Поділ Гарматної Бриґади СС на полки
Поділ Гарматної Бриґади СС на полки
У другій половині січня 1919 р. у склад Гарматної Бриґади СС входили 13 легких 3-дюймових батерій, дві гавбичні 48-лінійні батерії, одна важка 6-дюймова гавбична батерія, одна далекострільна 42-лінійна батерія і одна кінно-гірська батерія. Разом було 18 батерій. Батерії воювали на різних фронтах, а деякі були ще в Києві.
Штаб Гарматної Бриґади СС не мав змоги керувати безпосередньо стількома батеріями не лише оперативно, але й організаційно, тому вирішено поділити Гарматну Бриґаду СС на полки.
Поділ на полки не легко було перепровадити, бо батерії були на різних фронтах, у різних околицях. Ішли старання поділити батерії так, щоб у кожний полк попало дві легкі батерії, а третя щоб була іншого типу. Найкраще було б поділити за порядковими числами, але цього не можна було перевести, бо батерії стояли на фронтах не за своїми порядковими числами. Змінювати порядкові числа також не можна було, бо кожна батерія під своїм числом мала вже свою може й коротку, але багату історію та воєнну славу. Тож ділено батерії на полки так, як вони в цей час стояли на фронті, або були разом зібрані.
Командантами полків призначено тих командирів батерій, які служили вже довший час у Гарматній Бриґаді СС.
Батерії поділено таким способом на шість гарматних полків: 1-ший гарматний полк СС. У склад полку входили три батерії: 2-га легка батерія СС під командою сот. Бражука Лавріна, потім — сот. Мертенса Олександра, 7-ма легка батерія СС під командою хор.
Якименка Сергія, а потім — пор. Чорного Сергія, кінно-гірська батерія СС під командою сот. Руссета Ярослава, а потім — хор. Жулудко-Жулудкина Теодора. Командиром полку був пполк. Курах Михайло, адьютантом — Євген Домарадський.
У 1-шім гарматнім полку СС були між іншими старшини: хор. Кокорудз Михайло, хор. Фресевич Юрій, хор. Траска Антін, пор. Кузик Петро, хор. Ґерак Михайло, хор. Артимовський, хор. Задорожний, хор. Репета Лука, пполк. Михайло Хрипач, сот. Олександер Хрипач, хор. Колісниченко Євген, хор. Косенко Іван, хор. Петро Стахів, державним інспектором був сот. Євген Григорук, хор. Мартинів Гаврило.
2-гий Гарматний полк СС. У склад полку входили дві легкі і одна гавбична батерія: 1-ша гавбична батерія СС під командою сот. Білинського, а потім, коли сот. Білинський попав у полон, сот. Катхе. 4-та легка батерія СС під командою сот. Мозаревського. 5-та легка батерія СС під командою сот. Грудзінського.
Командиром полку був сот. Зарицький Володимир.
У 2-гім полку були між іншим хор. Дмитро Купчак, хор. Гладилович Тарас, хор. Шкварик Михайло.
3-тий гарматний полк СС. У склад полку входили три легкі батерії: 1-ша легка батерія СС під командою сот. Гриценюка Василя, 8-ма легка батерія СС під командою сот. Чумакова, а потім — хор. Костенка. 9-та легка батерія СС під командою сот. Вакуловського Віктора. Командиром полку був пполк. Голубаїв Олександер.
4-тий гарматний полк СС. У склад полку входили дві легкі і одна гавбична батерія: 3-тя легка батерія СС під командою сот. Зарицького Володимира (молодшого), 6-та легка батерія СС під командою сот. Олешина, 2-га гавбична батерія СС під командою сот. Кавальджого.
Командиром полку був сот. Д. Інків. У 4-му полку були між іншими — сот. Смоляр, пор. Гловінський Євген.
