Битва під Лиственом

Битва під Лиственом

Дата і місце

Осіння ніч 1024 р., біля стін місто Листвен (нині городище на території села Малий Листвен Ріпкинського району Чернігівської області).

Дійові особи

Ярослав Володимирович (Мудрий, 978–1054; син Володимира Святославича і полоцької князівни Рогнеди, князь ростовський, новгородський, великий князь київський (1016–1018, 1019–1054 рр., видатний політик – об’єднувач Русі, меценат, предок більшості наступних князів Давньої Русі та України) і ватажок найманої варязької дружини (ярл) Якун (сканд. Хакон). Останнього дослідники слідом за літописом називають Сліпим або Ліпим (Вродливим), залежно від способу прочитання фраз із різних списків літопису.

Суперником Ярослава був його брат по батькові Мстислав Володимирович Хоробрий (983–1036; князь Тьмутараканський в 1010–1036 рр., князь Чернігівський у 1024–1036 рр., чудовий полководець, приєднав до Тьмутараканського князівства частину земель ясів і касогів на Північному Кавказі, вбив у єдиноборстві касозького князя Редедю, загинув на полюванні 1036 р.).

Передумови події

Битва сталася під час затяжної усобиці між синами Володимира Святославича, коли Ярослав Мудрий, вже будучи київським та новгородським князем, долав опір своїх численних родичів, що претендували на київський стіл або намагалися відокремитися від Києва. Після загибелі Бориса, Гліба, Святослава та Святополка Окаянного головним суперником Ярослава став ще один його брат – енергійний і здібний Мстислав, князь Чернігівський і Тьмутараканський. Битва на заході Чернігівщини відбулася на початку походу Ярослава проти брата. Сили сторін невідомі, але мобілізаційні спроможності князів дозволяли їм виставити від кількасот до кількох тисяч дружинників кожен і помітно більшу кількість воїв. У битві брали участь як княжі дружини, так і ополчення. З боку Ярослава, схоже, серед дружинників головну роль відігравали шведські вікінги, новгородці, з боку Мстислава – руси-сіверяни, хазари та касозькі воїни з Північного Кавказу (частину земель хазар та касогів Мстислав приєднав до Тьмутаракані). Ополчення (вої) Ярослава було здебільшого з Київщини, Мстислава – із земель сіверян (Чернігівське князівство).

Хід події

Восени 1024 р. (місяць невідомий) Ярослав напав на землі брата, дочекавшись підходу загону Хакона і, можливо, обложивши Листвен. Мстислав підійшов до міста і почав готуватися до битви, причому, якщо вірити літопису, він свідомо пішов на нічний бій (що для Русі та її сусідів нетипово). Під час сильної грози військо чернігівського князя атакувало і, вимотавши варягів у центрі в ході довгого бою, розбило фланговим ударом дружинників Мстислава (можливо, кінних). Ярослав Мудрий та ярл Хакон ледь урятувалися втечею до Новгорода.

Наслідки події

Імовірно, обидві сторони зазнали великих втрат. Особливо постраждало сіверянське ополчення Мстислава та варяги-найманці Хакона. Переговори, що розпочав Мстислав майже одразу після своєї перемоги, також свідчать про його чималі втрати. Політичним наслідком Листвена стало фактичне закінчення усобиць між синами Володимира, оформлення 1026 р. діархії – фактичного поділу Русі по Дніпру між Ярославом і Мстиславом за умови формального старшинства Ярослава. Цей поділ проіснував до смерті безпотомного Мстислава 1036 р.

Історична пам’ять

Кривава битва під час буремної «горобиної ночі» – апофеоз братовбивчої усобиці – запам’яталася руським співцям, серед яких міг бути легендарний Боян (є згадка в «Слові о полку Ігоревім»). Можливо, цим пояснюється відносно розлогий, цікавий опис події в «Повісті минулих літ». Згадували битву й автори XIX–XX ст.: О. К. Толстой (створив виразний образ грізного сліпого воїна-берсерка у вірші «Гакон Сліпий»), А. Ладинський.