27

27

Довідка: Квірінг Еммануїл Йонович 1(13) вересня 1888 р. — 1937) — діяч Комуністичної партії України і радянської держави.

Походив з бідняцької родини поволзьких німців. Закінчив 5 класів школи, фармацевтичні курси і навчався на комерційному економічному відділенні політехнічних курсів Петербурзького товариства професорів.

У 1912 р. Е.Квірінг вступив до РСДРП, став професіональним революціонером. З 1913 р. — секретар більшовицької фракції IV Державної думи. За революційну діяльність заарештовувався, виїхав до Катеринослава, знову був заарештований і висланий до Сибіру. Після Лютневої революції повернувся до Катеринослава, був обраний членом Катеринославського комітету РСДРП(б) і виконкому ради робітничих депутатів. Наприкінці 1917 р. очолив останню, керував установленням у місті радянської влади.

Е.Квірінг — один з організаторів КП(б)У. Член першого ЦК, а з жовтня 1918 — секретар ЦК КП(б)У, з березня 1919 р. — член Політбюро ЦК КП(б)У. У січні 1919 р. він був призначений головою Ради Народного Господарства України, війшов до складу РНК УСРР. Брав активну участь у громадянській війні.

У квітні 1921 р. Е.Квірінга обрали секретарем Донецького губкому КП(б)У. З квітня 1923 р. до квітня 1925 р. він працював першим секретарем ЦК КП(б)У. Надалі — на відповідальних державних господарських посадах у Москві — заступник голови ВРНГ СРСР, заступник голови Держплану СРСР, нарком шляхів. У 30-х рр. — на науковій і викладацькій роботі. Неодноразово обирався членом ЦК ВКП(б) і ЦВК СРСР. Репресований.