6

6

Полоз (Полозов) Михайло Михайлович (1890, Зміївський пов., Харківської губ. — 3 лютого 1917 р., Соловки) — політичний і державний діяч.

Походив із сім’ї сільського інтелігента. Закінчив Харківське реальне училище. Навчався в Московському народному університеті ім. Шанявського і Петровській сільськогосподарській академії, де постійно займався революційною роботою. З 1905 р. входив до організації українських есерів. Кілька разів заарештовувався. В роки світової війни М.Полозов був мобілізований до армії, закінчив школу авіаторів і як авіатор-винищувач брав участь у бойових діях. Прапорщик російської армії.

У травні 1917 р. обраний І Всеукраїнським військовим з’їздом до складу УГВК і кооптований до Центральної Ради. Член ЦК УПСР. 16 січня 1918 р. разом з іншими есерівськими діячами заарештований за участь у підготовці до перевороту.

Учасник Брестської мирної конференції.

М.Полоз — один з лідерів боротьбистів, входив до керівного ядра УКП(б), обраний до складу ВУЦВК, в 1919–1921 і 1927 рр. — член президії ВУЦВК, в 1919–1921 і 1927 р. — член президії ВУЦВК; з 1922 р. — член ВЦВК. Представник уряду УРСР при РНК РСФРР. Народний комісар фінансів УРСР.

Звинувачений у „націонал-ухильництві” й належності до націоналістичної організації і наприкінці 1933 р. заарештований. Відбуваючи покарання на Соловках, за повторним вироком розстріляний.