Артилерійська група

Артилерійська група

У склад артилерійської групи мали покищо увійти дві батерії СС, батерія Чорноморців і одна гавбична гармата. Сот. Дашкевич зараз таки поїхав до Гатного, де на краю села стрінув 48-лінійну гавбицю з обслугою, під командою сот. Нечая. Гавбиця не мала ні прицільної панорами, ні телефонів. Б поставлено на позицію і з чималими труднощами, без прицільної панорами, пристріляно на ворожі позиції коло Жулян. Це була єдина гармата, яка прибула під Київ з обслугою і кіньми і яка увійшла у склад пізнішої Гарматної Бриґади СС. До цієї гавбиці додано потім ще три гавбичні гармати, упорядковано, так, що постала чотири-гарматна гавбична батерія під командою сот. Нечая. Ця батерія дістала назву 1-ша гавбична батерія СС. Сот. Дашкевич відшукав у селі Борщагівці батерію Чорноморців під командою, здається, сот. Смовського. Батерія стояла в селі. Сот. Дашкевич зарядив, щоб батерія зараз виїхала на позицію та пристрілялася на ворожі позиції. Батерії сполучено між собою телефоном і проведено окрему телефонічну лінію на станцію Боярку, так що артилерія мала свою окрему телефонічну сітку. У Боярці почато організувати дальші батерії.

Директорія проголосила мобілізацію на теренах, які були зайняті республіканськими військами. Найкраще мобілізація була проведена у Білоцерківщині.

Стрільці, вирушаючи 17 листопада з Білої Церкви на Київ, залишили в бараках у Білій Церкві тільки сот. Домарадського і пор. Герчанівського, яким доручено збирати зразу повстанців і відсилати під Київ. Коли ж проголошено мобілізацію, зголошувалися у бараках змобілізовані. Зголошувалися насамперед селяни, які служили у царській армії — рядовики, підстаршини. Старшини зголошувалися дуже рідко, а старшини-гармаші ще менше. Змобілізованих ділено за родами зброї, при якій служили під час світової війни. Гармашів відсилано до Боярки у розпорядження Гарматної Групи СС. Це були вишколені гармаші, але дуже недисципліновані.

З Боярки вислано біля 60 змобілізованих гармашів до 2-ої батерії СС з дорученням, щоб пор. Курах вибрав з батерії найбільш давніх стрілецьких гармашів і відіслав їх до Боярки, а їх місця обсадив змобілізованими. Стрілецькі гармаші приїхали до Боярки і стали підставою організації дальших батерій. Їх призначувано підстаршинами, а то й молодшими старшинами до дальших батерій. Вони були добрими молодшими старшинами, чи підстаршинами, і дбали про нові батерії. Вони вносили у нові батерії вироблений стрілецький настрій, звичаї і співжиття.

З гарматами, надійними скринями не було легко, тяжко було їх дістати. Начальник постачання сот. Даньків розсилав стрільців по містах і станціях, щоб шукали зброї, амуніції, і таки вдалося дістати кілька гармат і набійних скринь. Коні були від роззброюваних австрійських, а потім німецьких військових частин. Зорганізовано 3-тю легку батерію СС. Командиром став сот. Кудра, який зголосився до служби. До цієї батерії пішли давні гармаші — Волошин, Мартенів, Купчак. Батерію вислано на фронт, до села Хотова. Далі зорганізовано 4-ту батерію СС. Хор. О. Пилькевича відкликано з 2-ої батерії і він став командиром 4-ої батерії. Хор. О. Пилькевич був уже зі стрілецької школи, із семінаристів з Коростишева. До 4-ої батерії приділено кількох семінаристів. Давний гармаш Стельмах став підстаршиною від запрягів, а Гладилович господарем батерії. В усіх чотирьох легких батеріях і гавбичній було тільки по одному старшому старшині. Обов’язки інших старшин виконували підстаршини, передусім давні стрілецькі гармаші із часів УЦР.

Пригодилася тепер дуже упряж, яку забрано з артилерійського складу у Києві. Цією упряжжю обділено сім батерій під Києвом. Упряжжю завідував десятник Олеськів. Він прекрасно допасовував хомути, сідла, а тоді запряжену гармату чи набійну скриню передавав новим гармашам-їздовим. Сот. Бурко влаштовував для кожної батерії канцелярію і господарську частину. Сот. Дашкевич приділював гармашів до обслуги гармат, їздових, телеграфістів, до обозу, як також контролював, чи приділені надаються до такої праці. Новозорганізовану батерію уставляв укінці у похідну колону і передавав готову батерію призначеному командирові.

Артилерійська група СС мала вже чотири легкі і одну гавбичну батерію. Кожна батерія мала чотири гармати і була вповні упорядкована і боєздатна. Батерія Чорноморців підлягала Артилерійській Групі СС тільки під оперативним оглядом і то короткий час. Коли ж республіканські війська мусіли 29 листопада на жадання німців відступити від Києва на 25 кілометрів, батерія Чорноморців відступила з Чорноморським кошем і більше Гарматній Групі СС не підлягала.