Вступне слово

Вступне слово

Протягом багатьох століть воєначальники та офіцери українського походження здобували славу іншим арміям, зокрема російській. На полях світових битв вони не раз доводили, що вміють вправно воювати, не відступають перед небезпекою та наполегливо йдуть до перемоги. 1917 р. Їм випала нагода підняти зброю за власну державу — Українську Народну Республіку. Зважаючи на поразку у Визвольній війні, хтось може сказати, що вони — офіцери колись ворожих армій — не змогли використати дарований історією шанс. Але на цю ситуацію можна подивитись і з другого боку: з лав денаціоналізованого та деполітизованого російського офіцерства виокремилися тисячі старшин, що вирішили служити під українським прапором до кінця свого життя — розділяючи з ним долю та недолю. І тепер, коли Україна мирним, цивілізованим шляхом здобула собі незалежність, ми можемо гордо стверджувати, що в нас були свої герої, які гідно боролися, вмирали та перемагали в ім’я власної вільної держави, — старшини Армії УНР.

У час новітніх наукових технологій роль сухопутного війська в житті держави та її громадян з кожним роком втрачає свою значущість. Нині вже відійшли на другий план особиста хоробрість, вміння вести за собою людей, вправно здійснювати піхотні, кавалерійські, танкові удари, багнетні атаки, володіти основами тактики і стратегії. Нині військова справа більше залежить від техніків і програмістів, ніж від пересічних командирів. Ми є свідками зміни однієї військової епохи — часу гармат, кулеметів, танків і літаків іншою — добою ракет і космічної зброї.

Якою ж була для українців минула військова епоха? Українська історична наука до сьогодні має чимало прогалин, особливо у сфері військової історії, тому не може дати повної відповіді на це запитання. Дослідники минулого і сучасності глибоко вивчають історію Українського Нового часу — Козацько-Гетьманської держави Богдана Хмельницького, Запорозької Січі, Реєстрового, Слобідського і Чорноморського козацтв тощо та не шкодують уваги до тематики Другої світової війни. Однак ми досі не маємо жодного ґрунтовного дослідження про військову справу українців між цими двома епохами.

Найяскравішою сторінкою української історії цього періоду була боротьба за власну державу в 1917–1921 рр. Однак слід зауважити, що її уможливили майже 300 попередніх років, під час яких українці служили в арміях інших країн. В іншому разі Україна не мала б десятків тисяч професійно підготовлених вояків, насамперед офіцерів, здатних вибороти її незалежність і захистити від зовнішніх зазіхань.

Старшинський (тобто офіцерський) склад Армії Української Народної Республіки 1917–1921 рр. більш як на 90 % становили колишні офіцери російської імператорської армії. Таку саму частку в Українській Галицькій армії налічували вихідці з австро-угорського офіцерського корпусу. Це були два абсолютно різні за військовою етикою, ментальністю та вихованням типи старшин. Тож коли українців — представників обох офіцерських корпусів, протягом 1917–1921 рр. зводили в одну військову частину, між ними починалися тертя і непорозуміння. Єднання могло відбутися лише за умови, коли офіцери-українці з австро-угорської армії цілком підкорялися військовим звичаям і традиціям своїх співвітчизників з Наддніпрянської України або навпаки — колишні російські царські офіцери приймали військову етику австро-угорської армії.

Досліджувати історію Армії УНР або Української Галицької армії неможливо без знання історії російських і австро-угорських збройних сил. До того ж необхідно добре орієнтуватися в такому складному питанні, як роль і місце українців у Російській та Австро-Угорській імперіях та їхніх арміях. Адже у війську Московського царства, а згодом — Російської імперії українці служили з часів гетьмана Івана Сагайдачного, а в силах Австрійської монархії — з початку XIX ст. Вони були органічною частиною армій обох держав і за довгі роки увібрали в себе всі їх специфічні риси та прикмети. Саме тому історію Армії УНР слід починати з перебування українців у російських військах, а історію Української Галицької армії — з буття українських вояків в австро-угорських збройних силах.

Наше дослідження присвячене винятково Армії УНР та її старшинському складу, але воно було б неповним, якщо б ми не почали історію старшин Української Народної Республіки з оповіді про службу їх та їхніх попередників у російській армії протягом майже 300 років. Ця інформація дає ключ до розуміння психології офіцерів-українців, які у 1917–1918 рр. почали формувати власні збройні сили, а невдовзі й виборювати незалежну та самостійну Українську Народну Республіку.

Ця праця має кілька конкретних цілей. По-перше, максимально розкрити соціально-психологічний портрет старшини Армії УНР. По-друге, подати історію військової служби українців в армії Російської імперії. По-третє, зібрати якомога повніший біографічний матеріал про героїв та командний склад Української Народної Республіки. Слід зазначити, що цією монографією історія Армії УНР не вичерпується. Поза увагою автора залишилися дві глобальні теми — бойові дії армії під час Визвольної війни 1917–1921 рр. та історія українських частин і підрозділів, які він сподівається розкрити у подальших своїх роботах.

