13

Довідка: Сергєєв (Артем) Федір Андрійович (7(19) березня 1883 р. — с. Глебово Фатежського пов. Курської губ. — 24 липня 1921 р., Москва) — діяч більшовицької партії і радянської держави.

Походив із селян. В 1901–1902 рр. навчався в Московському вищому технічному училищі. Член більшовицької партії з 1901 р. В 1902 р. заарештований за революційну діяльність. Після виходу з в’язниці емігрував до Франції.

З початку 1905 р. Ф.Сергеєв (Артем) очолював Харківську більшовицьку організацію, керував грудневим (1905 р.) повстанням у Харкові. Після арешту 1906 р. здійснив втечу. Очолював Пермську організацію РСДРП. Знову був заарештований і засуджений на довічне поселення до Східного Сибіру. Через Корею і Китай здійснив втечу до Австралії (1911 р.), де працював вантажником, наймитом, брав участь в соціал-демократичному русі.

У 1917 р. Ф.Сергеєв (Артем) повернувся в Росію, з липня очолив більшовицьку фракцію Харківської ради робітничих і солдатських депутатів. Тоді ж обраний секретарем Донецько-Криворізького обласного бюро РСДРП(б) і секретарем Харківського обласного бюро профспілки металістів. На VI з’їзді партії обраний членом ЦК РСДРП(б). З листопада 1917 р. — голова Харківської ради робітничих і солдатських депутатів і губернського ВРК. У грудні 1917 р. І Всеукраїнським з’їздом рад обраний членом ВУЦВК і призначений народним секретарем торгівлі та промисловості в уряді УСРР. Один з ініціаторів і керівників Донецько-Криворізької радянської республіки.

У листопаді 1918 р. Ф.Сергеєв(Артем) — член Тимчасового робітничо-селянського уряду України, з січня 1919 — заступник голови РН України. В 1920 р. — голова Донецького губвиконкому. З листопада 1921 р. — секретар Московського комітету РКП(б), в 1921 р. голова ЦК Всеросійської спілки залізничників. Член ЦК РКП(б) і член ВЦВК.

Загинув під час випробування аеровагона.