КОМАНДИР У с. БІЛОГОРЩІ

КОМАНДИР У с. БІЛОГОРЩІ

Нову хату у с. Білогорщі біля Львова організував для Командира провідник ОУН Городецького району “Юрко”. Він дав адресу й зв’язок до учительки Нюсі Конюшик. Перші розмови з Нюсею провела за дорученням Командира Дарка Гусяк. Нюся Конюшик погодилася, щоб у її помешканні збудувати криївку для підпільників. Тут з осені 1948 р. залегалізувалась Галина Дидик як господиня вчительки Нюсі Конюшик.

Уся родина Конюшиків — мати, вітчим Микола Хробак та двоє їхніх дітей, Наталка й Данило в 1945 році були виселені з рідного села Пикуличі, що на Перемищині, й переселені в с. Білогорщу біля Львова. Була це національно свідома й патріотична українська родина. Нюся (було їй тоді 32 роки) ще до війни закінчила вчительську семінарію у Перемишлі й учителювала. Це була гарна, вродлива дівчина з каштановим волоссям, синіми очима і милим, симпатичним виглядом. Жила вона сама, осібно від родини. Тому її помешкання було дуже зручне для перебування підпільників. Одна кімната й кухня були на партері, а поверхом вище — спальня, до якої вели дерев’яні східці. Гостей господиня зустрічала й приймала внизу, а у спальній кімнаті могли спокійно працювати підпільники. На всякий випадок у коридорчику перед спальнею було зроблено замасковану конспіративну криївку (перегородку стіни), у якій можна було заховатись від небажаних очей та зберігати підпільні речі (запасну зброю, літературу тощо). Тут-то й була зимова штаб-квартира Головного Командира УПА з 1948 року. Разом із ним перебували два бойовики, зв’язкові кур’єри “ Зенко” — Михайло Заяць із села Берлин, що на Брідщині, та “Левко”. На кухні в ролі домашньої робітниці господарювала зв’язкова “Анна” — Галина Дидик, за документами переселенка Антоніна Кулик. Слід відзначити, що “Зенко” був одним із найкращих спеціалістів з виготовлення документів. За його документами кур’єри могли подорожувати по Україні та всьому СРСР, а Головний Командир УПА навіть зміг двічі поїхати в Одесу на санаторне лікування. У січні 1949 р. тут Генерал мав нараду з начальником Головного військового штабу УПА полк. Олексою Гасином — “Лицарем” і нормально продовжував виконувати свої нелегкі керівні обов’язки Командира УПА та Провідника ОУН.

Строго конспіративна поведінка всіх мешканців хати, зокрема щодо виходу й входу з будинку, була надійною гарантією від провалу. Але було в цій конспірації одне слабе й дуже небезпечне місце. Про хату знала ще одна людина, яка в ній не перебувала. На випадок її таємного арешту у хаті ніхто про це вчасно не міг довідатись і вжити відповідні заходи перед небезпекою провалу. Бо надія не датися живим у руки ворога не завжди сповнювалась. У ворога був ряд найсучасніших методів, щоб і живих підпільників захоплювати, і вибити з арештованого потрібні відомості. Треба відзначити, що підпільники добре знали те, як поводитись, щоб не потрапити в полон, і мало уваги приділяли тому, як вести себе на випадок арешту, в тюрмі, на допитах, які методи застосовує ворог під час слідства і як можна з ними боротися.

Такою людиною, що про хату все знала, але в ній не перебувала, була зв’язкова “Дарка”, бо саме вона допомагала цю хату організувати. У середу, 1 березня, вона приїхала до Львова, а ввечері прийшла й повідомила Командира про арешти знайомих священиків, арешт її мами й що за нею також дуже слідкують у Львові агенти КГБ. За наказом Командира “Дарка” повинна була негайно виїхати зі Львова, але ще мала виконати одне доручення й про це повідомити “Анну” у п’ятницю на домовленій зустрічі. “Дарка” на зв’язок до “Анни” не прийшла. Та повідомила Командира, що зустріч не відбулась. У хаті запанувала тривога, бо невихід на зустріч міг означати арешт “Дарки”.

Її справді-таки в четвер, 2 березня, схопили на вулиці Київській кагебісти й відвезли в обласне управління МГБ. При собі вона мала паспорт на ім’я Анастасії Іванівни Денис. Були в неї також пістоль та отрута, але скористатись ними вона не змогла, тому що схопили її несподівано й підступно. Командир відправив ще тієї ж ночі, у п’ятницю, “Зенка” й “Левка” організувати нове приміщення. Такі запасні хати у розпорядженні Командира були, але попередньо необхідно було перевірити їхню надійність. Перехід мав відбутись уночі в неділю, 5 березня. У цей день мали відбуватись якісь місцеві вибори, тому сподівались, що буде спокійно. Саме цим і пояснюється те, чому в критичний момент Командир був сам, без охорони.