Тематика історії офіцерського корпусу Української Армії доби Визвольної війни 1917–1921 рр. другою книгою не вичерпується, і вже зараз готується книга третя, в яку увійдуть загальні списки особового складу Армії УНР у 1920–1923 рр., а також доповнення до першої книги — біографічного довідника.

За допомогу в роботі над книгою авторові хотілося б висловити подяку колекціонерам-ентузіастам військової історії Олександрові Рудиченку, Олександрові Пересадьку, Олександрові Кучеруку та Михайлові Селезньову.

Ярослав Тинченко, квітень 2011 р.

Поделитесь на страничке

Следующая глава >

Похожие главы из других книг

I. РАСКРЕПОЩЕННОЕ СЛОВО

Из книги История Советского государства. 1900–1991 автора Верт Николя

I. РАСКРЕПОЩЕННОЕ СЛОВО 1. Гласность и десталинизация«В начале было Слово». Горбачевская революция началась весьма скромно: с освобождения исторической памяти, печатного слова, живой мысли. Сегодня, когда бывший СССР погружается в хаос государственно–правовой анархии и


ВСТУПИТЕЛЬНОЕ СЛОВО

Из книги Военное искусство в Средние века [litres] автора Оман Чарлз

ВСТУПИТЕЛЬНОЕ СЛОВО Военное искусство очень просто определяется как «искусство, дающее возможность любому командиру нанести поражение противостоящим ему силам». Поэтому оно предполагает знание огромного разнообразия дисциплин: стратегия и тактика – лишь две


Разнося слово

Из книги Крестовые походы. Войны Средневековья за Святую землю автора Эсбридж Томас

Разнося слово Беспрецедентный масштаб и важность катастроф, постигших франков в 1187 году, вызвали энергичный отклик на Западе. Даже голые факты, привезенные в Европу Иосифом Тирским, одновременно ужасали и вдохновляли. Еще до встречи с папой архиепископ высадился в


Слово и таинство

Из книги Марк Аврелий автора Фонтен Франсуа

Слово и таинство Новый город был освящен, и возвращение возобновилось — все такое же неторопливое: ведь церемония триумфа в Риме планировалась только на осень. На пересадке в Смирне император ждал, что город почтит и утешит его, безусловно, самым дорогим для него


Слово

Из книги Студзянки автора Пшимановский Януш

Слово Ранним утром 17 августа в штаб 4-го корпуса прибыл командующий 8-й гвардейской армией. У входа в ту же самую, что и восемь дней назад, землянку встретились четыре генерала — Чуйков, Вайнруб, Глазунов и Межицан. Карта лежала на раскладном столике, испещренная бликами от


Дом «Слово»

Из книги 100 знаменитых символов Украины автора Хорошевский Андрей Юрьевич


Слово о России

Из книги Воспоминания автора Бахрушин Ю. А.

Слово о России Писать об этой книге чрезвычайно трудно, настолько она обширна по материалу, в ней представленному. Это не только история детства и отрочества самого автора, но и история знаменитой купеческой семьи Бахрушиных, история российского коллекционирования и


Вступительное слово

Из книги Природа и власть [Всемирная история окружающей среды] автора Радкау Йоахим

Вступительное слово «Природа и власть» – крупное и новаторское произведение. Оно подкупает своей масштабностью, склонностью к синтезу и множеством увлекательных и мудрых наблюдений. Читатель узнает немало нового: что историю можно понимать как историю обращения


Нож, трава и слово

Из книги Гипноз и «чудесные исцеления» автора Рожнова Мария Александровна

Нож, трава и слово оистине безграничны возможности современной медицины. Необозримо богат арсенал ее лечебных средств. Выдающиеся достижения физики и химии, электроники и кибернетики приняты на ее вооружение. Даже приблизительно невозможно охватить то колоссальное


ВСТУПНЕ СЛОВО

Из книги Бої Хмельницького автора Тис-Крохмалюк Юрий


Право на слово

Из книги Сумерки невежества. Технология лжи, или 75 очерков о современной фальсификации истории Украины автора Каревин Александр Семёнович

Право на слово Первый канал Украинского радио выпустил в эфир очередную передачу «Право на слово». Посвящена она была обсуждению вопроса о положении русского языка на Украине. Впрочем, «обсуждение» — в данном случае слово не совсем точное. Оба приглашенных на передачу


Слово «Россия»

Из книги Историческая правда и украинофильская пропаганда [litres] автора Волконский Александр Михайлович

Слово «Россия» Мы рассмотрели два паспорта, изготовленные за последние 20–30 лет для Руси киевского периода при благосклонном содействии австрийского правительства; читатель, конечно, убедился в их подложности. Скажем теперь несколько слов о паспорте законном.«Русь»,


Вступне слово

Из книги Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2 автора Тинченко Ярослав Юрьевич

Вступне слово Протягом багатьох століть воєначальники та офіцери українського походження здобували славу іншим арміям, зокрема російській. На полях світових битв вони не раз доводили, що вміють вправно воювати, не відступають перед небезпекою та наполегливо йдуть до


Вступне слово

Из книги Переяславська рада - трагедія України і програш Європи автора Сергийчук Владимир