Документ № 2 Розмова Головного отамана С. Петлюри 404 з отаманом П. Болбочаном по телеграфу [25]

Документ № 2

Розмова Головного отамана С. Петлюри ⁴⁰⁴ з отаманом П. Болбочаном по телеграфу [25]

10 грудня 1918 р.

Значка «633»

БАЛБАЧАН. — Дуже радий, що маю з Вами балакати; я сьогодні тільки вранці приїздив в Кременчуг. Ви вже знаєте про відносини німців до дорученої мені армії; якщо не знаєте в дрібницях, то мій Н[ачальни]к Штабу ⁴⁰⁵, котрого я пісЛав до Вас з докладом, все Вам об’яснить. В додаток до всього, що Вам відомо і що доложе Вам Н[ачальни]к Штабу я Вам можу доложити, що мій план за послідні дні трохи міняється: до сеї пори я бився з гетьманцями, большевиками, донськими козаками і Добровольчою Армією і з німцями тримався вичікуючої тактики, тепер же мушу стати на активний шлях проти німців, бо в деяких місцях я вже можу бути сильніший від них. Німецький фронт зараз є дуже важним, бо Ви знаєте, що німців на цім боці особливо на Харківщині дуже багато і всі такі частини у них тут, що виконують всі бажання своєї К[оман]ди в точности. Я прошу Вас, Пане Отамане, не забувати, що стадія організації армії у мене скінчиться тілько 2022 грудня і зараз я оперірую тілько з тими частинами, котрі були сформовані раніше, між якими головну роль грає в цих операціях 2-ий Запоріжський полк, котрий зараз розвернувся в Республіканську Запоріжську дівізію, останні частини, котрі недавно почали формуваться, серіозної ролі в активних операціях раніш 20–22 грудня, проявляти не можуть, не рахуючи старої Запоріжської дівізії та дівізії Палія ⁴⁰⁶; план формування доложить Вам Н[ачальни]к Ш[та]бу. Дуже важко з одягом і зброєю, правда все це покривається тим великим ентузіазмом між селянами з яким ідуть вони в Республіканські Війська. Загальної мобілізації я не роблю, бо нема куди діти людей, краще я зроблю додаткову мобілізацію, коли буде потрібно; відносно бойових подій можу підкреслити, що доручені мені Республіканські Війська бьються як лицарі і скоро на лівім березі Дніпра, де єсть іще гетьманська влада, то тілько з-за того, що німці з переважними силами дуже перешкоджали нам підтримуючи гетьманську владу. Я прошу Директорію надіятись, що дуже скоро на всій Лівобережній Україні у нас не буде ніяких перешкод, бо з німцями скоро начнем інакше балакати, — це військові справи. Відносно гражданських справ скрізь установляється влада, що була перед гетьманом, працюю в тіснім звязку зо всіма громадянськими колами. Робітники як у Харькові, так особливо у Донецькім басейні находяться зі мною в згоді, окрім большевиків. Робітникам я розрішив робітничі дружини в кількости 2600 в Донецькім басейні і до 800 людей в Харькові, дав їм зброю і інструкторів старшин. Це елемент, котрий цілком на нашій стороні. О призначенні губерніяльних комісарів мені допомагав Національний Союз ⁴⁰⁷. Дуже Вас прошу порайте мені, кого призначити Губерніяльним Комісаром Харьківщини, ця справа дуже важна, а кандідатів у мене немає.