У п’ятницю і суботу кагебісти вдались до побоїв, але від “Дарки” про хату Шухевича нічого не довідались: “…в ходе активних допросов 3 и 4 марта сего года “Дарка” отказьівалась указьівать места укрьітия Шухевича и отводила наше внимание в противоположную сторону. В связи с зтим бьіла разработана и проведена комбинация…” — так було зазначено у донесенні Судоплатова і Дроздова міністру Держбезпеки СССР Абакумову Тому вдались до добре відпрацьованого методу — провокації. Побиту “Дарку” перевели до лікарняної камери, де тут уже кілька місяців перебувала також начебто побита й стортурована провокаторка “Мединська Рома”.

Коротка довідка. Родом вона із села Карлів біля м. Снятина на Підкарпатті. Освіта вища незакінчена. Агент німецького гестапо з вересня 1943 р. У 1944 р. виїхала до Берліна, згодом до Австрії, а в 1945 р. повернулась до Коломиї. У вересні 1946 року її завербувала в донощики військова контррозвідка “Смєрш”. Від червня 1947 р. вона переходить на службу у Львівське УКГБ. Тут довідались про її службу в гестапо та зв’язки з СБ ОУН Коломийської округи, що вона досі приховувала. За це її у травні 1949 року посадили в тюрму й після закінчення слідства почали використовувати для внутрішньокамерної агентурної провокаційної розробки членів підпілля. Вона досвідчений провокатор, на її совісті біля сотні безневинних жертв. Тому відносно легко вдалось їй обманути недосвідчену в тих справах “Дарку”.

Оця-то юда у спідниці зуміла здобути довір’я “Дарки” й намовила її передати “на світ” вістку про свій арешт, щоб, таким чином, попередити своїх друзів про можливу небезпеку. Вона й запропонувала спосіб — записку, яку “цілком певно” можна передати через її родичів, від яких вона регулярно отримувала різні передачі. “Дарка” повірила, написала коротеньку записочку про свій арешт й заадресувала цю фатальну записку у Білогорщу, до сестри Нюсі, Наталки Хробак. У суботу адреса зв’язкового пункту була вже в руках КГБ, а в неділю ранком, 5 березня 1950 року, усе село було оточено військами МВД. Під час обшуку в домі Наталки Хробак неважко вже було кагебістам довідатись, що в центрі села живе ще сестра Наталки — Нюся Конюшик. Негайно оточили військом цей двоповерховий будиночок. Увірвавшись до помешкання, відразу ж упізнали відому їм зв’язкову Шухевича Галину Дидик і зрозуміли, що тут може знаходитися і сам Роман Шухевич. Для Командира залишився лише один шанс — з боєм пробиватись до виходу. Він убиває на сходах майора КГБ, але й сам гине від ворожих куль. Так трагічно обірвався героїчний життєвий шлях Романа Шухевича, одного з найвидатніших керівників української національної революції XX сторіччя.

Поделитесь на страничке

Следующая глава >

Похожие главы из других книг

Боец и командир

Из книги …Para bellum! автора Мухин Юрий Игнатьевич

Боец и командир Непосредственно перед войной ВВС Красной Армии последовательно возглавляли Дважды Герой Советского Союза генерал-лейтенант Я. В. Смушкевич и герой Советского Союза генерал-лейтенант П. В. Рычагов. Смушкевич уже в 1931 г. был командиром-комиссаром


II. КОМАНДИР ТРАНСПОРТА "БАЙКАЛ"

Из книги Путь к океану автора Тренев Виталий Константинович

II. КОМАНДИР ТРАНСПОРТА "БАЙКАЛ" Удостоверившись окончательно, что назначение состоялось и отныне он вполне официально числится капитаном транспорта "Байкал", Невельской принялся за организацию экспедиции.Трудов и хлопот предстояло много.Невельской особенно опасался


Боец и командир

Из книги Человеческий фактор автора Мухин Юрий Игнатьевич

Боец и командир Непосредственно перед войной ВВС Красной Армии последовательно возглавляли Дважды Герой Советского Союза генерал-лейтенант Я. В. Смушкевич и герой Советского Союза генерал-лейтенант П. В. Рычагов. Смушкевич уже в 1931 г. был командиром-комиссаром


Командир ОМСБОН

Из книги Тайные информаторы Кремля. Нелегалы автора Карпов Владимир Николаевич

Командир ОМСБОН Шла Великая Отечественная война. Начальный ее период был особенно трудным для советского народа. Гитлеровская Германия, покорившая всю Европу, использовала ее военный потенциал для того, чтобы уничтожить советское государство. Красная Армия отступала,


Командир бригады

Из книги Партизанская война. Стратегия и тактика. 1941—1943 [litres] автора Армстронг Джон

