Читайте также
84. Приключения Олега Святославича
Четыре года томился князь Олег в Константинополе и в ссылке на острове Родос, но очередной переворот вернул ему свободу. В марте 1081 г. император Никифор III Вотаниат был свергнут с престола. Алексей Комнин провел много реформ, но в 1082 г.
86. Возвращение Олега Святославича
В огромном и богатом Киеве положение было острым. Причина — интенсивный процесс этногенеза, т. е. смена стереотипа поведения в поколениях. Летописец отмечает, что старый и больной князь Всеволод «стал… любить разум молодых… они же
87. Апология Олега Святославича
История часто бывает несправедлива, особенно когда ее трактуют поэты. Автор «Слова о полку Игореве» руководствовался отнюдь не поиском истины, когда обозвал князя Олега Гориславичем за то, что он использовал союз с половцами для
Глава 8
Правление Владимира Святославича
Начало
Год рождения Владимира Святославича (умер в 1015) неизвестен. Вероятнее всего, он родился между 955 и 966 годами. Сын великого князя Святослава родился от ключницы княгини Ольги, рабыни Малуши из города Любеча. Многоженство было
Дружинный пир князя Владимира Святославича.
Миниатюра Радзивиловской летописи. XV
Княжение Святослава Игоревича и сына его Владимира Святославича
Святослав Игоревич (942–972), великий князь Киевской Руси, стал править сразу после гибели своего отца в 945 году, то есть с трёх лет. В полную силу же он вошёл в середине 60-х годов.Христианская вера была ему чужда,
977 Первая усобица на Руси. Победа Владимира Святославича
Князь Святослав, уезжая на Балканы, оставил старшего сына Ярополка княжить в Киеве, среднего, Олега, послал в землю древлян, а младшего, Владимира, посадил в Новгороде. Итак, наследником Святослава оказался Ярополк
Похід Ігоря на Царгород
Мирні і приязні відносини з Візантією попсувалися під кінець князювання Ігоря, не знати з яких причин. Можливе, що спір розпочався за устя Дніпра і Крим; тут безпосередньо стрічалися київська держава з візантійськими кольоніями. 941 р. Ігор з
Договір Ігоря з греками
У три роки пізніше, 944 р., Ігор зібрав нове військо і задумав знову напасти на Царгород. Окрім варягів і словян він найняв іще й войовничих печенігів. До Візантії пішли вісти з Криму і Болгарії: «Йде Русь без числа, - кораблі покрили мореї» Цісар Роман
Смерть Ігоря
В останні роки князювання Ігор вів війну з деревлянами. Це завзяте поліське племя не хотіло погодитися з владою Київа, хоч було у найближчому сусідстві столиці Руси. Вже перше Олег і Ігор вели з ними війну, тепер боротьба почалася наново.Причиною невдоволення
Смерть князя Ігоря
Кияни спалахнули обуренням й відповіли свому князеві: «Радіємо, що Бог тебе вирятував, брата нашого, від великої зради. Підемо всі за тобою, з дітьми, як ти собі бажаєш». Але заки кияни зібралися в похід, хтось пригадав їм, що в манастирі Федора сидить
«Слово о полку Ігоря, сина Святослава, внука Олегового»
Темою Слова був отой нещасливий похід Ігоря Святославича, князя новгородсіверського з Всеволодом, князем трубчевським, Володимиром путивельським і Святославом рильським на половців у 1185 р. В порівнанні з
Молдавський похід
У таких відносинах Хмельницький мусів шукати помочі для України куди інде. У печатках повстання козаччина опиралася на союзі з Кримом; зрада хана під Зборовом показала, який цей союзник непевний. Але зірвати з татарами було неможливо супроти польської
Похід на Галичину
Союз Дорошенка з Туреччиною занепокоїв сусідів України, що боялися обєднання українських земель. Поляки видвигнули свого кандидата на гетьмана, полковника Михайла Ханенка. З другого боку проти Дорошенка почав виступати кошовий Сірко, на якого вплив
3. Феодальные войны конца XI века. Княжение Олега Святославича
Рассматриваемый ниже период является «строем феодальным, когда Россия была раздроблена на множество самостоятельных полугосударств».[751] Начало этой эпохи мы можем установить начиная с княжения Ярослава,
ПОТОМКИ ОЛЕГА СВЯТОСЛАВИЧА
Потомки воинственного Олега Святославича — Ольговичи — играли важнейшую роль в политической жизни Руси в XII— начале XIII в., являясь основными соперниками потомков Владимира Мономаха в борьбе за главенствующее положение на Руси, и прежде всего