Документи №№ 76–81 Листи ерцгерцога Вільгельма Габсбурга до Євгена Чикаленка447

Документи №№ 76–81 Листи ерцгерцога Вільгельма Габсбурга до Євгена Чикаленка⁴⁴⁷

№ 76[54]

[Мюнхен 3. VII. 1921][55]

Справи добре ідуть і ми надіємся вертати з фактами! Поздоровляє Вас і дружину Вашу щиро Вишиваний. [56]

(Архів ім. Д. В. Антоновича Української вільної академії наук у США. — Фонд Є. Чикаленка (№ 86). — Листування. Поштова картка, автограф)

№ 77[57]

Мінхен 16. VII. [1]921.

Вельмишановний Пане Чикаленко!

Напишу Вам, щоб Вас повидомити що тут діло іде дуже добре і скоро вперед, на жаль годі все писати. Ми думаємо бути коло 27 у Відні і маємо намір передовсім тільки[58] з Вами з початку обговорити все, щоб зложити спільний плян. Вам може смішно здається що таки пишу до Вас, тім більше що Вас мало знаю, однак запевняю Вас що маю до Вас глибоке довіря, бо в Ваші[й] особи бачу кристально чистого Українця і діяча, від якого Украінци всіх течій тільки знають найкращого. Нам буде треба все добре обдумати і обговорити, бо тут зложиться дуже поважна і серіозна акц[і]я, яка базується на певних і сильних підставах. Найважнійша справа буде знайти певних Українців германофільського толку. Дуже було б Вам вдячно, Вельмишановний Пан Чикаленко, коли б Ви думали про це яких людей можна б притягти до діла. На Вас я складаю великі надії і прохаю Вас дуже не відмовити мені помогти нам в великім ділі, помогти українському народови, щоб його визволити з ярма чужих наїздииків. Дуже жалую, що не можу докладно писати, але годі через почту. По довгих боротьбах душевних я рішився почати активну акц[і]ю, щоб видвинути укр[аїнські] справи з мертв [о] і точки. Охочу це не зробив, однак для українського народу все дам що можу з цілого серця. Рішучо можу Вам заявити заразже з початку що особисто нічого не хочу, я уважаю себе тільки громадянином української] держави і яко такий я тільки починаю акц[і]ю — словом хочу помогти свому бідному Народови. Майте на увазі що я це у всіх своїх переговорах підчеркнув і німці це добре знають. Коли наші емігранти думають що я займаюся українською справою через особистих причин, то вони дуже помиляються і я рішучо відкидаю такі провокації, які розсіють мої вороги. Переговори тут ідуть дуже легко і успішно; прямо приємність договоритися; боюсь що найтяще буде договоритися з нашими Українцями і власне до той праці я Вас дуже прохаю помогти нам. Покищо прошу про те все нікому не говорити докі ми не обговоримо все спільно з Вами. Ми думаємо бути до 27. у Відні і повернемся вже з реальними річами.

В надії що скоро побачимся остаюсь, запевняючи Вас мого глибоко довірря, Вельмишановний Пане Чикаленко.

Ваш щирий

27[59]. VII. [1]921. Василь Вишиваний

Munchen Hotel Englischer Hof.⁴⁴⁸

(Там само. Автограф)

№ 78

Мінхен 20. VII. 1921.

Вельмишановний Пане Чикаленко!

Дуже дякую за Вашого листа з 18, якого я сьогодня одержав. Я дуже радий що Ви не відмоветесь від праці і допомоги, коли Ви будете в курсі діла і коли Ви згодень з моїми плянами. Зрозумію добре що Ви, Вельмишановний Пане Чикаленко, не можетесь ще рішати остаточно, не знаючи про наших плянів, однак думаю і надіюсь, що Ви будете згодень з німи. На авантюри, ясно що я не піду, бо це булоб шкода часу і праці і пошкодилоб тільки українській справи, бо авантюра по мої думці все компромітує. Коли тільки приіду у Відень то буду Вам телеграфувати і попрошу Вас тоді зайти до мого помешканя Wien VIII. Piaristengasse 56. bei Professor Wiesel (Mezzasnis). Мені дуже залежить над тім щоб сам [ому] з Вами тільки поговорити і щоб ніхто про це не знав. Я Вам тільки хочу все[60] роскрити, бо знаю що це ніколи не вийде з нашого кружка. Ви може будете дуже здивований, що я такий конспиративний чоловик, однак, мені соромно сказати, з українцями треба бути осторожно, бо вони дуже балакучи; і це все занадто серіозна справа щоб її ширша публика поки що знала, тім більше, що я ношу відвичальність супроти наших союзників, з якіми я тут веду переговори. Я думаю що Ви, Вельмишановний Пане Чикаленко, зрозумієте мене і Ви певно будете згодень з моєю обережностю. Ми тут ведемо все на власну руку і коли ми повернемось з реальними фактами, тоді хочем з початку виключно з Вами говорити, щоб плян дальшої роботи обдумати і як ії вести з українцями і кого до того притягти, це будуть дуже деликатни питаня. Тут все легко і скоро іде, боюсь що найтягше буде з нашими українцями, бо поміж німи розколь, вічна сварка і обєднання дуже трудно буде [досягнути]. Росс [і] яни (прави кола) луже[61] добре зорганизовані у всіх[62] країн [ах] і коли нам не удасться те саме, то ми готово пропадати під россійським ярмом, як большевізм упаде в Россії. Маємо [багато] відомостей що криза в Россії велика і єсть питаннє чи большевізм не скоро упаде і власне до той пори упадьку ми мусим вже бути готовими щоб росс [і] яни нас не зїїли. Моя постройка єсть німецька — англійська. Я сам германофіл і по походженю інакше не можу бути, бо це значилоб інакше піти проти власного крова[63] і цього не можу. Я тоже не скриваю що я ярий ворог поляків і всі сили зложу до такої акції якаб знищила Польщу. По мої[й] думці Україна не може істнувати доки Польща не знищена; коли це стане [ть] ся нам треба збудувати Україну самостійну і суверенну і заключит яко самостійна Держава військовий — економічний союз з Россі[є]ю. Це буде одинока гваранція дружного союза з Германі[є]ю і одинока гваранція проти імперіалізму Польщі які[й] все сягає далеко на схід. Підчеркую все самостіність України — бо це для мене одинокий прапор, котрі [й] я буду все високо держати. Що до Союза з Россі[є]ю, то він мусить бути, бо проти гісторії і природи ми не можемо піти! [64] Я певен[65] що Україна постане скорше чим Россія по упадку большевизму і для того будем і сильніше чим Росс [і] я з початку. Коли німецько, англійська комбінація доволі сильно поставлена, прийдеться ще з уграми договориться і з японцями, це буде тоже фактор який буде тримати нам рівнувагу супроти москалів! —

