РОКУ 1678

РОКУ 1678

Зимою на усеедной орда вийшла 5 и, ставши кошем 6 на Росаві, загонами много шкоди починила, в повіті Переясловском людей побрали и порубали 7.

Того ж року великіе запаси у Чигирин проважено, и город кріпили, сподіваючися приходу турецкого. И на Україні стали аренди на заплаченя войску, піхоті и конним, которіе от Дорошенка и от Гоголя попередавалися, которим барву 8 давали, але то з великим шемранням людей было, же юже отвикли были арендам.

Того ж року, зараз навесні, войска великіе 9 его царского величества вийшли, над которими старшим 10 царевич Касимовскій и князь Ромодановскій. И гетман Іван Самуилович, свої войска скупивши, рушил з Батурина мая 10, с которим войска немаліе пойшли, бо не тилко Козаков у войско 11 гнано, але и міщан и из сел 12 два третего виправовали 13, и убогшіе чотири пятого з оружем и борошном, як до войни. И тіе войска потягнули поуз 14 Сулою ку Дніпру, до пристани Бужинской, так козаки, як и посполство,

5 У сп. Судієнка: «війшла».

6 У вид. Бодянського: немає «кошем».

7 У сп. Козельського і в вид. Бодянського: «порубали и побрали інних». Розповідь про укріплення Чигирина і про встановлення оренд на Україні вміщено тільки в сп. Іскрицького, Судієнка і в російському перекладі.

8 У сп. Судієнка: «барму».

9 У сп. Козельського: «великороссийские».

10 У сп. Козельського і в вид. Бодянського: додано «бил».

11 У сп. Судієнка: «у віско».

12 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: «селян».

13 У сп. Судієнка: «виправливано», у сп. Козельського: «виправляли и убогшиї».

14 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: «поза».

бо 129 нікому не фолґовано: и войтов, бурмистров, райцов и ремесников всяких, навет и мужиков 1, скрипников, дудников — усіх гнано до войска 2.

А як войско виходило, на тот час розослал 3 архиепископ черніговскій Лазар Баранович свої універсали по усей Україні, жеби народ заховивал три дни пост 4 в тижню, тоест: понеділок, середу и пятницю, ані їсти, ані пити. До чого стосуючися, и гетман розослал свої універсали, приказуючи срого, жеби тое люде заховали, приказавши старшим, жеби того постерігали и непослушних карали, але на тое мало дбали.

Того ж року посел великій от короля полского Сапіга и инніе пани в килка сот люду на Москву ходили, упоминаючись Смоленского и Киевского воеводства, которих зразу принято з честю, але подарков королевских не принято, а напотом и самих задержано и мало чести оним отдавано, аж знову до своїх городов по скарб слати мусіли на живность.

Того ж року, юля 10, войска великіе подступили турецкіе з везиром Мустафою под Чигирин з тяжарами великими. А войско его царского величества з князем Ромодановским и гетманом Іваном Самуиловичом переправилися того часу через Дніпр нижей Бужина 5, на поля чигиринскіе, по сей стороні ріки Тясмина от Черкас, а турецкіе войска стали на другой стороні ріки Тясмина коло Чигирина, с татарского боку, и розділивши войска, пашей килка с ханом кримским и господарами волоским и мултянским переправили Тясмин ріку, — сили великіе стали на сем боку ріки Тясмина коло бору, не даючи проходу до Чигирина, а около обточивши, Чигирин доставали. А войска московскіе и козацкіе 6 стали в Бужині ку перевозу, тую плавлю отнявши. Где турки, зобравши болшую силу, стали коло войска московского и козацкого неотступно коммоником, турки и татаре коло табору, которим переміна от везира щодень ординованная приходила през килка недель 7, покуля притягл 8 князь Булат 137 з частю колмиков и черкес и Козаков донских. И скоро тіе войска притягнули, зараз почали войска рушати просто на турецкое войско, которое отступило было так коммонно, як и гарматами, з піхотою зостаючими на горі при Каплан паші, в котором рушаню войск великая и валечная потреба была на переправі, которая ведле села Шабелник иде, где аж заночовало войско бючися, и там немало донцов побито и Козаков. А на другій день, переправивши табор, под гору пойшли, 130 але не допустили турки, стоячи на торг з гарматами, где знову ночовати мусіли.

1 У сп. Козельського і в вид. Бодянського: точніше «музик».

2 Оповідання про піст на Україні з приводу чигиринського походу вміщено тільки в сп. Іскрицького, Судієнка і в російському перекладі.

3 У сп. Судієнка: «роздал».

4 Там же: «в пост».

5 У вид. Бодянського: «ниже Божина».

6 У сп. Козельського і в вид. Бодянського: «войско московское и козацкое».

7 У сп. Судієнка: «дней и недель».

8 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: «поколя притягнул».

