О НАЧАЛІ ВОЙНИ ХМЕЛНИЦКОГО
О НАЧАЛІ ВОЙНИ ХМЕЛНИЦКОГО
Початок и причина войни Хмелницкого ест едино от ляхов на православіе гоненіе 1 и козаком 2 отягощеніе 3. Тогда бо оным не хотячи 4, чего не звикли были 5 панщини робити, на службу замковую обернено, которих з листами 6 и в городі 7 до хандоження коней старостове 8 держали, в дворах грубу, тоест печи палити, псов хандожити 9, дворі змітати 10 и до инших 11 незносных діл приставляли. Знову зась которіе зоставали козаками реестровимы, а над оними полковникове шляхта панове от 12 гетмана коронного насиланніе были, которіе б от їх волности 13 бинамній не дбаючи, але яко могучи оных [с] мірали 14, легце поважаючи. Плату, которая постановлена была на козаки от короля его милости и Речи посполитой по золотих тридцять на рок, тое на себе отбірали 15, з сотниками ділячися, бо сотников не козаки оббырали 18 и настановляли 17, але полковники, кого хотіли з своей руки, жебы оным зичливими 18 46 были.
* Сп. Я. Козельського починається словами: «Літописец избран о войнах, о наставлениї гетманов, о изміни їх по статях и прочиїх ділах ниже слідуется...». Сп. М. Судієнка і вид. Бодянського: «Літописец о началі войны Хмелницкого».
1 У сп. Козельського тут і скрізь далі немає літери «і». Замість неї послідовно вживається «и»: «православие гонение».
2 Там же: «козакам».
3 Там же: «отягчение»; у вид. Бодянського: «отмщеніе».
4 У сп. Козельського це місце наведено повніше: «тогда бо оним всякие волности отнято, от инних повиписовано, которие не хотячи...»
5 У сп. Козельського літера «ы» вживається рідко, переважно в закінченнях слів. Частіше «ы» зустрічається в сп. Судієнка і в вид. Бодянського.
6 Там же: «листами».
7 Там же: «в дорозі».
8 Там же: «коней старостове хондожене».
9 Там же: «хондожити».
10 Там же: «зумітати».
11 Там же: «и инних».
12 Там же: замість «от» «їх и».
13 Там же: «которие о їх волностях».
14 Там же: правильніше: «смиряли».
15 Там же: «отбирали».
16 Там же: «обирали», у вид. Бодянського: «обірали».
17 У сп. Козельського: «наставляли».
18 Там же: «жичливими».
Также полковникове Козаков до всякой домовой незвичайной роботи пристановляли 1, в поля зась пойшовши, любо якій козак достане у татар коня доброго, того отоймут, з Запорожжа 2 през 3 поля дикіе з рарогом, раструбом 4, орлом, албо с хортом козака бідного шлет в городи, кому подарок шлючи, якому панові 5, не жалуючи козака, хочай бы згинул, як не трудно от татар. Знову з сь, хочай бы якого язика татарского поймали козаки, то з язиком татарским, на кого ласкав полковник, якого жолніра своего высилает до гетмана коронного, а козацкую отвагу потлумляют. В городах зась от жидов тая была кривда, же неволно Козакові 6 в дому своем жадного напитку на потребу свою держати, не тилко меду, горілки, пива, але и браги. Которіе зась на рибу хожували 7 козаки за пороги, то на Кодаку на коммисара 8 рибу десятую отбірали. А полковником особливо 9 треба дати и сотникам, и асаулові 10, и писареві, — аж до великого убозства козацтво прийшло 11, а болше шести тисячей 12 неповинно Козаков быти. Хочай и син козацкій, тую ж панщину мусіл 13 робити и плату давати, тое над козаками было.
Над посполством зась, любо во всем жили обфито в збожах, в бидлах 14, в пастах 1*, але однак 15 чего не звикла была Україна терпіти, вимисли 16 великіе были от старостов и от 17 намісников, и жидов. Бо сами державци на Україні не мешкали, тилко 18 уряд держали, и так о кривдах людей посполитих мало знали, албо 19 любо и знали, толко 20 засліплени будучи подарками от старост и жидов арандарей 21 же того не могли узнати, же їх салом по їх же шкурі и мажут 22 : з їх подданних выдравши, оним даруют, що и самому пану волно бы узяти у своего подданного, и не так 23 бы жаловал 47 подданній его.
1 У сп. Козельського: «пристановлялы».
2 Там же: «Запорожя».
3 Там же: «чрез».
4 Там же: «ястребом».
5, 6 У сп. Козельського в подібних закінченнях значно частіше вживається -ови: панови, козакови.
7 Там же: «хожовали».
8 Там же: «комисара».
9 Там же: «отбирали. А полковникам особливе».
10 Там же: «ассаулови».
11 Там же: «пришло».
12 Там же: «тисяч».
13 Там же: «мусил».
14 Там же: «бидлу».
15 Там же: як правило, «еднак», «едного».
16 У сп. Судієнка: «вымислили».
17 У сп. Козельського: «и їх».
18 Там же: «толко».
19 Там же: додано «ж».
20 Там же: «тилко».
21 Там же: «арендарей».
22 Там же: немає «салом мажут», а «же с тих же по їх шкурі».
23 Там же: «потом».
* 1 * — 23 *; 24 — 180 — посилання на примітки в коментарі.
