524

122. Липинський Вячеслав Казимирович (1882–1931) — український громадсько-політичний діяч, історик, філософ і публіцист. Народився на Волині. Освіту набув у Ягеллонському університеті у Кракові та Женевському університеті. У 1912 р. виступив ініціатором створення Українського інформаційного комітету, завданням якого було пропагувати за кордоном ідею створення Української незалежної держави. У червні 1917 р. — один з організаторів Української демократично-хліборобської партії та автор її програмових документів. У 1918 р. — посол Української Держави в Австрії. Залишився на цій посаді і за часів Директорії УНР. Подав у відставку одразу після розстрілу П. Болбочана, висловивши таким чином свій протест. В еміграції жив у Австрії та Німеччині. У 1920 р. став засновником Українського союзу хліборобів-державників. Головний ідеолог і лідер гетьманського руху. У 1920–1925 рр. редагував неперіодичний збірник «Хліборобська Україна». Помер неподалік Відня.