Мусейон: будинок муз
Птолемей ІІ не був прибічником миру, проте не був і царем-воїном. Як і його батько, він вирізнявся дипломатичною майстерністю та допитливим характером. За часів його правління дослідження у Мусейоні поширилися з філософії та літератури на математику та природничі науки. Було сформовано synodos, групу з 30—50 високоерудованих чоловіків, які мали доступ до бібліотеки. Члени синодоса мали особливий статус: вони не платили податки і могли жити у царському кварталі безкоштовно. Заробітну плату їм виплачував цар. Така практика зберігалася аж до часів Римської імперії.
Історію про пригоди Ясона та аргонавтів написав третій завідувач Александрійської бібліотеки Аполлоній Родоський. Картина Константіноса Воланакіса
Евклід написав свій класичний твір Stoikhea («Початки») за часів правління Птолемея І. Це був один із найвизначніших підручників з математики. «Початки» складалися з тринадцяти книжних сувоїв. В одному з них розглядалися ірраціональні числа, тобто числа, які не можна подати у вигляді дробів або співвідношень. Евклід вводить таке поняття, як аксіома: істина, що вірна сама по собі і на основі якої можна робити логічні висновки. Аксіоми сформували принципи геометрії. Евклід представив засновані на аксіомах доведення. Базуючись на них, Архімед довів, що площа круга дорівнює числу «пі», помноженому на радіус у квадраті. Йому також вдалося обчислити число «пі» з вражаючою точністю.
Евклід був безкомпромісним поборником науки. Подейкують, що одного разу, коли Птолемей запитав, чи є коротший шлях до опанування основ геометрії, Евклід без вагань відповів, що до геометрії немає царських шляхів.
Аристарх Самоський (310—230 до н. е.) був постійним відвідувачем обсерваторії Мусейону і провів багато ночей, милуючись тут ясним зоряним небом. Він вірив, що Земля та інші планети обертаються навколо Сонця. Аристарх намагався оцінити відстані до Сонця та Місяця. За допомогою тріангуляції він визначив, що Сонце знаходиться на більшій відстані від Землі, ніж Місяць. Також він дійшов висновку, що Сонце значно більше за Землю. Аристарх стверджував, що зміна дня і ночі відбувається через обертання Землі навколо своєї осі. Александрія була гарним прикладом того, як атмосфера відкритості та допитливості надихає на дослідження світу під новим кутом зору. У Аристарха та Птолемея ІІ був спільний учитель Стратон, який проголосив, що Всесвіт не потребує божественного пояснення. Є лише природа, яку можна пояснити за допомогою спостережень, вимірювань і дослідів.
Найвідоміший учений доби Античності із Сіракуз Архімед листувався з Ератосфеном і, ймовірно, зустрічався з ним в Александрії, де навчався деякий час. Архімед прибув до Александрії і досліджував тут розливи Нілу.
Теорема Піфагора, доведення Евкліда на основі конгруентності.
Евклід здобув відомість завдяки своїм аксіомам, тобто твердженням, на основі яких будується доведення результатів:
1. Будь-які дві точки можна з’єднати одною, і лише одною, прямою лінією.
2. Будь-який відрізок можна безперервно продовжувати до прямої.
3. Навколо будь-якої точки і відрізку, що виходить з неї, можна описати коло, центром якого буде ця точка, а відрізок — радіусом.
4. Усі прямі кути рівні між собою.
5. Якщо є пряма і точка, що не знаходиться на ній, через цю точку можна провести лише одну пряму, що не перетинає першу пряму.
Він винайшов так званий Архімедів гвинт, геніальний водозбірний механізм, що й дотепер використовується в Єгипті. Це був розміщений у жолобі під нахилом гвинт, який зачерпував ковшами воду знизу і, обертаючись, подавав її нагору. Архімед першим математично пояснив дію важелів. Він відомий також завдяки законові, що й до сьогодні носить його ім’я — закон Архімеда: на тіло, занурене у воду, діє виштовхувальна сила, що дорівнює вазі води, яку витісняє це тіло. Архімед створив основи обчислення площі й об’єму.
Аристарх, можливо, також вплинув на Ератосфена, що був учнем Каллімаха і другом Архімеда. Птолемей ІІІ запросив Ератосфена до Александрії для навчання свого сина. На відміну від інших представників своєї династії, Птолемей ІV виявляв украй слабкий інтерес до наук. На щастя, в Ератосфена була більш важлива місія, аніж навчання розпещеного підлітка: його призначили доглядачем бібліотеки після Аполлонія Родоського. Ератосфену тоді виповнилося сорок років.
