Бої Західньої Армейської Групи від 13.8 — 31.8.1919 р

Бої Західньої Армейської Групи від 13.8 — 31.8.1919 р

Згідно з наказом Штабу Головного Отамана ч. 4 з 12. 8. 1919 р. західня армейська група під командою полк. Вольфа, як охорона з ліва, мала зайняти Шепетівку і йти на Зв’ягель і Коростень. В тій цілі ІІ-гий галицький корпус почав загальну офензиву і сильним контрнаступом вибив ворога зі Староконстантинова й Острополя, в дні 13. 8. 1919 р. та переслідував його дальше в напрямі Шепетівки. Тут же діяли повстанські відділи от. Соколовського і Мордалевича, тому бриґади ІІ-го корпусу, 4-та і 7-ма, скоро посувались вперед без більших боїв. Щойно в районі Полонного 4-та галицька бриґада звела більший бій з Таращанською дивізією, розбила її й забрала в полон около 800 бійців. В слід за тим здобуто Шепетівку дня 16. 8. 1919 р., висуваючись на схід від міста в напрямі Зв’ягеля і Коростеня. Тим часом первісний наказ наступу змінено в той спосіб, що ІІ-гий галицький корпус мав вдарити на Житомир, а СС-и мали йти на Зв’ягель. Прямуючи на Житомир бриґади ІІ-го корпусу стрічали лише слабий опір ворога, бо дооколичкі селяни, обороняючись перед грабунками відступаючих большевиків, вже заздалегідь розбирали залізничі рейки, нападали на евакуаційні потяги та відбирали заграбоване у них майно. З наближенням галицьких частин ті ж самі селяни скорим темпом направляли залізничий тор, так, що галичани без більшої задержки могли йти дальше вперед. Дня 22. 8. 1919 р. 4-та і 7-ма бриґади ІІ-го корпусу зайняли Житомир, забезпечившись сильно з півночі коло Черняхова і зі сходу коло Коростишева, а корпус СС-ів здобув Зв’ягель. В той спосіб дві залізничі лінії Бердичів — Житомир і Шепетівка — Зв’ягель найшлись у розпорядженні УГА. В Житомирі знайдено незакриті ями, наповнені трупами українських патріотів, помордованих большевиками при відступі з міста. Крім цього в одній з пивниць відкопано і врятовано трьох українських старшин, живцем замурованих. Так большевики помстились на мирних жителях, і так повелися з полоненими залишаючи Житомир. По кількох днях відпочинку ІІ-гий галицький корпус дістав приказ зайняти Коростень. Згідно з цим приказом частини ІІ-го корпусу рушили вперед до наступу. По дорозі стрічали вони тільки невеликі стежі червоних, які після короткої перестрілки десь нагло зникали. До Коростеня бриґади ІІ-го корпусу наближились десь коло 28 серпня. Тут стрінули вони сильний спротив большевиків, які вицофуючись із Києва, скупчились у районі Коростеня й утворили певного роду рухому твердиню з 19-ма панцерними потягами, щон кріпко держали залізничий шлях. Кромі цього большевики зібрали більшу скількість кавалерії і часто-густо робили нею несподівані випади, так, що наші галицькі частини мусіли зрезиґнувати з дальшого наступу і прийняти оборонну позіщію. Тому Коростеня не можна було в час здобути.

Так в загальному представлявся похід УГА на Київ.