РОКУ 1687*

РОКУ 1687*

На початку 1 войска великіе їх царских величеств зо всей Москви и панств приналежних до нас 2 рушили в городи українскіе, московскіе еще зимою з арматами, над которими старшими били Василий Галіцин князь и боярин, а другий Шеїн, и до весни тривали, стягаючись в слободах московских коло Сум, Криги, Котелви и инних. И гетману запорожскому 3 указ царский бил 4, жебы на войну готови били на Крим ити, где и Козаков приболшало з посполства. О святом Георгії, зараз навесну, гетман Іван Самойлович вийшол з Батурина з арматами, розославши по всіх полках, жеби виходили, універсали. А сам гетман на Гадячое 5 ишол ку Полтаві, и за ним усі войска козацкіе, переправивши Ворскло, ку Орелі 6, ку Самарі, где, мости поробивши на тих ріках, переправлялось войско козацкое, за которими и московскіе войска барзо велікіе наступили з боярином Василіем Василіевичом 7 Галіцином и при нем бояре: Шеїнов 8, Долгорукий, Змиев 9 и инніе 153 незличоние войска Самар переправили, где спор стал з гетманом, же мости попаленно на Самарі по переході козацком. От Самари пойшовши, стали у Острой Могили, на річці Татарці, межи Плесами Великими. Оттоль пойшовши, ночовали, перейшовши Вороную, а оттоль у вершину Осокоровской 10, где Терги от моря притягли річки, оттоль на Волную, где Кримка річка притягла от Конской, а оттоль у вершини Московки 11 Сухой, а оттоль ишли межи Кобилячкою и межи Литовскою на вершину Камянки, а оттоль до Конской, а оттоль на піски 12 Великого Лугу, где мечет пустий стоїт, и там Янчул річка, и там 13 Торскіе піски 14, недалеко от Січи; и оттоль не йдучи далій, назад повернули з войском зверху Великих Лугов против Кочогор, 144 при тивлища татарского ноч же 1 ишли коло Дніпра.

* З 1687 р. знову продовжується список Козельського.

1 У сп. Судіенка і в вид. Бодянського: «В началі року 1687», у сп. Козельського: немає «на початку».

2 Там же: «к царству», в сп. Козельського: «неї».

3 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «Самойловичу».

4 У всіх інших списках: немає «бил».

5 У сп. Козельського: послідовно «Гадячеє» і «Гадячое».

6 У вид. Бодянського: помилково «к Орлі», у сп. Козельського: «и Урлі».

7 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: немає імені Голіцина.

8 Там же: «Шеїн».

9 У сп. Козельського: ще й «Маслов».

10 У вид. Бодянського: «Осокорованой».

11 Там же і в сп. Судієнка: «Москвы».

12 Там же: «а отътоль до Конской да на піски».

13 Там же: «где».

14 У сп. Козельського: «и там пасіки».

И там от Великого Лугу 2 вислал гетман сина своего Григорія 3 на той бок Дніпра, до Січи, з войсками перебранними, з войском великим, и москви на килкадесять тисяч, над которими старшим ходил околничий Неплюев и Косогов, повернувши войска назад. И як прийшли на Кичету 154, и там старшина козацкая — обозний, асаул, и писар войсковий и иние преложоніе 4, видячи непорядок гетманский у войску и кривди козацкіе, же великіе драчи 5 и утисненія арендами, написали челобитную до їх царских величеств, виписавши усі кривди свої и людскіе и зневагу, якую міли от синов гетманских, которих постановлял полковниками, и подали боярину 6 Василію Василиевичу Галіцину, просячи позволенія переміняти 7 гетмана, которую зараз принявши, боярин с которим гонцем 8 послал на Москву до їх царских величеств. На которую челобитную прийшол указ от їх царских величеств и войско застал на Коломаці, где боярин старшині ознаймил козацкой, и нарадившися з собою, оточили сторожею доброю гетмана наноч. А на світанню, прийшовши старшина козацкая до церкви, и узяли гетмана 9, з безчестіем ударивши, и отдали москві. И зараз 10 сторожа московская, усадивши на простіє колеса московскіе, а сина гетманского Якова на коницю худую охляп без сідла, и провадили до московского табору до боярина, и там узяли за сторожу кріпкую. И того ж часу в раді козаком указ їх царских величеств читано и позволено иншого гетмана собі оббирати 11, а поколя гетмана наставлят, увесь порядок войсковий поручено обозному войсковому Василію Борковскому. Где почалися бунти у войску на старших, але зараз тое москва ускромила, а нікоторіе от войска оторвалися в городи своеволею, многіе двори пограбовали, арендаров и иних людей значних и приятелей гетмана бувшого, которих напотом имано, вішано, стинано и мордовано, яко злочинцов. И так того часу скончалося гетманство Івана Самойловича поповича и синов его, которий на ураді 12 гетманства роков пятнадцять зоставал и місяц.

