РОКУ 1695**

РОКУ 1695**

Наше войско стало усе зимою коло Днепра в нових городках и по старих городах 7, где орда, узявши язика под Кропивною, 155 же войско в готовости зостает, отвернувши у державу королевскую, великіе шкоди починили. А навесні вийшовши около Лвова и саміе предмістя лвовскіе вистинали по самую браму, и войска коронного поразили, заледво гетман Яблоновский отборонился, а волости попустошили.

** Під цим роком у сп. Козельського вміщено таке: «Року 1695. Орди великие под Переяславлем били, и порабовавши села, назад отвернули. Того ж року Очаков спустошили полк Киевский, Переясловский з компанією. Того ж року гетман Мазепа послал полковника черніговского Лизогуба на Божак (тобто Буджак) з войском болей тисячей двадцати. Того ж року его царское величество Петр Алексіевич под Озов ходил, а гетман Мазепа под Казикермен». Тут зведені докупи події двох років, перші чотири замітки слід віднести до 1694 р., останні — до 1695 р.

7 У праці Рігельмана: «городках».

Того ж року, навесну, повеліл его царское величество Петр Алексіевич ити войною под Азов и гетманові Івану Мазепі под 1 городки Казикермен, що и зараз вийшли и царского величества боярин Борис Петрович Шереметов, и у Переволочной тие войска переправились 2 на тот бок Днепра о святом пророку Ілії, и пойшли под городъки 3 войска великіе.

Того ж року солтан з ордою білагородскою, зайшовши у Поліся 4 несподівано, слободи попустошил и Хвастов опалив по самий город 5, що било коней, бидла — усе позабирали. А войско з Палієм не било скуплено, и по станції много їх пропало, и жадного отпору не дали татаром 165, полковник Палій пішо ухопился у городок, а напотим з солтаном розмовлял и хліба и напою оним вивозил, один другого 6 даруючи.

Місяця іюля 7 стали наши войска под Казикерменом 8 и оточили войска шанцями армати около муров, и подкоп один учинили, которіе вал вирвали. Там же великіе ґранати в город пускали, которіе барзо великую трудность чинили турком, в городі зостаючим. Чого не могли витривати турки — почали просити у згоду, и тот город отдали, але и самих 9 побрано в неволю и розобрали часть москва и часть гетман межи свої войска. Также и другіе городки: Ослам городок 10 и Тавань учинили, и усі, що там били, в козацких руках зостали 166. И в той потребі полковник миргородский, Данило 11 Апостол (которий послі и гетманом бил) знатную паче протчиїх показивал храбрость. И того ж часу Казикермен розвалили войска доґрунту, а в других городках войска козацкие стали за росказаніем гетмана запорожского Івана 12 Мазепи, а тое стало іюля 31 13.

1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «по».

2 Там же: «переправлялись».

3 Там же: «под ті городки пойшли».

4 Там же: «Полісся».

5 Там же: «городок».

6 Там же: «одного».

7 Там же: залишено місце для позначення дня.

8 Там же: «Казикермином».

9 Там же: «а самых».

10 Там же: немає «городок».

11 Там же: немає «Данило».

12 Там же: немає «запорожского Івана».

13 Там же: не позначено час.

Того ж року вийшли войска великіе его царского величества конніе и пішие под Азов, и сам его царское величество Петр Алексіевич високою своею царскою особою водою, суднами, з войсками 156 великими, Доном рікою подъступил под Азов, город турецкий, и оного доставал, около попустошил. Тилко ж самого города не достали, около которого усе літо стояли, и зоставивши войско поблизу Азова свої, его царское величество на зиму повернуть на Москву изволил 1.

1 У вид. Бодянського і сп. Судієнка: «а на зиму изоставивши войска свої поблизу Азова, его царское величество повернуть на Москву изволил».