А то леда шевлюга, леда жид 1 богатится, по килка цуґов 2 коней справляет, вимишляючи чинши 3 великіе, поволовщини 4, дуди, осип, мірочки сухіе, з жорнов плату и инное 5, отнимання фолварков 6, — що натрафили на чоловіка одного 7, у которого отняли пасіку, которая всей землі 8 Полской начинила біди, а тим способом.
В Чигирині місті 9 мешкал сотник Богдан Хмелницкий, козак ростропній в ділах козацких военних, и у писмі біглій 10, и часто у двора королевского в поселстві будучій. И под час бытности своеї с козаком значним переясловским з Іваном Ілляшем (а тот Ілляш барзо зичливим 11 королеві 12 его милости) и упросили писмо, албо привилей, на роблений 13 челнов на море, мимо відомость гетманов коронных, що и одержавши, тое скрито держали от полковников в Переясловлю. А под тот 14 час у вышъменованного Хмелницкого подстаростій чигиринскій 15 Чаплинскій, зостаючій от Конецполского, отнял хутор с пасікою и млином на урочищи Суботові 18, полтори милі от Чигирина, и за той хутор посвар стал с 17 подстаростим Хмелницкому. И Хмелницкій, видячи, же оного вічистіе добра оному кгвалтом видрано 18, старался фортелем, жебы тот привилей, данній от короля от 19 его милости на робленя чолновное волное 20 козаком, достати, що и доказал 2*, бо маючи в дому своем у гостях того Ілляша 21 Ормянчика 22 переясловского и у оного вивідавшися 23 о схованню того привилея, упоївши оного, 48
1 У сп. Козельського: «жит».
2 Там же: «цукгов».
3 Там же: «чиним».
4 Там же: «поволовщину».
5 Там же: немає «инное».
6 Там же: «отнимане фолварков, хуторов».
7 Там же: «человіка едного».
8 Там же: немає «землі».
9 У сп. Козельського у цьому місці вставлено: «яко виже ся наменило». Пояснюючи цю примітку, слід нагадати, що в збірнику Козельського літопис Самовидця вміщений безпосередньо після уривку із літопису Граб’янки.
10 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «віжливій».
11 У сп. Козельського: «Иляш доброзичливим бил»; у сп. Судієнка і в вид, Бодянського: «зичливій».
12 Там же: «королеви».
13 Там же: «роблене».
14 Там же: «той».
15 Там же: «чигринский».
16 Там же: «Субботові».
17 У сп. Козельського тут і далі замість с вживається з; у сп. Судієнка — переважно с.
18 Там же: «взято».
19 Там ж е: немає «от».
20 Там же: «роблене челнов волно».
21 Там же: «Иляша».
22 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «Ормянчина» без слова «переясловского».
23 У сп. Козельського: «довідавшися».
ключ у пяного узявши, послал своего посланця по тот привилей 1, данній от короля его милости Владислава Четвертого 2, которій оному и привізл его посланец. И там 3 з оним привилеем Хмелницкій за пороги поишол и козаком ознаймил, же на волности козацкіе міет привилей короля его милости, до которого много войска козацкого 4 почалося горнути. А же на Запорожу 5 зоставати не мог 6 задля залоги 7, которая на тот час с 8 полковниками лядскими посполу з жолнірами зоставала, пошол 9 на Низ ку мору, на поля, к Лиману, и там войско ку оному купилося 10, утікаючи от полковников лядских. Которого Хмелницкого полковникове посилали 11 на тіе поля имати и розгромити, але оній тих посланних 12 лядских погромил 13, а козацтво 14 до оного пристало. И так Хмелницкій, видячи, же юже 15 учинил задор з ляхами и своего набитку, албо кгрунтов, жалуючи, вислал своїх посланцов до хана кримского, чинячи з оними 16 згоду и пріймуючи братерство, жеби ему помагали войска лядскіе зносити, що хан кримскій з солтанами 17 ордами 18 з радостію на тое позволив, и, приславши своїх означенних 19 мурз до Хмелницкого, межи собою присягу з обоїх сторон виконали на Низу, и зараз хан посилает з ордами великими Тугай бея до Хмелницкого. З которою ордою Хмелницкій на Запороже 20 наступил, до которого все войско, зостаючее на Запорожу, пристало и Хмелницкого собі 21 за старшого приняли. 49
1 У сп. Козельського: «той привелей».
2 Там же: немає «Четвертого».
3 У сп. Судієнка: «И так».
4 У сп. Козельського: «коного войска».
5 Там же: «Запорожю».
6 Там же: «могл».
7 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: помилково «налоги».
8 У сп. Козельського: «з».
9 Там же: «пойшол».
10 У вид. Бодянського: «рушилось».
11 У сп. Козельського: додано «своїх».
12 Там же: «посланих».
13 Там же: «погромили».
14 У сп. Козельського і Судієнка зустрічається послідовно «козацство».
15 У сп. Козельського: послідовно вживається «уже».
16 Там же: «ним».
17 У сп. Судієнка: «з солтаном».
18 У сп. Козельського: додано «и усши ордами».
19 У сп, Козельського: «значних», у сп. Судієнка і в вид. Бодянського цього слова немає.
20 У сп. Козельського: «Запорожю».
21 У сп. Козельського і Судієнка: переважно «себі».