Командир бригады Командир бригады, по всей вероятности, являлся самым главным лицом в партизанском движении. В немецком тылу над ним не было вышестоящих начальников. Получаемые командиром приказы вышестоящего руководства очень часто были неконкретными, носили общий


Командир крейсера

Из книги Накануне автора Кузнецов Николай Герасимович

Командир крейсера Я еще был под свежим впечатлением последнего похода. Средиземное море, Акрополь, Везувий, Капри и его знаменитый Лазурный грот стояли перед глазами, как вдруг в поздний вечерний час меня вызвали на «Червону Украину».«Зачем бы это?» – раздумывал я, пока


ПОМОЩНИК ИЛИ КОМАНДИР

Из книги Крестовые походы. Войны Средневековья за Святую землю автора Эсбридж Томас

ПОМОЩНИК ИЛИ КОМАНДИР По мере того как контроль Саладина над Египтом укреплялся, на первый план постепенно выдвинулась проблема отсутствия у него независимости. Он являлся суннитским военачальником, обладал немалой властью и ресурсами, но был лишь вторым после


КОМАНДИР В ЛОКАЛЬНЫХ КОНФЛИКТАХ

Из книги На задворках Совдепии автора Чечило Виталий Иванович

КОМАНДИР В ЛОКАЛЬНЫХ КОНФЛИКТАХ Локальные конфликты на постсоветской территории выявили весьма низкую оперативность подготовки офицеров в звене батальон и выше. Взводами, с грехом пополам, еще удается командовать и одаренным любителям, способным подчинить личный


КОМАНДИР МУШКЕТЁРОВ

Из книги 1612. Рождение Великой России автора Богданов Андрей Петрович

КОМАНДИР МУШКЕТЁРОВ Первые отряды князя выступили из Новгорода в начале апреля 1609 г. 4 тыс. русских при поддержке 600 наёмников заняли Старую Руссу и уничтожили отряд Кернозицкого. К середине мая войска Скопина освободили Орешек, Торжок, Старицу, Холм, Торопец, Невель,


Глава 31 НОВЫЙ КОМАНДИР ДЛЯ «U-69»

Из книги История подлодки «U-69». «Смеющаяся корова» [litres] автора Метцлер Йост

Глава 31 НОВЫЙ КОМАНДИР ДЛЯ «U-69» Вскоре был установлен контакт с лоцманом, который взялся сопровождать нас к берегу. Радостные и смеющиеся моряки на борту эскортного корабля с интересом изучали победный вымпел. Они махали руками, приветствуя нас. При сильном волнении на


Командир первой эскадрильи

Из книги Не там и не тогда. Когда началась и где закончилась Вторая мировая? автора Паршев Андрей Петрович

Командир первой эскадрильи Листаю рассыпающиеся страницы дальше. Вот газетное сообщение об операции 28 октября 1936 г.: «…правительственные самолеты… сделали наиболее успешную бомбардировку за все время войны. Эскадрилья правительственных самолетов… появилась над


Командир «Батума»

Из книги Герои русского броненосного флота автора Шигин Владимир Виленович

Командир «Батума» Когда угроза английского вторжения отпала, Зацаренного перевели командиром миноноски «Ящерица», затем служба на корвете «Воин». А вскоре капитан?лейтенанта отозвали в Санкт?Петербург. Управляющий Морским министерством старый адмирал Краббе был


О чем не знал командир

Из книги На грани жизни и смерти автора Стариков Валентин Георгиевич

О чем не знал командир Наконец-то после стольких волнений и многочасового подводного плена появилась возможность всплыть наверх. Все давно с нетерпением ждали этого момента. Тотчас же по выходе из фиорда включили регенерацию воздуха, пустили компрессор высокого


1. Командир девятки

Из книги Жизнеописание Чжу Юаньчжана автора У Хань

1. Командир девятки В 1-й день 3-й високосной луны 12-го года Чжичжэн (1352 г.) Чжу Юаньчжан дошел до Хаочжоу. Город был окружен отрядами юаньских войск, которые стояли лагерями поодаль. Поэтому «красные войска» в городе испытывали беспокойство, на городских стенах сновала


2. Командир крупного отряда

Из книги Жизнеописание Чжу Юаньчжана автора У Хань

2. Командир крупного отряда В Хаочжоу не хватало зерна и воинов. Юаньчжан раздобыл соль, обменял ее в Хуайюане на несколько десятков даней зерна и поднес их Го Цзысину. Затем вернулся в Чжунли, где занялся вербовкой в «красные войска». Когда стало известно, что Юаньчжан


Молодой командир

Из книги О войне и победе [сборник] автора Абрамов Федор Александрович

Молодой командир Молодого студента назначили командиром роты разведчиков. Рота восприняла это назначение враждебно. Сибирякиохотники, недавние уголовники, опытные, видавшие виды ребята и мужики, решили сразу же проучить желторотого мальчишку. А командир точно был