Залишайтеся голодними, залишайтеся божевільними

Whole Earth Catalog був проектом випускника Стенфордського університету біолога Стюарта Бранда. Відповідно до назви Whole Earth Catalog був журналом-каталогом, що охоплював усе можливе між небом і землею. В 1966 р. Бранд розгорнув публічну кампанію, метою якої було змусити NASA зробити фотографію земної кулі, першу в своєму роді. Він уважав, що фотографія могла би стала потужним символом, свого роду закликом для людей усього світу ділитися спільними захопленнями. NASA погодилося на пропозицію Бранда, і супутник ATS-3 сфотографував Землю. Фотографія потрапила до першого числа Whole Earth Catalog, який побачив світ восени 1968 р. Того ж року Вільям Андерс, астронавт програми Apollo-8, зробив знімок Землі з орбіти Місяця. Ця світлина була опублікована на обкладинці весняного номера 1969 р. Це була перша фотографія Землі, зроблена людиною.

Стюарт Бранд не обмежувався лише філософськими питаннями. Він уважав, що його журнал зі статтями, присвяченими проблемам довкілля, мистецтву і суспільству, допоможе навіть оновити американську промисловість. Наче людина епохи Відродження у майстернях Флоренції, Бранд вірив, що людина здатна змінити своє майбутнє, працюючи на себе. Дух Whole Earth Catalog був зухвало-впевненим і сповненим віри у майбутнє. Журнал рекламував культуру «зроби-це-сам», користування власними інструментами і розподіл ресурсів, але протестував проти одноманітності та втручання «згори». Бранд писав, що йдеться про атмосферу обізнаності, в якій розвиваються особисті навички. В атмосфері обізнаності людина владна сама визначатися зі своїм навчанням, вносити корективи у своє середовище, знаходити власне натхнення й розділяти цю пригоду з ким заманеться.

Для підтримки цієї особистої реалізації в каталозі були наведені найрізноманітніші «інструменти». Деякі з них були класифіковані як інформаційні інструменти: це були книжки, карти, професійні журнали, курси та тренінги. Практичні інструменти охоплювали геть усе: від знаряддя для садівництва до бензопил, від матеріалів із вуглецевого волокна до інструментів для кемпінгу та гончарного кола. Список також містив ранні моделі синтезаторів і персональних комп’ютерів. Надихаюча пристрасність журналу і заохочення до жаги експериментаторства особливо виявилися в останньому випуску 1974 р., що проголошував: «Залишайтеся голодними, залишайтеся божевільними».

Рух Whole Earth Catalog привертав до себе увагу людей, різних за характером і зовнішнім виглядом. Один із прихильників руху вештався босоніж кампусом Берклі, одягнений в індійську туніку, мився рідко, а їв тільки овочі. Він вживав ЛСД і проводив час із Джоан Чендос Баез, музиканткою і політичною активісткою. Стів Джобс відвідував медитаційні ретрити і вивчав дзен-буддизм під керівництвом японського дзен-майстра Кобуна Чино Отогави. Останній дуже вплинув на картину світу Стіва Джобса, в центрі якої перебували спонтанність, інтуїтивність і простота. Його улюбленим журналом був Whole Earth Catalog. Стів Джобс, засновник Apple, найдорожчої у 2015 р. компанії у світі, у своїй знаменитій промові перед випускниками Стенфордського університету у 2005 р. назвав Каталог Біблією молоді, джерелом натх­нення та ідеалізму.

^{Один з чисел Whole Earth Catalog за 1969 р., на обкладинці якого — перша кольорова світлина Земної кулі, зроблена людиною. Землю сфотографував астронавт програми Apollo-8 Вільям Андерс напередодні Різдва 1968 р. з орбіти Місяця. Світлина відома під назвою «Earthrise». На думку пейзажного фотографа Галена Роуелла, це найбільш вра­жаюча фотографія природи з усіх коли-небудь зроблених}

Найхарактернішою рисою району затоки Сан-Франциско була здатність людей надихати і надихатися. Випускник університету Берклі, доктор електротехніки, дослідник Стенфордського університету Дуглас Енгельбарт проводив у 1968 р. у виставковому центрі Сан-Франциско презентацію, яку він назвав «матір’ю всіх демонстрацій». У проекті SRI (Стенфордський дослідний інститут), який спонсорувався NASA, він насправді показав сучасний комп’ютер у роботі. Під час демонстрації він представив комп’ютерну мишу, гіпертекст, електронну пошту і відеоконференції. Натовп аплодував йому стоячи.

Через рік Енгельбарт переїхав з Берклі до Стенфордського дослідного інституту, який став одним із перших двох вузлів мережі ARPANET (Advanced Research Projects Agency Network). Створена для військових досліджень США ARPANET була попередником інтернету. За допомогою мережі лабораторію Енгельбарта 29 жовтня 1969 р. з’єднали з лабораторією університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі.

У Берклі та Сан-Франциско почали з’являтися ідеалісти, що мріяли побудувати комп’ютер, здатний думати самостійно. Спільноти студентів і ентузіастів протистояли владним елітам. Вони воліли, щоб кожен мав рівний доступ до джерел інформації. Технології повинні бути доступними і відкритими, а не таємними і підконтрольними.

Нові винаходи виникали завдяки незалежним ентузіастам, які працювали за межами великих організацій. Багато з них не мали вищої освіти або досвіду в бізнесі. У 1975 р. друг Стіва Джобса, студент Берклі Стів Возняк почав відвідувати Home Brew Computer Club, де був представлений комп’ютер Altair 8800. Він також бачив, як працює мережа ARPANET. Вона об’єднувала з десяток комп’ютерів, і якщо хтось із користувачів хотів пограти через мережу в шахи з комп’ютером, що знаходився в Бостоні, це було можливо. Возняк був уражений і хотів створювати такі ж самі речі. Оскільки він мав обмаль грошей, то ретельно вивчив конструкцію машини Altair і сконструював власний термінал, використовуючи телевізор і клавіатуру. Так народився пристрій, що отримав назву Apple I. Коли Возняк і Джобс презентували пристрій на зустрічі у Home Brew Computer Club, комп’ютерний дилер Пол Террелл висловив бажання укласти угоду з Джобсом. У грудні 1975 р. Террелл взяв на продаж п’ятдесят пристроїв у свій магазин The Byte Shop у Кремнієвій долині. Наступного року Стів Джобс і Стів Возняк заснували в Пало-Альто компанію Apple, перший офіс якої розташовувався в гаражі батьків Джобса. Як і гараж Г’юлета і Паккарда, сьогодні цей гараж також офіційно визнаний історичною пам’яткою. У 1977 р. компанія Apple випустила спроектовану Возняком машину Apple II. Це був перший домашній комп’ютер, здатний відображати кольори.

Венчурний інвестор Артур Рок почав фінансувати діяльність компанії Apple навіть незважаючи на те, що Стів Джобс був у його очах смердючим хіпі, що втік з Індії. Утім, Apple II справив сильне враження на Рока. Малоймовірно, щоб Стів Джобс і Стів Возняк змогли б отримати фінансування деінде, крім району затоки Сан-Франциско, де поблажливо ставилися до хіпі. Натхнена рухом андеґраунду і хіпі культура самвидаву, гаражні групи, піонери ІТ-індустрії, насправді були не надто далекими одне від одного. Останні вірили у відкритий вихідний код, у власну розробку програмного забезпечення і свої фірми, працюючі у гаражах.