Запасний Кіш Гарматної Бриґади СС

Запасний Кіш Гарматної Бриґади СС

Корпус СС використав час затишшя на північному фронті на організацію запасного коша в казармах у Староконстянтинові. Український уряд проголосив бранку до війська. Приходили новобранці. Зорганізовано і кіш гармашів під командою сот. Петра Кузина і пор. Євгена Крохмалюка у казармах у Меджибожі. У коші переводився вишкіл новобранців, яких було біля двох соток. Гарматна Бриґада СС не мала користи з цього коша. Нових батерій не можна було організувати, бо не було ні гармат, ні коней, а що найважливіше — не було набоїв. Батерії, які були на фронті, мусіли дуже щадити набої. Батерії на фронті держалися добре, доповнень не дуже потребували. Дезерції не було при артилерії. У піхотних частинах СС лютували плямистий і поворотний тифи. При артилерії було менше хворих. Гармаші спали на фронті під голим небом коло гармат або в шатрах, рідко в хатах, тож не заражувалися так часто. Звичайно, у частинах з кіньми тиф так дуже не лютує. Захворів був командир 1-го гарматного полку підполк. М. Курах на поворотний тиф і то кількома наворотами. Підполк. Курах таки до шпиталю не пішов, а гарячкував тут же, при полку.

Заласний кіш гармашів протримався до відступу української армії з денікінського фронту до Проскурова, а потім змобілізовані розійшлися.