На місцях у Губерніях, де ще не походили Республіканські війська де-не-де є анархія, але селяне як тільки узнають який повинен бути порядок введений Директорією то підтримують спокій і вичикують. Відносно дипломатичних зносин я послав письмо через Нідерляндського консула міста Харківа військам Антанти, котрі висадились в Севастополі. Копію цього письма я надіслав Вам, збіраюсь надіслати делегацію в Севастопіль, на днях послав нове письмо Антанті через того ж Нідерляндського консула, котрий інформував союзників про зносини німців з большевиками. Нідерландський консул з свого боку дуже гаряче взявся за нашу справу і теж має відомости, що Харьківський 1-й Німецький корпус хоче пустити большевиків на Харьківщину в Донецький басейн для боротьби з союзниками. Нідерляндський консул збирався сьогодня або завтра пробратися до Кременчуга, щоби від себе побалакати по дроту з вищим представником Нідерляндським в Київі і передати через нього союзникам про німецькі події. Німці йому з Харькова забороняли балакати з Київом; між иншим консул сказав мені таку фразу: «Я Вас запевняю, що Антанта пришле Вам свій отряд, як допомогу проти німців і большевиків». Здається, що я кончив, маючи на увазі, що мій Н[ачальни]к Ш[та]бу зараз повинен бути у Вас і Ви все узнаєте, моя політика досить гуманна до сеї пори об’ясняється тим, що всі наші вороги находяться під захистом німецьких штиків, якби я свою політику змінив раньше, то німці уже давно б ліквідували всю нашу Національну справу — на лівім березі. Ви знаєте, що німці хотіли мене заарештувати в Харькові, но агентура мене спасла, та і взагалі про це навіть не слід і балакати. Не дивлячись на те, що Скоропадський ⁴⁰⁸ сипе міліонами, щоб мене доставити в Київ, ми скоро всі будемо в Київі і Скоропадський буде в наших руках. Я тепер слухаю Вас, Пане Отамане, може деякі питання я упустив.

ГОЛОВНИЙ ОТАМАН. — Я радий, що нарешті маю можливість говорити з Вами. Перш усього від імені Директорії і від свого дякую Вам, Вашим помічникам і славним козакам підлеглого Вам Республіканського Війська за успішну боротьбу з прислужниками Гетьманської влади і твердо вірю, що в найближчі дні вся Україна буде під владою Директорії. Мені доложили, що Ваш Н[ачальни]к Ш[та]бу вже в Козятині, я його ще не бачив, він одержить докладні інформації і вказівки з якими негайно виїде до Вас. До його приїзду вважаю необхідним поінформувати Вас:

1. — По мотивам політичним Директорія заінтересована, аби Київ був взятий нами як найскорше так само і Одеса в звяз-ку з цим мною даний наказ Полковникові Філатьєву ⁴⁰⁹, що командує Одеською групою, в найближчий день захопити Одесу до приходу військ Антанти. Сьогодні одержав повідомлення, що Філатьєв взяв Терашпіль і наблизився до Одеси передовими отрядами за 40 верств. Флангова група його під командою Грігорьєва ⁴¹⁰ розвиває одночасно наступ на Херсон і Миколаїв. Наказ Осадному Корпусові, що обложив Київ і почасти переправився на лівий берег, дається в такому смислі, щоби штурм Київа в найближчий день вже відбувся ось через що я позавчора давав наказ Комкору Кудрявцеву ⁴¹¹ форсіровать наступ на Київ по лінії Ромодан-Київ для того, щоб Ваші збиті і дісціпліновані частини підперли молоді формування, котрі переправились на лівий берег і в котрих я не дуже певний.

2. — Німці провадили віроломну політику до нас і проводячи переговори разом з тим хотіли приступити до захоплення комунікаційних і операційних ліній в тилу росположення Осадного Корпусу, щоб упередити це ми приступили до обеззброєння німецьких гарнізонів і проїзжаючих ешелонів. За два дні нами обеззброєно німецькі залоги в Бірзулі, Жмеринці, Винниці, Козятині, Попільні, Фастові, Білій Церкві. Зараз іде обеззброєння в Умані і Христинівці. Сюди не входить обеззброєння ешелонів, яке ми зараз робимо і за допомогою якого поповнюємо недостачу зброї. В звязку з політикою німців Директорією пред’явлено ультиматум німецькій Обер Команді і Великій Салдатській раді в Київі. В тексті ультиматум дословно буде переданий Вам після моєї розмови додатково.

Зміст ультиматума містить в собі вимогу повного нейтралітету з боку німців в противному разі ми оголошуємо їм війну і закликаємо все населення до боротьби з ними. Я маю вражіння що цей ультиматум трохи охолодив німців, бо вчора приїздили неофіціальні представники їхньої Салдацької Ради і прелюмінарно приняли ті умови, які їм було запропоновано; сьогодня увечері мають прибути офіціальні предтавники Обер Команди з Київа для ведення переговорів, але до того часу ми проводимо з ними рішучу боротьбу і навіть в цю хвилину, коли я з Вами говорю під Бердичівом іде бій з ними, щоб ліквідувати їх віроломний наступ, в результаті котрого вони вночі обеззброїли частину нашого гарнізону і заарештували Коменданта і иньшу старшину.