Той же попович зразу барзо покорним и до людей ласкавим бил, але як юж розбогатіл, барзо гордий стал не тилко на Козаков, але и на стан духовний. Прийшовши до него, старшина козацкая мусіли стояти, ніхто не сиділ, и до двора жеби не йшол з жадною палицею; 145 также и духовенство священници, хочай би який значний, мусіл стояти непокритою головою. А у церкві ніґди не йшол дари брати, але священик до него ношовал, также и сини его чинили; нежели гдеколвек виездил, любо на поліованя, жеби ніґди священика не побачил, то собі за нещастя міл. А будучи сам поповичом, из великою помпою ездил, без карети и за місто не поехал, ані сам, ані синове его, и у войску усе в кареті — так великую пиху міли, которая в жадном сенатору не живет. А здирства вшелякими способами вимишляли так сам гетман, як и синове его, зостаючи полковниками: аренди, стаціе великіе, затяговал людей кормленіем, — барзо на людей трудность великая била от великих вимислов — не могл насититися скарбами. И щось противко монархов наших московских хотіл почати, бо и в поході с тими великими войсками на Крим незичловость его постережена, же не йшол просто на Крим, але по степах блудил, и повідают, же з умислу казал степ палити своїм зичливим, жеби тим отмовитися, же не можна до Криму ити задля конского корму.

1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «юже».

2 У сп. Козельського: «против селища татарского. И там от Великого Лугу».

3 Там же: «Грицка».

4 Там же: «переложеніе», в сп. Козельського: «приложене».

5 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «драти».

6 У сп. Козельського: «боярину князю».

7 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: «о позволене перемінити».

8 У вид. Бодянського: «скорым гонием», в сп. Козельського: «скорим посланцем».

9 У сп. Козельського: додано «з церкви».

10 Там же: замість слів «москві. И зараз» «москалям, где».

11 В інших списках: «обірати».

12 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «уряді».

Также и прошлой войни за своею незичловостю Чигирин утратил и людей воених много запропастил, которих мало жаловал, а то для того, жебы его панство с синами ширилося, которіе не полковниками, але панами називалися, о жадной юж переміні панства своего не мишляючи, — а то надію маючи на люд грошовий затяговий и на велікіе скарби зобраніе; бо юж козака собі городового так посполитих, яко и значних, нізащо важили и в двори не пускали, маючи у дворах своїх на килко місьцах сторожу сердюцкую, которим плачовали роковий юригелт 1.

А священик и в килка дний не могл ся до двора упросити, хочай якая пилная потреба. Ово згола усіх людей нізащо міли, не помишляючи на подлость своего рожаю, же 2 Господь Бог тим барзо ображен бывает, хто в пиху подносится. И за тое скарани зостали, же перше от чести всякой отдалени 3 и, як якіе злочинці, з безчестіем на Москву голо попроважено, а напотом от жон розлучени, а маетности и скарби, которіе многіе били, усе отобрано, в которих місто великое убозство, вмісто роскоши — срогая неволя, вмісто карет дорогих и возников 4 — простий возок, теліжка московская с подводником, вмісто слуг нарядних 5 — сторожа стрелцов, вмісто музики позитивов ° — плач щодений и нареканя на свое глупъство пихи 7, вмісто усіх роскошей панских — вічная неволя. На том скончилося гетманство поповичово 25 июля, в суботу 8. 146

1 У сп. Козельського: «даток».

2 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «рода, юже».

3 Там же: «великой», у сп. Козельського: «всякої остали отставлени».

4 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: немає «и возников».

5 У вид. Бодянського: «парадных».

6 Там же: «позитивоз», у сп. Козельського: «пузитов».

7 У сп. Козельського: «и нарекане за пиху».

8 Там же: немає «в суботу», а є «23» (правильно).

Того ж року, місяця юля... дня 1, старшина козацкая, видячи, же в небитности гетмана своеволя по городах почалася розширяти 2, просили боярина Галіцина, жеби войску позволил волними голосами обрати собі гетмана, нащо позволил боярин раді бити. И так у раді войско, которое на тот час било, настановило гетманом бившого 3 асаулу войскового Івана Мазепу 155, роду шляхетского, повіту Білоцерковского, старожитной шляхти українской 4 и у войску значной, нащо и боярин зезволил и до їх царских величеств послал 5. И так новопоставлений гетман, постановивши порядок у войску, розослал по усей Україні, жеби тую свояволю унимали, а тих бунтовщиков унимали 6, а ежели кому якая кривда от кого ест, жебы правом доходили, а сами своїх кривд не мстилися, там же 7 постановили, жеби юже аренд не било на Україні на горілку, ані на жадний напиток, опроч инъдукти.

