Загальна ситуація на фронті українсько-німецько-австрійської армії в першій половині цвітня 1918 p
Загальна ситуація на фронті українсько-німецько-австрійської армії в першій половині цвітня 1918 p
Як відомо, операції українсько — німецьких військ на Лівобережній Україні велися по таких головних напрямках:
Гомель-Новозибків-Брянськ;
Київ-Бахмач-Ворожба-Курськ;
Київ-Полтава-Харків;
Катеринослав-Севастопіль.
Перші три напрями йшли на так званому східному боевому фронті, а 4-ий на південному боевому фронті.
Відступаючи в напрямі Гомель-Брянськ більшовики зіпсували міст біля Річиці і Гомеля, що трохи затримало переслідування їх.
21 березня контакт з більшовиками встановлено у районі Новозибкова, де знаходився штаб 1-ої більшовицької Дивізії Степанова, але Новозибків був зайнятий аж 10 цвітня німецькими частинами.
В напрямку Київ-Курськ боєві операції доходили вже до етнографічних гряниць України.
Розбиті більшовики під Конотопом були цілком дезорганізовані. Численні їх загони провадили свою темну, злочинну роботу, грабуючи й убиваючи населення в районі міст Кролевець-Короп і наступаючи на плечах у них українсько-німецькі частини 1-го цвітня зайняли ст. Глухів, Ворожбу і Білопілля.
Дальший наступ провадився на Курськ і через Суми на Харків.
Відділи, що наступали в напрямі Суми-Харків, зайняли 3 цвітня Суми й Охтирку, а 6 цвітня, здобувши ст. Мархва, ввійшли у звязок з Запоріжцями і спільно зайняли Харків.
Відсіля Німці продовжували наступ на Курськ через Білгород і на Валуйки через Купянськ.
Константиноградська ґрупа полковника Петрова зайнявши з бою Константиноград просунулась аж до Лозової, яку міцно тримала в своїх руках і чекала дальших розпорядків.
У той час ситуація на Правобережній Україні була слідуюча:
Українсько — австро — німецьке військо йшло в трьох головних напрямках:
Козятин — Бобринська — Знаменка — Катеринослав;
понад морем від Одеси на Миколаїв і Херсон;
Ольвіопіль — Вознесенка.
Катеринослав був захоплений 4 цвітня після крівавого бою, в якому більшовики понесли великі втрати.
Відсіля розпочинається наступ Німців у Севастопільському напрямі, себто переходить на Лівоберіжжа.
В примоському районі по захопленні Миколаєва й Херсону австрійські частини посувалися залізницею рівнобіжно до Дніпра вверх на Олександрівськ.
Така була ситуація і таке положення на всіх фронтах у першій половині цвітня 1918 р.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
51. Козаччина і козацькі походи в першій половині XVI в
51. Козаччина і козацькі походи в першій половині XVI в Про козаків в чорноморських степах чуємо в XIV і XV вв., але се козаки татарські, або неясні що до своєї народности. Такі звістки, де говорить ся безсумнівно про наших українських козаків, маємо тільки з 1490-х рр. В 1492 р. хан
Розділ I. СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В XV — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТОЛІТТЯ. ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКА НЕБЕЗПЕКА. ПОЯВА КОЗАЦТВА
Розділ I. СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В XV — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТОЛІТТЯ. ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКА НЕБЕЗПЕКА. ПОЯВА КОЗАЦТВА Українські землі, що протягом двох з половиною століть перебували під гнітом монголо-татарських завойовників, на кінець XV століття опинились під
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА, 1918-1919
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА, 1918-1919 Передмова "Українсько-польська війна" має бути другою з черги працею у плянованім циклю п. н. "Звіти і спогади", що творитиме матеріял для будучого військового історика. Поява її друком тепер перед першою працею є наслідком більшого
Розділ V Нове обєднання всіх частин Армії У.Н.Р. на березі Дніпра в половині лютого 1920 р. — Марш на Полтавщину. — Поворот на Правобережжя. — в Холодному Яру
Розділ V Нове обєднання всіх частин Армії У.Н.Р. на березі Дніпра в половині лютого 1920 р. — Марш на Полтавщину. — Поворот на Правобережжя. — в Холодному Яру Ще раніш зазначеного наказом речинця 11 лютого розїзди всіх колон дивізій зустрілися в околиці с. Медведівки, що
Ситуація на фронтах Української Армії з початком місяця вересня
Ситуація на фронтах Української Армії з початком місяця вересня 30-го серпня 1919-го року кілька дивізій наддніпрянської і галицької армії спільно здобули Київ. Большевики, наш ворог ч. 1. групували свої сили на північ від Києва на лінії Коростеня. Вапнярська група