И вночі полковника черніговского Василия Борковского 1 гетман послал и боярин, придавши 2 московского войска немало, где, не дойшовши гори, межи собою войска стали ся быти, узявши тривогу; що почувши, турки з гармат были моцно на табор козацкій, и так заночовати мусіли. А в суботу, скоро світ, войска козацкіе и московскіе гору опановали, турков отбивши, и гармат турецких двадцять сім з иншими риштунками узяли. И турки пострах великій узяли, але же войско не пущено за турками, комоник турецкій оглядівшися, знову отвернул, и так аж до самого табору войско козацкое и московское 3 гнали, рубаючи. Тилко един полковник московскій, оставившися рогатками, одержалися на городі 4, где и усе войско с табором притягли 5 и цілій день міли потребу. И так турки, видячи потугу немалую, уступили за Тясмин, взявши тривогу великую и перейшовши Тясмин, мости поламали и попалили. А войска московскіе и козацкіе подступили под Чигирин и стали под бором около озера, где стояли тиждень надаремне, жадного промислу не чинячи. Що видивши, турки с пилностю доставали Чигирина, а гетман Самуилович 6 услал свіжого войска килка полков в Чигирин, которії, увойшовши, влегце собі важили потугу турецкую. И так в пятницю вирвало подкоп под замком, где убито гранатом воеводу околничого Івана Івановича Ржевского, человіка военного и справного. А напотом дня 10 августа, в неделю о полудню, вирвало килка подкопов под містом праве в самій час, як козацтво — одни попилися, а инніе спали, и так, як стал крик, мало хто з войска козацкого кидался быти, але усе наутеки скочило з города, обачивши войско турецкое на той вирві, где подкопи вирвали. Где на мості, як зийшло козацтво, с которими мост обломился, а на греблі сами себе подавили, утікаючи; где немалую шкоду турки в людех учинили — на килканадцять тцсяч Козаков погибло: одни потонули в Тясмині, а инних порубано 7, бо турки не живили нікого, але усе стинали а місто палили, где опановали 8. Піхотного зась войска козацкого 9, под гору за церков зобравшися, боронилися аж до самой ночи, а москва в замку боронилася. И так вночі москва, понабивавши полни гармати пороху и замок запаливши, пойшли с тими козаками на пролом през турецкое войско, которое юже знову было перейшло през Тясмин и так увойшли до своего войска. Але еднак на замку немало полегло москви, як уступили 10, 131 бо сторожи не спроважала старшина с квартир и тих бідних погубили; а и тіе усі заледво бы увойшли, ежели бы не піхота козацкая, сердюки, греблі до ночі боронили.

1 У сп. Козельського і в вид. Бодянського: немає «Василия Борковского».

2 У сп. Козельського і в сп. Судієнка: немає «придавши».

3 У сп. Судієнка: немає «московское».

4 Там же і в сп. Козельського: «на горі».

5 У вид. Бодянського: «табор притягнуло».

6 У сп. Козельського і в вид. Бодянського: немає «Самуилович». 7 Там же: «порубали».

8 Там же: «и допановали».

9 У вид. Бодянського: «піхотное зась войско козацкое».

10 Там же: «уступали».

В понеделок рано, додня, рушило усе войско московское и козацкое ку Дніпру, где з великою трудностю аж у вовторок прийшли ку Дніпру 1 и окопалися; але в том отході трудность великая от турков была. А в середу везир з Юрем 2 Хмелницким зо всіми войсками и гарматами притягли и отступили 3 войска наші своїми потугами, моцно 4 достаючи цілий 6 тиждень, где турков много побито, а под самим везиром коней двох убито; бо не тилко з оружя, але рукопаш билися, так барзо налігали на табор были, же хотіли турки узяти, але за помощію божіею на собі понесли. И так видячи турки, же їх много пропало, другой неделі уступили от войска нашого ку Чигирину и там през три дні тяжири переправляли и Чигирин до остатку зруйновали и гармати забрали и пойшли у свою землю. А наші войска переправилися через Дніпр без жадной юже налоги.

Зараз того ж часу, отступивши от нашого войска, часть войска турецкого и татар, пошовши з Яненком под Канев, и Канев достали и вирубали людей, и Канев спалили, и монастир, где у церкві мурованой много люду подушили огнем турки, а остаток через присягу здалися Хмелницкому, а городи: Черкаси, Мошна, Корсун, Жаботин зостали в послушенстві Хмелницкого в власти турецкой. И того ж часу жолніре уступили с Калника, Немерова, Лінец и з Жорнищ и тое зостало в владзи 6 Хмелницкого, которій ся писал так: «Григорій 7 Гедеон Венжик Хмелницкій, з божой ласки ксіонже рускій и гетман запорозскій» 8. И Хмелницкій стал сам в Немерові з войском своїм, а Яненко у Корсуні, при которих и татаре стали и свої залоги по тих містах поклали.

Того ж року посел великій от короля его милости полского Сапіга 9 з Литви и Комар, а с Корони князь Четвертенскій на Москву до его царского величества ходили и о примиря трактовали и учинили згоду, на которой его царское величество присягал.

1 У сп. Козельського: «у вовторник прийшли до Дніпра».

2 Там же: немає «Юрем».

3 У вид. Бодянського: «обступили», у сп. Козельського: «отступали».

4 У вид. Бодянського: «мочне».

5 У вид. Бодянського: «дали», у сп. Козельського: «цале».

6 У сп. Козельського: «во владгниї», у сп. Судієнка: «во власті».

7 Правильно: «Георгій».

8 У сп. Козельського і Третякова (вид. Бодянського): «котори ся писал князем руским (руським, тобто — українським. — Я. Д.) и гетманом запорожским».

9 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: «пан Сапіга» і «пан Комар».