430

27. Січові Стрільці — регулярна військова частина, сформована з військовополонених галичан і буковинців, що під час Першої світової війни, входили до складу австро-угорської армії. Наприкінці 1917 р. у Києві було створено курінь Січових Стрільців, який брав участь у боях з радянськими загонами у січні 1918 р. Перший командир СС — Г. Лисенко, згодом — Є. Коновалець. Після постання Української Держави роззброєний німецькою військовою владою, частина вояків влилася до Запорізької дивізії. Січові Стрільці стали головною ударною силою Директорії під час антигетьманського повстання. На базі полку СС було сформовано дивізію, згодом — корпус. У складі Дієвої армії УНР брав активну участь у боях з радянською армією.