Членство в Мусейоні було значним привілеєм. У синоді не гаяли час на розподіл обов’язків — натомість мислили глобально, без упереджень. Свобода думок була безмежною, а про засоби до існування турбуватися потреби не було. Ератосфен писав комедії та вірші, але, крім цього, захоплювався також математикою та географією. Він дослідив багато негрецької літератури і першим піддав сумніву грецьке уявлення про варварів. Він заявив, що винятковість народжується не національністю, а коли ти здатний на щось виняткове.
Ератосфен уважав, що океани світу поєднані між собою, що довкола Африки можна пройти на кораблі, а до Індії — потрапити, якщо плисти з Іспанії на захід. Ератосфен обрахував відстань від Землі до Сонця та точно виміряв тривалість року. Також він вірив, що Земля кругла. Ба більше, у 240 р. до н. е. Ератосфен геніальним чином порахував окружність Землі за допомогою вимірювальних палиць. Одна з них знаходилася в Александрії, інша — на півдні, у місті Сієні (зараз Асуан). У день літнього сонцестояння він виміряв кут падіння тіні, яку відкидала палиця в Александрії. Після цього він виміряв відстань між Александрією та розташованою приблизно у зоні тропіків Сієною, де Сонце не давало тіні від палиці. У такий спосіб Ератосфен визначив, що окружність Землі дорівнює 39 690 км, тобто помилився лишень на кілька сотень кілометрів, оскільки правильна величина — 40 075 км. Він помилився через те, що Сієна розташовувалася не точно у зоні тропіків.
Ератосфен свого часу помітно вплинув на розвиток географії. Власне, він першим ужив слово «географія» (geo graphein). Він склав першу карту, побудовану на основі системи координат із меридіанів і паралелей. Триста років по тому інший александрієць, Клавдій Птолемей, склав іншу революційну карту з такою ж геніальною системою координат. Від уявного центрального меридіана на захід і схід перспектива змінюється, а меридіани набувають форми еліпса. Оскільки еліптичні лінії описували всю Земну кулю, карта Птолемея давала змогу просторово уявити світ, що лежить за горизонтом. На карті Птолемея досліджена частина світу включала на заході Канарські острови, а на сході — узбережжя Китаю. Спостереження Птолемея, що від Канарських островів на захід до Китаю відстань є такою самою, як і на схід, пізніше зацікавило Колумба, який через помилки перекладу вважав відстані, зазначені Птолемеєм, меншими.
Птолемеєві були відомі обчислення Ератосфена, проте вважається, що його карта подає Землю в чотири рази меншою, ніж насправді. Утім, на думку дослідниці Ірини Фішер, проблема полягає у хибних інтерпретаціях і помилках перекладу: Птолемей користувався одиницею вимірювання «стадій», більшою від тої, яку використовував Ератосфен.
Великий крок було зроблено також у галузі медицини. На це вплинула довга історія бальзамування небіжчиків у Єгипті, що сприяла дослідженням людського тіла. Утім, вивчення анатомії уможливилося лишень в Александрії, оскільки в інших регіонах Середземного моря розчленування тіл померлих було заборонено. У ІІІ ст. до н. е. двоє александрійських лікарів, Герофіл та Ерасістрат, дістали дозвіл на розтин трупів злочинців. У грецькій мові бракувало слів для опису всіх їхніх анатомічних знахідок. Герофіл відкрив нерви, виокремивши рухові та сенсорні нерви, порожнини головного мозку, рогівку та сітківку ока. Він уперше точно описав функції печінки і зробив перші дослідження функцій підшлункової залози, яєчників, маткових труб і власне матки. Герофіл сформував основне уявлення про ембріон людини, про температуру та пульс. Також він написав довідник для акушерів, завдяки чому вдалося значно знизити ризики під час народження дитини.
Архімед винайшов Архімедів гвинт. Розміщений під нахилом гвинт зачерпує воду ківшами і, обертаючись, подає її нагору. Винахід і дотепер використовується в Єгипті. Зображення з De Architectura Libri Decem, італійського видання десятикнижжя Вітрувія, присвяченого архітектурі, 1511 р.
Другий лікар, Ерасістрат, також вивчав людину в межах системи природничих наук. Він проаналізував склад крові та природу дихання, функції серця, печінки, кровоносних судин і нервів. Ерасістрата можна назвати засновником фізіології. Третій лікар, Філін Коський, своєю чергою, наполягав на нагальній потребі розвитку експериментальної медицини. На його думку, правильні дані можна отримати лише шляхом дослідів, відслідковуючи, які обставини вплинули на стан людини. У певному сенсі Філін Коський говорив про синдроми, тобто сукупності симптомів.
Здобутки згадуваних дослідників розвинув у ІІІ ст. Гален. Він уперше встановив значення та функції мозку. За доби Середньовіччя Гален був авторитетом у медицині для всієї Європи.