РОКУ 1658

РОКУ 1658

>

Того ж року «1658» 1, зараз по Воскресенії Христовом на святаго Георгія, з Криму выйшол Карамбей з ордами в сороку тисячей под Чигрин, и там зехавшися у річки званої Арклій, два їх — Карамбей з Выговским на особном місцу, на конех седячи, мали розмову из собою на годин дві зекгаровых 2, и там з собою потаємне от усіх полковников постановили — противко кого тую войну мали поднести. А напотом гетман Выговскій до намету Карамбея 3 з мурзами упросив своего и там зо всіми полковниками и інною старшиною учинили згоду з ордою. Где сам гетман Выговскій, обозній, судді, полковники со всею старшиною и козаками, при них будучими, присягу выконали на братерство, и там з собою банкет учинивши, з гармат били. Того ж дня Карамбей повернул на кочовиско до орди на Цибулник, з которым гетман послал Романа Ракушку и Левка Буту, сотников ніжинских, при которых Карамбей и мурзы со всею ордою присягу выконали на братерство. И зараз гетман послал до его царского величества, даючи знати о той згоді з ордою, же якобы против ляхов оных затягает и на ускромленіе Пушкара, которому его царское величество довірил, бо и полковники не знали о том, жебы он міл от его царского величества оторватися.

Того ж року, зараз о святом Николаї, гетман Выговскій з ордами и з полками козацкими под Полтаву наступил, а Гуляницкій з полками Прилуцким и Черніговским, идучи за гетманом, перше в Лубнях пушкаровцов, которыї ся были зачинили, штурмом узял, а напотом Гадячое обліг. Того ж часу и под Глуховом на килка сот тых же пушкаровцов 4 выстинали. А гетман Выговскій, прійшовши под Полтаву, стал неоподаль, докучаючи полтавцом, где Пушкар, не чекаючи приступу Виговского, тисячей у двадцяти албо и болше з запорожцями выйшовши из города на святую Троицу рано, ударил на табор Выговского, и там в табор уламавшися 5, юже и гарматы опановал был; але гетман Выговскій, на коня впавши, до орды прибіг, и знайшовши орду в поготовости 6, зараз з ордою дал своїм помочи, же їх з табору выбили, и не допустивши до міста Полтави, всіх выстинали и самого Пушкара стяли, же мало хто з того войска живим выйшол, и Полтаву дощенту Выговскій спустошил. Того ж дня и Гадяче Гуляницкій узял*.

Того ж літа, под осінь, князь Ромодановскій з Білагорода з войсками великими так московскими, яко и козацкими вышол на Україну ку Пиратину, з которим и запорозці и полки Полтавскій, 79 Миргородскій и Лубенскій 59 были. А напротив его вийшол Гуляницкій с полками Черніговским и Прилуцким и дали межи собою бой под Піратином. И так мусіл Гуляницкій оборонною рукою уходити, которого у Варві 60 боярин князь Ромадановскій держал в облеженю недель шесть, аж Выговскій гетман з ордами дал оному отсіч 61.

1 У вид. Бодянського і в сп. Судіенка: немає «Того ж року 1658».

2 Там же: «годин на дві дзиґарових», у сп. Козельського: «зиґарових».

3 У сп. Козельського: «Карамбеї», нижче «судії».

4 У вид. Бодянського: «пушкарцов».

5 Там же і в сп. Судієнка: «ударил на табор, уломившися».

6 Там же: «готовности».

* Знову починається рука Петра Іскрицького.

Боярин князь Ромодановскій стал з войсками на зиму у Лохвици. Того ж літа Виговского брат Данило з полками козацкими стал под Кіевом на Щекавці, хотячи Кіева доставати, але боярин Шереметов тое его войско розогнал.

Того ж року гетман Выговскій взял згоду з войском коронним, где и жолніров на килка тисячей на зиму пришло, з которими гетман Выговскій ходил под Лохвицю и из ордами доставати князя боярина Ромодановского. Але там нічого не скуравши, подступил под Зінков, з которим много козацтва українного было 1, и там стоячи, много городов українних попустошили, и Зінкова не взявши 62, отступил до Чигирина. А жолнірство корогвами по городах українних 2 поставил, которіе ведлуг своего звичаю стацію брали, а через посли свої козацкіе, тоест Павла Тетеру и Грушу о згоді трактовали.

1 У вид. Бодянського, в сп. Судієнка і Козельського: «українского було».

2 Там же: «українских», у сп. Козельського: далі «виставил».