Того ж часу новобраний 8 гетман Іван Мазепа послал своїх посланцов за пороги до Січи и до того войска, которое там зоставало з Григорієм гетманенъком, и до околничого Неплюева, ознаймуючи о переміні гетмана и незичливости его противку їх царских величеств и войску запорожскому, и о постановленій) нового гетмана, даючи знати войску, жеби якая замішанина не била у войску от Григорія гетманенка, и жеби оного до вязеня взято и їх совітников: Полуботка Леонтія, полковника переясловского, и Ярему, полковника ніжинского, и Лазара Горленка, полковника прилуцкого (сего убито), и инних, которих 9 знаючи. Нащо войско так запорожское, зостаючое в Січи, як тое городовое, що там послано било, позволило, и Григория гетманенка взяли за сторожу московскую и Полуботка, отдавши околничому Неплюеву, которих проважено до гетмана, а от гетмана до боярина Галіцина, а оттоль на Москву безчестно на телізці московской послі карет коштовних, отобравши усі скарби и коні, що иликолвек міли 10. А с тоею відомосте) и по Якова 11 гетманенка посилано Леонтія Черняка полтавского, Івана Ракушку Романовского, сотника мглинского с товариством, и москалей чотири человіка.

1 У сп. Бодянського і в сп. Судієнка: «в іюлі місяці», у сп. Козельського: «того ж часу іюля старшина».

2 У всіх інших списках: «розширати».

3 У вид. Бодянського: немає «бившого».

4 У сп. Козельського: «украеной».

5 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «послан».

6 У сп. Козельського: «имали», в вид. Бодянського: «карали».

7 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «также».

8 Там же: «новообранний».

9 У сп. Козельського: «кого».

10 Дальші рядки відсутні в сп. Третякова (вид. Бодянського) і в сп. Судієнка, після фрази: «що иликолвек міли» безпосередньо йде: «а войско того ж часу роспущено по домах» і т. д.

11 У сп. Козельського: «Григория».

И по припроваженю Григорія войско того ж часу роспущено по домах козацкое, а московское в слободах стало 147 и близкіе по городах розойшлися 1, бо великая нужа 2 у московском войску била: на килкадесят тисяч вимерли, як уступали с поль кримских, многих хорих живих у ями загребали 3.

Того ж року татаре барзо великіе шкоди коло Киева починили, коло самого города под замком людей побрали, постинали и усе літо не давали отпочинку, же з города за Либедь трудно било вийти, — не дбаючи на тое, що наши войска на Крим пойшли, и наші в Криму не бавили. А они, поганці, не тилко за Кіевом тот бок спустошили 4, але и на сем боку Дніпра немало по селах людей в неволю побрали и иних постинали.

Повернувши войска їх царских величеств назад, бившого гетмана Івана поповича повезено на Сибір з меншим сином Яцком водою Окою в судні, в далніе городи на вічное мешканя 5-6. А старшого сина Григорія взял з собою околничий до города Сівска, и там по многих спитках голову оттяли, рубаючи разов три задля болшой муки, и так безчестно загребено без похорону, бо не дано и священика, жеби его висповідати. А маетности їх усіх трох, гетманскую и синов его, переписано било до скарбу царского 156, а напотом велено срібро, шати 7, чого незличоная річ была, жеби тое на потреби войсковіе обернено 8 било, усе тое зостало в Батурині. А жона бившого гетмана отослана до Седнева на мешканя убого, а приятели їх в безчестю зостали и в ненависти от людей.

1 У вид. Бодянського: «близкое по городах розійшлося».

2 У сп. Козельського: «нужда».

3 Там же: «ховали». Оповідання про наскок татар під Київ і на лівий берег Дніпра немає в сп. Козельського, тут розповідь безпосередньо переходить до викладу долі Самойловича: «Повернувши войска».

4 У вид. Бодянського: «опустошили».

5-6 У сп. Козельського: як правило, «мешкане», «позволене», «потвержене». «полеване», «нечинене», «спустошене», «замісте» і под.

7 Там же докладніше: «а напотом вернено и отдано новопоставленому гетману, так гроші, срібро, шати» і т. д.

8 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «одержено».