Пропоную Вам на лінії розположення Ваших військ вжити відповідних заходів для паралізування можливої небезпеки і для того, щоб їм показати нашу зростаючу силу. Найкраще робити вночі, в разі успіху Ви збільшете кількість зброї яка нам так потрібна.

3. — Справа з Антантою стоїть так: наш представн[ик] Націон[ального] Союзу, бувш[ий] міністр пошт Сідоренко⁴¹² одержав від Американського] посла в Ясах запевнення, що Америка і Англія безумовно визнають Самостійну нашу Республіку при умові ліквідації Гетьманщини нашими власними силами, але до приходу війська Антанти. Що до Франції, то вона стоїть за Федерацію України з Росією тільки через те, що боїться банкротства Росії того, що північ Росії не заплатить боргів винуватих Франції, але з погляду Американського посла фінансові моменти в Українській справі не являються рішаючими. В звязку з цим повідомляю Вас, що вчора нашою радіостанцією у Винниці перехоплена радіотелеграма Американського посла в Київ в якій говориться, що французький консул Одеси Ено ⁴¹³ не є уповноважений представляти політику Антанти. Ено проводить справу в Українському питанню сепаратно і на власну відповідальність з таким розрахунком, щоби поставити і Україну і Держави Антанти перед фактом. Наше завдання ставити Антанту перед тими фактами, які ми будем створювати своїми силами, по тому Пане Отамане зі всего сказаного випливають льогічно слідуючі висновки: зараз ми повинні мати військову силу яка б стояла на сторожі інтересів нашої Державної Самостійности і била б не тільки гетьманців, але давала рішучий отпір і приймала профілактичні засоби відносно німців що заважають нам піддержкою гетьманської влади. Одночасно ми повинні бути готові і до активного отпору Антанті коли вона буде нав’язувати нам свою волю і насильно тягти в московське ярмо. Цю точку погляду і Ви яко представник вищої військової влади на лівому березі, котрому приходиться вступати в ріжні стосунки з представниками нейтральних держав чи держав Антанти, повинні розвивати і рішуче в цьому смислі висловлювати яко погляд Діректорії. В зносинах з Антантським військом, коли до того прийдеться, ніяких авансів їм не давати і висловлювати той погляд, що ми з ворогами Української Державности будемо боротись до останнього чоловіка, бо тільки державна самостійність України може забезпечити політичну волю населення України, а селянам дати землю. Для того, щоби наша позіція в цій справі була сильною треба прискорити за всяку ціну створення військової сили не тільки шляхом добровольчеських поповнень, але й мобілізації. Вказівки з приводу мобілізації одержить Н[ачальни]к Вашого Штабу.

4. — Я гадаю Пане Отамане, що Ви повинні зробити все, аби зайняти Крим і в першу чергу Дебальцево. Я маю доклад від представників запоріжських залізниць про значення дебальчевського району для цілої України щодо постачання вугілля, і наказую Вам подбати про те, що як тілько будуть зайняті ст. Дебальцево і инші в цьому районі, то негайно розпорядитись про висилку на Правобережну Україну певної кількости валок навантажених вугілем бо в противному разі нам загрожує велика небезпека від недостачі на правобереж[ній] залізниці палива для паровозів.

5. — Поки я поставлю Вам кілька конкретних питань по військовим справам, вважаю необхідним поінформувати Вас, що справи порядкування цивільною владою треба налагоджувати в тісному контакті з місцевими філіями Національного Союзу. Справа призначення Комісарів це є прерогатива відповідних органів Директорії і Ви можете по порозумінню з Національним Союзом призначати цивільних Комісарів тілько тимчасово, подаючи кандідатури на затвердження Директорії. Щодо Харьківського Губерніяльн[ого] Комісара, то моя особиста думка, що кандідатура інженера Тимошенка ⁴¹⁴ буде сприйнята Директорією прихильно, з приводу цього я знесусь з Директорією і Вас повідомлю.

