дуже зменшив самооборону штатiв, тобто мiлiцiю.

3) Припинив випуск бомбовозiв Б-70, Б-52, Б-58, не зважаючи на протести Генерального Штабу.

4) Вiддав Пiвнiчному Атлантичному Союзовi (НАТО) 5 з усiх 6 пiдводних човнiв «Полярiс».

5) Звiльнив з вiйська тих генералiв, якi не визнавали iдеї свiтового надуряду.

6) Наказав генералам виховувати воякiв у дусi взаємозалежностi i спiвжиття держав i народiв.

7) Намагається замиритися зi СРСР за ВСЯКУ цiну, поступаючись Московщинi щораз бiльше.

8) Президент Дж. Кеннедi у своїй промовi на святi Незалежностi вiдкрито намовляв вiдмовитися вiд державної незалежностi США на користь ООН.

Посол США у Москвi генерал Дж. Дiн пише: «Я був на багатьох московських учтах, московськi страви, горілка та урочистi тости за дружбу менi остогидли до нудоти. I по кожнiй учтi ми посилали Московщинi ще тисячу лiтакiв».

США подарували Московщинi 35.000 мотоциклiв, 415.000 телефонiв, 15.000.000 пар чобiт, 4.000.000 тон харчiв, 52.000 автомобiлiв. За вiйни США дали допомоги СРСР на 10,8 мiльярдiв доларiв, а по вiйнi — ще на 220 мiльйонiв доларiв.

США побудували своїм коштом (на 2.500.000 доларiв) i своїми iнженерами в комунiстичнiй Польщi великий сталеливарний завод з найновiшою машинерiєю, а в комунiстичнiй Югославiї — хiмiчний завод. Комунiстичному урядовi Iндонезiї США дали всiлякого добра на 479 мiльйонiв доларiв.

Президент Д. Ейзенхауер проголосив 15.08.1957 р., що США вiдiрвали комунiстичну Югославiю вiд Московщини. У вiдповiдь на це Й. Тiто проголосив 20.08.1957 р., що вiн погодився з М. Хрущовим на спiвпрацю i взаємну допомогу. А 9.12.1957 р. Й. Тiто проголосив, що Югославiя вiдмовляється вiд допомоги США. Тодi посол США попросив Й. Тiто, щоб вiн не вiдмовлявся. Й. Тiто мав добре серце i погодився. I США дали Югославiї всiлякого добра на 2,4 мiльярда доларiв. Вона одержала: 130 ракетних лiтакiв, 100 звичайних i 70 морських лiтакiв, 900 танкiв, 15.000 вантажних автомобiлiв i тракторiв. За яку цiну США їй «продавали» — показує приклад ракетних лiтакiв. Побудувати такий коштувало 300.000 доларiв, а США продавали Югославiї за 10.000 доларiв. Мафiя виправдувалася тим, що, мовляв, тi лiтаки (Ф-86) були вже застарiлi i непридатнi. Але за Берлiнської облоги уряд США вислав до Нiмеччини 10 таких лiтакiв.

Мафiя в урядi США видала на допомогу комунiстичним державам понад 100 мiльярдiв доларiв. Якби США не дали їм цiєї i всiлякої iншої допомоги, то комунiстичнi уряди тих держав вже давно завалилися. А найперше, завалився би СРСР. Врятувала його мафiя.