Документ № 13 Рапорт співробітника Політичного департаменту МВС УНР
Документ № 13
Рапорт співробітника Політичного департаменту МВС УНР
7 травня 1919 р.
Копія
Пану Директорові Політичного Департаменту Міністерства Внутрішніх справ
Співробітника Політичного Департаменту
Міністерства Внутрішніх Справ N.
РАПОРТ
Згідно Вашого наказу виїхав я 26-го квітня ц/р. в командіровку до Галичини.
Галичина зробила на мене дуже прикре вражіння. Харчів ніяких не можна дістати на станціях, тільки в містах по рестораціях можна дістати харчі і то дешевше чим в Наддніпрянській Україні.
Всі міста переповнені отаманами, які розкидають грішми, купують кам’яниці 452 і т. и. Вони суть причиною дорожнечі.
В Станиславові находяться члени Директорії Швець і Андріевський 453 а також майже всі члени бувшого уряду. Члени бувшого уряду збираються часто на наради, вони думають зробити переворот в духу буржуазії. Головну ролю видіграє там Афанасьев 454, він ставить резолюції на постановах правительства: «Ганебне, не виконувать», такі само резолюції ставить і Андріевський.
Коли були чутки про переворот, який будтоби мав статися в Рівнім, то Афанасьев був дуже радий. В розмові зі мною 1-го Травня він назвав Головного Отамана нікчемною людиною. Він сказав, що с[оціал] д[емократи] осідлали Петлюру і їдуть на ньому. Давно було пора його змусити до уступлення.
Дальше Афанасьев видав приказ звільнити Полковника Мартоса (брата премьера) з посади начальника охорони експедиції заготовок грошових паперів і вислати його за межи Галичини.
Він-же видав був приказа заарештувати товариша Міністра Нянчура 455 однак пізніше його відминив, про це було доставлено копію приказа. (Афанасьев підписується керуючим Міністерства Фінансів).
1-го Травня в кавярні «Австрія» я бачив Маевського 456 і Афанасьева; з ними були ще майор і сотник Галицької армії і ще один Наддніпрянець. Маевський щось їм читав, з відірваних слів, які я почув, я виніс вражіння, що він читає лист до когось з делегатів на мировій конференції, щоб він вживав заходи щоби конференція признала переворот. Кривицький 457 виїхав до Праги буцім-би в справі заключения валютного договору і вивіз з собою чужоземну валюту. В Станіславові находиться Болбочан. Кажуть, що він купив дім де сходяться всі монархисти і взагалі буржуазні елементи на наради. Болбочан страшно розкиду є грішми. Він купив недавно брилянтовий перстень за 10 000 карбованців, браслет за 15 000 гривень і заказав вісім шовкових костюмів для жінки.
Взагалі в Станіславові багато Наддніпрянців закупило камяниці. Даньків 458 мав купити в Теребовлі камяницю за 150 000 карбованців.
В Тернополі мене питали як виглядає Оскілко 459 і Агапієв 460. Були чутки, що він мав тікати на Луцьк або на Угорщину. Там же казали мені, що якийсь француз з двума деньщиками тайком пробивається до Петлюри невідомо з якою метою.
Молода Галицька інтелігенція і селянство бажає тісної з луки з Україною. Селянство хоче землі без викупу.
Дальше воно дуже невдоволено, що до війська не беруть поляків і жидів. Селянство домогається, щоби полякам не давать землі через те, що вони її не боронять.
Козаки і учительство бажає, щоби його зрівняли що до платні з Наддніпрянцями. 1-го Травня на робітничому святі в Станіславові робітники винесли резолюцію, якою визнають Директорію. Вони висказались за знесення кордону і за одно правительство.
Зі всіх галицьких діячів до тісної злуки з Україною вороже ставиться один тільки Лев Бачинський 461. Він каже, що Україна Галичині нічого не дала, більшовикам дала хліб і цукор, а Галичині нічого.