6. — Необхідно якомога ширше, не жалкуючи грошей поставити справу інформації про події, про працю Директорії, про завдання нашого руху, про військові наші успіхи шляхом відозв, оголошень і т. д. З цього приводу я настоював би Пане Отамане, щоби інформаційне бюро при Вашому Штабі розвинуло б якнайширшу працю і енергію.

7. — Для Директорії потрібні гроші адже слід, аби Ви займаючи нашими військами певні міста, де є казначейства, робили виємки з них, посилаючи підмогу і для Діректорії в установленій пропорції. Тепер прошу повідомити мене чи форсі-рує Сіра Дівізія ⁴¹⁵ Палія наступ на Київ по лінії Бахмач-Київ. Коли ні, то треба аби вона до цього приступила і мала на увазі не тільки залізничу колію, але і Чернігівську Сошу, по котрій як у нас є відомости, тікають з Київа гетьманські прислужники і котру вони думають використати й далі. Тепер прошу коротко мене повідомити, чи можете Ви без шкоди для Ваших операцій на Слобожанщині форсірувати певними частинами наступ на Київ, взявши на увагу те, що наші частини вибили німців і гетьманців зі ст. Драбово і що частина наших військ вже переправлена на лівий берег в районі Баришполя.

ОТАМАН БОЛБОЧАН. Перш всього прохаю Директорію зробити безпосереднє роспорядження у всі банки, аби вони по першому моєму требованию видавали половину наличности мені і це роспорядження необхідно для морального оправдання, бо инакше прийдеться брати силою.

ГОЛОВНИЙ ОТАМАН. — Таке роспорядження Директорія уже видала і текст його, коли в Вас немає, я накажу Вам передати по прямому дротові.

ОТАМАН БОЛБОЧАН. — Особливо це необхідно для Харьківського банку.

2. Інформаційне] бюро у мене мається і тепер тілько поширюється.

3. Полковник Палій тримає[ться] широким фронтом по лінії Бахмач-Ромни. На днях сам буду у нього, провірю справу на місці. Для загальної справи Республіки, навіть аби це перешкоджало Слобожанщині, я повинен самі певні свої частини кинути на Київ, тоді наші руки будуть розвязані. В тім напрямку мною вже робляться всі заходи і авангарди Республіканської Запоріжської Дівізії, котра буде брати Київ, ще вчора увечері розбили гетьманців і німців під Ромоданом, і сьогодні повинні були зайняти Ромодан. Гетьманці над нашими полоненими почали знущатись.

Для мене новинка, що я повинен брати Крим, бо до цеї операції я зможу приступити не раніше як через тиждень.

Відносно Комісарів всі призначення Комісарів і Комендантів робляться мною тільки по згоді і по рекомендації з органами місцевого самоврядування і філіями Національного Союзу. Дебальцево буде зайнято. Формування війська будуть поширені. Прохаю зробити розпорядження аби надіслані кандідати на Губерніяльного Коменданта Харьківщини. 2) Декілька штабних старшин. 3) Із Бердичівського і Житомирського складів надіслати мені 60 кулеметів Люіса, 60 кулеметів Максіма або Кольта до 10 000 рушниць, 24 легких гармати і 8 важких. Потім передайте Діректорії від усього Республіканського Війська Лівобережної України найщиріше привітання. Запевняю Діректорію і Вас, Пане Отамане, що ми своє діло з честю доведем до кінця.

ГОЛОВНГИЙ ОТАМАН. Добре, привітання Діректорії передам. Тимчасом дякую Вам і всім козакам від імені Діректорії за запевнення і привіт; по змозі всі Ваші прохання виясню і сього дня ж дам ту чи иншу відповідь.

Зазначаю, що наступ на Київ буде проводитись раніш ніж Ви будете готові; держіть постійно звязок зі штабом Головної Команди, щоб я завше знав, де Ви є, а тепер прощавайте, зараз Вам будуть передавати текст ультиматуму Директорії.

(Друковано на машинці. Музей Громадознавства. Значка «633». Прага.)

(Архів С.Цапа (СГД). — Спр. З. — Б/н. Рукописна копія.)⁴¹⁶