491

213. Голубович Всеволод (1885–1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, за фахом — інженер. Належав до Одеської української громади. Член Центральної і Малої рад, ЦК УПСР. У Генеральному секретаріаті — секретар шляхів (від 27.07.1917 р.), секретар торгу і промисловості (від листопада 1917 р.). Від 18.01.1918 р. — голова Ради народних міністрів і міністр закордонних справ УНР. Очолював українську делегацію на мирних переговорах у Бересті-Литовському (28.12.1917 — 15.01.1918 рр.). Під час гетьманського перевороту 29.04.1918 р. був заарештований і засуджений німецьким військовим судом у справі банкіра А. Доброго. 1921 р. засуджений радянською владою у справі ЦК УПСР, після звільнення у 1920-х роках — зав. відділу капітального будівництва ВРНГ УСРР. У 1931 р. засуджений у справі т. зв. Українського національного центру. Помер в ув’язненні.