Між козаками в Галичині дуже мало тепер дезертирства, давнійше було. Були випадки, що до села посилали артилерію. Тепер видно більше зрозуміли положення. Коли хто втече з війська, то до його родичів посилають карну експедицію, коли експедиція не найде козака дома, то забирає коня, корову, кури і т. д.
Робітництво добре зорганізовано. Провідниками його були Безпалко 462 і Темницький 463. Можна надіятися, що Секретаріят скоро уступить своє місце більш лівому. Багато тому пошкодило те, що деякі з членів уряду начали торговати нафтою.
Позаяк робітництво добре організоване, то можна надіятися, що все пройде без проливу крови.
Подаючи про все вищезазначене до Вашого відома вважаю необхідним засновати в Станиславові постійний пункт.
Пунктом по моїй думці може керувати…[33], але йому потрібно двох людей, з котріх один мусить обов’язково галичанин, який би знав добре польську і німецьку мову.
Підписав: Співробітник N.
Родзивилів 7-го Травня 1919 р.
З оригіналом згідно:
Т. в. о. Начальника Відділу
Внутрішньої Інформації Марченко 464.
(ЦДАВО України. — Ф.3810. — Оп.1. — Спр.2. — Арк.65–66. Копія.)
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
Рапорт подполковника
Рапорт подполковника В январе 1990 года, когда советская система уже рушилась, подполковник Владимир Путин вернулся в родной город. Выяснилось, что он очень долго отсутствовал: фактически это была уже другая страна. Разочарованный увиденным, он понял, что будущего у КГБ
«Рапорт-162»
«Рапорт-162» Подписанный различными начальниками полиции города, этот рапорт на почти двухстах страницах разоблачал преступную деятельность ста шестидесяти двух жителей города, обозначенных в документе как наиболее влиятельные и опасные члены «Коза ностры». Дело в том,
РАПОРТ СМОЛЬЦОВА: АНАЛИЗ И КОММЕНТАРИИ
РАПОРТ СМОЛЬЦОВА: АНАЛИЗ И КОММЕНТАРИИ Поскольку рапорт Смольцова является единственным документом, который говорит что-то определенное о судьбе Рауля Валленберга, необходимо еще раз его проанализировать и прокомментировать.Сначала, однако, надо заметить, что
Приложение 3 Состав Московского университета за 1804–1812 гг (данные по численности за 1804–1811 гг.; приводятся по ежегодным отчетам департаменту Министерства народного просвещения, РГИА, ф. ЗЗ. оп. 95, д.179–186)
Приложение 3 Состав Московского университета за 1804–1812 гг (данные по численности за 1804–1811 гг.; приводятся по ежегодным отчетам департаменту Министерства народного просвещения, РГИА, ф. ЗЗ. оп. 95,
Документ № 8 Рапорт отамана П. Болбочана Міністру військових справ УНР О. Шаповалу 438
Документ № 8 Рапорт отамана П. Болбочана Міністру військових справ УНР О. Шаповалу 438 Не пізніше 10 лютого 1919 р.Республіканська дивізія і деякі другі частини Запорожського корпусу, для організації котрої мною вкладувалися всі сили, дивізія, кадр котрої складає елемент
Документ № 9 Рапорт отамана П. Болбочана Директорії УНР
Документ № 9 Рапорт отамана П. Болбочана Директорії УНР 10 лютого 1919 р.Голові Високої Директорії.Бувшого Головнокомандующого УкраїнськимВійськом Лівобережної УкраїниОтамана Петра Хведоровича БолбочанаРапортПрохаю Високу Директорію звільнити мене від військової
Документ № 10 Рапорт отамана П. Болбочана Міністру військових справ УНР О. Шаповалу