Вибачте що так довго Вас своїм пис[ь]мом мучу і моїми загальними думками. Більше писати не можу бо годі через почту. Прошу передайте мій поклін Вашій дружині.

Поздоровляю Вас сердечно і в надії що Вас, Вельмишановний Пане Чикаленко, скоро побачу остаюсь з глибокою пошаною до Вас Ваш все щирий Вишиваний

(Там само. Автограф)

№ 79

30/ VII. [1]921.

Вельмишановний Пане Чикаленко!

Тут справи добре стоять і вони надзвичайно поважні, з той причини повернусь в пятницю до Відня. Пятницю пополудню буде Лярішенко у Вас і Вам все передасть. Я на жаль мушу прямо поїхати в Відень де багато до діла! Все що Сотник буде Вам говорити він говорить з дорученєм від мене і наших союзників. Час дуже спишить і ми ніяк не можемо тратити часу, бо це пишлоб на погибель нашої України. Знаючи що Вам добро України все то я певен що Ви нам не відмовте те о що сот [ник] буде Вас просити від союзників і від мене во’імя Українського Народа. Про все що сот [ник] Вам передасть ніхто не має знати. В надії скорого побаченя

Ваш все щиро відданий Вишиваний У. С. С. [66]

(Там само. Автограф)

№ 80[67]

Salzburg, den 10. VII. 1922.

Wolf Dietrichstrasse 16

Вельмишановний і дорогий Євгене Харлампович!

При нагоді що пані Ларішенкова їде до Відня хочу Вам висловити мою радість, що Вам вже ліпше поводиться по операції і надіюсь і бажаю Вам з цілого серця щоб Ви скоро цілком виздоровили!

Я ще лишусь тут, бо спокій і прекрасна природа тут мені так добре роблять. Коли Вам щось потрібно ал[ь]бо щось не так, як має бути, то зверніться до Пані [Ларішенко], котра буде така ласкава зробити для Вас все, що тільки можна.

Бажаючи Вам, дорогий Євгене Харлампович, всього найкращого, остаю все Ваш щирий Вишиваний УСС.

(Там само. Автограф)

№ 81

Відень 14/VIII. [1]925

Вельмишановний і дорогий Євгене Харлампович!

Дуже дякую Вам за газети, де замітка про Вас і про професорів котри Вами опікувались. Панам Професорам до відома шлю ті газети з листом від мене і думаю, що вони будуть тішитись. Дуже радий я як почув що Ваш син⁴⁴⁹ нарешті добув візи і перебуває тут на студії. Пану Сотникови [Ларішенко] передам про газету і про Штайнака⁴⁵⁰ — останну вістку Д[окто]р Піснячевський⁴⁵¹ розказував Полетиці!⁴⁵² На жаль приїхати до Вас не можу бо 17. ц[ього] м[ісяця] знову виїду за Кордон на довши[й] час. Але в осіни збіраюсь до Вас на кілька днів, щоб Вам все що чув і бачив детально передати, бо думаю що дещо цікавого єсть!

Мені соромно як прочитаю Вашого листа, бо Ви дякуйте мені а я не знаю защо!⁴⁵³ Те що я міг для Вас зробити я зробив бо я це уважаю своїм обовязком і потому зробив бо Вас уважаю своїм приятелом і Українським Батьком, котрого глибоко поважаю і люблю! Отже прощаюсь листовно від Вас, дорогий Євгене Харламповичу і бажаю Вам всього найкращого і остаю все

Ваш щиро відданий Вишиваний У. С. С.

Вашій дружині прошу передати мій поклін! —

(Там само. Автограф)