РОКУ 1656
РОКУ 1656
Государ цар и великій князь Алексій Михайлович его царское величество потрете выйшол на войну противко шведа. И того часу швед уступил за море у свою землю 48, а Magnus граф, тоест великій гетман шведскій, стоял з войсками в Ризі 8. И его царское величество на Полоцко потягнул з войсками, а тяжары военные рікою Дзвиною 9 проважено 10. И пришовши у Лифляндию 11, ксіонже курляндское 12 поклонилъся и просил милосердія.
8 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: помилково «в розі».
9 Там же : правильніше «Двиною».
10 Продовження оповідання про війну Московії з Швецією і про облогу Риги у вид. Бодянського вміщено в додатках.
11 У сп. Козельського: «у Инфлянти».
12 У сп. Судієнка: «курляндскій»; у сп. Козельського: «курдлянское».
И так 73 Курляндія зоставала вцілости, а Лифлянды 1, яко надлежащіе до Рыги, зостаючих под шведом, воевали. И пришовши под Динабурок город, которій спротивилъся его царскому величеству, и так той город и замок по росказаню его царского величества люде ратные узяли приступом и людей в нем зостаючих выстинали, а інных в полон побрали. И там воеводу зоставивши, далій потягнувши, пришли под Кукунавз 2, которій такъже спротивилъся, але сила закону не знает, бо и Кукунавз такъже приступом узяли войска его царского величества и тот спустошили, людей выгубивши, и людом московским осадили, и просто ку Рыгі потягнул его царское величество. Любо давал на килках місцях Magnus граф з войсками шведскими потребу, але не могл вытривати потугам его царского величества — уступил з войсками своїми в Ригу город и там зоставали през усе літо в облеженю, терпячи великую налогу от войск его царского величества, бо сила великая была 3, которых меновано седм крот сто тисячей 19, на которых я своїма очима смотріл 4, а и литовских немало полков там зоставало при его царскому величеству. И так вколо міста шанцами Рыгу осажено и гарматами, а інные гарматы спроважено на костел 5 литовскій, зостаючій на передмістю неоподалеко города, оній высыпавши, и потужные гарматы 6 спровадивши — в город бити; а сам его царское величество неоподалеко города стоял наметами. Але шведове моцно боронилися, и много войска его царского величества побито з города. А же осінь наступила мокрая, а краї холодные, а к тому спустошенные барзо, — послі Покрови, ку запустом Филиповим, его царское величество уступил зпод Риги, недоставши города, в котором отході много людей московских з голоду и зимна 7 померло.
Того ж літа 8 у Вилню коммисия отправовалася з ляхами, на которые и посторонных 60 монархов и цесарскіе медіаторове были, и козацкіе послове от Хмелницкого там же были; але згоди не стало, — и так надаремне тая коммиссіа отправовалася и розіхалися 9.
1 У сп. Судієнка: «а Лифляндію, яко надлежаща»; у сп. Козельського: «а Инфлянти, яко належачие до Риги, зостаючы...».
2 У сп. Судієнка: правильніше «Кукенгауз». Правильно: Кокенгузен, або Кокенгаузен.
3 Там же: «бо сили войска было».
4 У сп. Козельського: «на которих не можно очима зсмотріти».
5 Там же: далі «Котовскій зостаючи на придмгстю недалеко города».
6 Там же: послідовно «армати».
7 У сп. Судієнка: «холоду», у сп. Козельського: «и зимностя».
8 У сп. Судієнка: «года» і замість «рік» часто «год».
9 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: немає «розіхалися»; у сп. Козельського: «тая комисия разехалася».
А гетман Хмелницкій зоставал з войсками на Україні, бо не міл ні од кого наступованя, а до того уже и сам неспособного здоровя был. Тилко тое войско, зостаючое от Уманя 10, ку Богу и ку 74 Дністрові 1 ходило з сином Хмелницкого Тимошем на помоч господареві волоскому, тестеві его Василеві Лупулу 2, которій з мултанским господарем завоевалъся, и там Тимоша убито 51, и войско тое з ущербком назад повернуло, и припровадили з собою тіло Тимошево, а господара волоского Василя Лупула взято до Царигорода, и там зоставал у вязеню в Едикулі и померл тамо 3.
10 У вид. Бодянського: немає «от Уманя».
1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: помилково «и ко Дніпру».
2 У вид. Бодянського: «Липулу»; у сп. Судієнка: «Лупину» — помилково; у сп. Козельського: «Лупулони».
3 У сп. Козельського: «где и помер».