Документ № 10 Рапорт отамана П. Болбочана Міністру військових справ УНР О. Шаповалу 5 березня 1919 р.БувшийГоловнокомандуючийВійськами ЛівобережноїУкраїни5 березня 1919 р.№ 8м. СтаніславівВійськовому МініструРапорт22 січня с. р. в 5. годин ранку в м. Кременчуг я був
Документ № 23 Рапорт М. Чеботаріва начальнику Розвідувального відділу штабу Дієвої армії УНР В. Коваленку
Документ № 23 Рапорт М. Чеботаріва начальнику Розвідувального відділу штабу Дієвої армії УНР В. Коваленку 10 червня 1919 р.Начальник Начальнику РозвідочногоКонтр-Розвід очної відділу Шт[абу] арм[ії] ДієвоїЧастини Штарм Дієвої 10 Червня 1919 р.4.427 Д. А.РапортДоношу, що згідно
Документ № 24 [40] Рапорт В. Коваленка начальнику штабу Дієвої армії УНР А. Мельнику
Документ № 24 [40] Рапорт В. Коваленка начальнику штабу Дієвої армії УНР А. Мельнику 10 червня 1919 р.НачальникРозвідочного відділу Начштарм ДієвоїШтарм Дієвої (Персонально)10 червня 1919 р.ч. 5082/л СтавкаРапортПри цьому представляю рапорт Начальника К[онтр] Р[оз-відочної] частини
Документ № 31 Рапорт голови надзвичайного військового суду осавула А. Клима Наказному отаману Дієвої армії УНР О. Осецькому
Документ № 31 Рапорт голови надзвичайного військового суду осавула А. Клима Наказному отаману Дієвої армії УНР О. Осецькому Не пізніше 11 червня 1919 р. Надзвичайний Пану Наказному Отаману [45]Військовий Суд при Шт. Д. А.«(?)» червня 1919 р. ч.І.РапортПри цьому надсилається акт з
Документ № 34 Рапорт командувача Запорізької групи військ Дієвої армії УНР В. Сальського Наказному отаману О. Осецькому
Документ № 34 Рапорт командувача Запорізької групи військ Дієвої армії УНР В. Сальського Наказному отаману О. Осецькому 12 червня 1919 р.У.Н.Р.Командуючий Запорожською Групою «12» червня 1919 р.Ч.0194/р М. ПроскурівНаказному ОтамануРапорт [47]При цьому представляю рапорт Отамана
Документ № 35 Рапорт кошового отамана Харківського Слобідського коша І. Кобзи командувача Запорізькою групою Дієвої армії УНР В. Сальському
Документ № 35 Рапорт кошового отамана Харківського Слобідського коша І. Кобзи командувача Запорізькою групою Дієвої армії УНР В. Сальському 12 червня 1919 р.Кошовий Отаман Командуючему ЗапоріжськойХарківського Слобідського Групой Отаману Сальському Кошу12 червня 1919 року
Документ № 40 Рапорт отамана П. Болбочана Наказному отаману Дієвої армії УНР О. Осецькому
Документ № 40 Рапорт отамана П. Болбочана Наказному отаману Дієвої армії УНР О. Осецькому Не пізніше 26 червня 1919 р.Наказному Отаману Військ Ук[раїнської] Н[ародної] Р[еспубліки]РапортПрохаю Вас пане Отамане вислухайте мене, вислухайте всю правду, велику правду. Я її можу
Документ № 62 Рапорт полковника М. Гавришка Раді Міністрів УНР
Документ № 62 Рапорт полковника М. Гавришка Раді Міністрів УНР 28 травня 1920 р.У.Н.Р.Запорожського війська Полковник Гавришко МиколаЧ. 48 28 травня 1920 м. ВінницяДо Високої Ради Міністрів Української Народньої РеспублікиРапортВ 1919 р. в червні місяці 13 дня відозвою Голови Ради
Олександр Головко КНЯЗЬ РОМАН МСТИСЛАВИЧ ТА ЙОГО ДОБА Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття 2001
Олександр Головко КНЯЗЬ РОМАН МСТИСЛАВИЧ ТА ЙОГО ДОБА Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття 2001 А ты, буй Романе, и Мстиславе! Храбрая мысль носитъ вашъ умъ на дєло. Высоко плаваеши на дєло въ буести, яко соколъ на вєтрехъ ширяяся, хотя
Глава 4 Негеографічний вимір політичного протистояння 1662-го - початку 1663-го років: до Ніжина через Козелець, Полтаву, Лубни, Зіньків і Гадяч