Казання перше

Казання перше

Дудю, ти – теплий вогонь без свiтла, ти – рiвновага вогню i холоду, ти – межа до безмежжя. Ти – ласкавий Дiдо, який охороняє наш сон, i зачаття, i народження. Ти – добрий Бог нашого дому, ти – Домовик. Ти – охоронець сiмейного щастя i тепла. Ти – мирний сон вiдпочинку, ти – одне з найбiльших благ для людей, яке нам подарувала Ягна.

Ходи, Дудю, по нашiй оселi тихим мирним сном i готуй умиротворену сном душу для пробудження свiтлим ранком.

Слава тобi, Дудю, ти – Дiм, ти – Добробут Дому! Слава!