КОНСЕРВАТИЗМ{33}

Консерватизм (латинське conservare - зберігати), духова настанова, що бачить особливу цінність у традиційному ладі й у традицією освячених установах і формах життя, і тому бажає їх зберегти. У вужчому розумінні консерватизм - політична течія, що постала на переломі 18 і 19 віку як реакція на французьку (політичну) і на англійську (індустріяльну) революції. Термін “консерватизм” вперше появився у французького романтичного письменника Шатобріяна (1818). Протиставленням до консерватизму в 19 віці вважався звичайно духовий, політичний і економічний лібералізм.

Носіями консерватизму були спочатку головне шляхетські кола (noblesse) та вище духовенство, які змагалися за збереження “старого режиму”, коли він стояв у боротьбі з силами революційного поступу, або до реставрації “старого режиму”, коли він перед тією революцією змушений був поступитися. Згодом створилася нова, синтетична форма “ліберального консерватизму”, який, не протиставляючися поступові та стоячи на позиціях конституційної свободи, наголощував потребу авторитету, ладу й дисципліни у суспільному житті, вірив у творчу місію традиційних установ (монархія, церква) і традиційної провідної верстви, і тому відстоював ідею інтеграції сучасного нового з органічно створеним історією минулим.