5-тий гарматний полк СС. У склад полку входили дві легкі і одна далекострільна батерія: ІІ-та легка батерія СС під командою сот. Филиповича Віктора, 13-та легка батерія СС під командою пор. Филоненка Аркадія, 2-га далекострільна батерія СС.
6-тий тяжко-гарматний полк СС. У склад полку входила одна 6-ти дюймова і дві далекострільні батерії: 6-та дюймова тяжка батерія СС.
1-ша далекострільна батерія СС під командою хор. Лицемирського Євгена, 3-тя далекострільна батеерія СС під командою пор. Соловія Віктора.
Командиром полку був сот. Бутрим Яків.
У 6-тім полку були між іншим — хор. Новицький, хор. Ваврик Дмитро.
У лютому 1919 р. поза полками лишилась 10-та батерія СС під командою сот. Сипка, у Волинській групі, і 12-та легка батерія СС під командою сот. Білодуба Сави, яка була у Чорноморців, у Січі от. Божка і через Румунію вернулася у липні 1919 до Гарматної Бриґади СС.
У березні оформлено кінну розвідку, яка мала дві малі, протипанцерні гармати Гочкеса, два кулемети і 40 вершників. Командиром був сот. Михайло Пастушенко, а служили там: пор. Ярименко Михайло, пор. Полтавченко Василь, хор. Дубинський Іван.
У кожному полку були по три батерії. Батерії мали по чотири гармати, тільки тяжкі батерії мали менше гармат. 1-ша далекострільна мала три гармати, а 2-га і 3-тя далекострільні мали по дві. 1-ша тяжка гавбична батерія СС мала спочатку три тяжкі гавбиці, а потім, коли одну гавбицю розірвало, тільки дві. Кожна батерія мала один до три кулемети, яких обслуговували гармаші. Кулемети — це було прикриття батерій.
Команда Гарматної Бриґади СС була така: командир бриґади — полк. Роман Дашкевич, помічник командира до квітня 1919 р. — сот. Дмитро Бурко, адьютантом був хор. Середа, начальник бриґадної канцелярії — урядовець Погора, начальник постачання — сот. Івашенків, якому підлягала каса, магазини, командантом обозу був хор. Олеськів.
У лютому 1919 р. Гарматна Бриґада СС мала 52 легкі гармати, 8 гавбичних 48-лін., 4 кінно-гірських гармат, 2 тяжкі 6-дюймові гавбиці і 4 далекострільні 42-лін. гармати. Разом було 70 гармат, з повною обслугою, усі були боєздатні Гармати ці обслуговували біля 90 старшин, 500 підстаршин і 4000 рядовиків, разом біля 4600 людей і біля 2000 коней.
Поділ бриґади на полки переведено, але минуло ще досить часу, заки командири полків зібрали батерії і зорганізували команди полків. Командири полків командували ще батеріями і то на фронті і не завжди швидко могли передати команду батеріями. А все ж таки протягом лютого командири полків уже командували призначеними їм полками. Від цього часу батерії кожного полку трималися разом і разом воювали. По змозі не вилучувано поодиноких батерій з полків.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
Восточные полки
Восточные полки Более крупными коллаборационистскими подразделениями были восточные полки, время формирования которых совпало с запретом верховного немецкого командования создавать русские части крупнее батальона.Начало их создания было положено еще в 1942 году. В
Полки
Полки Вся територія Козацької Держави, була поділена на полки. За Хмельницького було їх шіснацять; по відокремленню Правоберіжжя, лівобічна Гетьманщина мала їх десять: київський, чернигівський, стародубський, ніжинський, прилуцький, переяславський, лубенський,
I. ГРЕНАДЕРСКІЕ ПОЛКИ.
I. ГРЕНАДЕРСКІЕ ПОЛКИ. 9 Апреля 1801 - у нижнихъ чиновъ повелено обрезать пукли, и косы иметь длиною только въ четыре вершка, завязывая ихъ на половине воротника (665).24 Іюня 1801 - для генераловъ и штабъ и оберъ-офицеровъ С.-Петербургскаго гарнизона, т. е. войскъ, въ С.-Петербурге
II. МУШКЕТЕРСКІЕ ПОЛКИ.
II. МУШКЕТЕРСКІЕ ПОЛКИ. Постановленія, описанныя выше, въ обзоре обмундированія и вооруженія Гренадерскихъ полковъ: 9 Апреля 1801 - объ укороченіи косъ; 21 Іюня - о ношеніи генераламъ, штабъ и оберъ-офицерамъ С.-Петербургскаго гарнизона шляпъ новой формы; 15 Генваря и 17 Марта 1802 -
III. МОРСКІЕ ПОЛКИ.
III. МОРСКІЕ ПОЛКИ. 16 Марта 1813 - при перечисленіи Морскихъ полковъ въ Военно-сухопутное ведомство, они имели, какъ составъ, такъ равно обмундированіе и вооруженіе, точно такіе же, какъ и полки Мушкетерскіе, съ тою только разницею, что у нихъ воротники, обшлага, обкладка фалдъ
IV. ЕГЕРСКІЕ ПОЛКИ.
IV. ЕГЕРСКІЕ ПОЛКИ. 9 Апреля 1801 - у нижнихъ чиновъ повелено обрезать пукли и иметь косы, длиною въ 4 вершка, завязывая ихъ на половине воротника (784).18 Мая 1801 - въ Егерскіе полки, вместо белыхъ, суконныхъ панталонъ, повелено отпускать темнозеленыя, а для летняго времени белыя
VI. СЛОБОДСКИЕ ПОЛКИ. (КРОМЕ ТОГО ОХОЧЕКОМОННЫЕ И ОХОЧЕПЕХОТНЫЕ ПОЛКИ И ПЯТЬ СЛОБОДСКИХ.)
VI. СЛОБОДСКИЕ ПОЛКИ. (КРОМЕ ТОГО ОХОЧЕКОМОННЫЕ И ОХОЧЕПЕХОТНЫЕ ПОЛКИ И ПЯТЬ СЛОБОДСКИХ.) 1. Полк Киевский 2. Полк Переяславский 3. Полк Лубенский 4. Полк Гадячский 5. Полк Прилуцкий 6. Полк Миргородский 7. Полк Нежинский. 8. Полк Стародубский 9. Полк
Розділ II Марш південної групи. — Бій під с. Олексіївкою. — Новий поділ групи. — Зустріч штабової колони з отаманом Гулим
Розділ II Марш південної групи. — Бій під с. Олексіївкою. — Новий поділ групи. — Зустріч штабової колони з отаманом Гулим В дальшому поході Українська армія поділилася на дві колони — північну під керуванням отамана Ю. Тютюнника, в складі Київської й Волинської дивізій і
В. А. Зарицький: Історія 3-ої Легкої Батерії 4-го гарматного полку першої Гарматної Бриґади Січових Стрільців
В. А. Зарицький: Історія 3-ої Легкої Батерії 4-го гарматного полку першої Гарматної Бриґади Січових Стрільців В початках місяця грудня 1918 року, я обняв 3-тю легку батерію. По укомплетуванні батерії людьми і кіньми до повного стану шатового, її в другій половині місяця січня
Запасний Кіш Гарматної Бриґади СС
Запасний Кіш Гарматної Бриґади СС Корпус СС використав час затишшя на північному фронті на організацію запасного коша в казармах у Староконстянтинові. Український уряд проголосив бранку до війська. Приходили новобранці. Зорганізовано і кіш гармашів під командою сот.
Кінець Гарматної Бриґади СС
Кінець Гарматної Бриґади СС З Проскурова відступали останки армії на Староконстянтинів. Відступали і три гарматні полки СС і кінна розвідка, які ввесь час воювали у складі Корпусу СС. По засніжених дорогах, страшний морозний вітер шмагав стрільців у лице, продував тіло.