У МОЛОДОГО

У МОЛОДОГО

Зранку грає музика. Бояри встановлюють в хатi столи так, як будуть розмiщуватися гостi, але в першу чергу той стiл, за яким сидiтимуть молодi. Двоє старост лаштують снiп жита, пшеницi або збiрний iз всiх хлiбних рослин. На покутi лаштують посад – встановлюють лавку i застеляють вивернутим догори вовною кожухом. Позад лавки прилаштовують снiп так, що коли молодi будуть сидiти на покутi, снiп виглядав помiж їхнiх голiв.

Молодий iз старшим боярином у цей час знаходиться в коморi чи iншiй кiмнатi: одягається до весiлля, чепуриться. Вiн може бути вдягнений або в загальнонацiональний костюм, або в мiсцевий народний костюм, або в цивiльний костюм.

Зайшовши у хату зi снопом i кожухом, старший сват вiтається:

- Слава Богу!

Йому вiдповiдають:

– Навiки Богу слава!

– Пане господарю, дозвольте добре дiло починати.

Батько а чи мати молодого вiдповiдають:

– З Богом.

Старости ставлять снiп i стелять кожух. Всi бояри i свати сiдають за стiл снiдати, а коровайницi їх частують. Пiсля недовгого частування старший сват встає i говорить:

- Пане господарю, дозвольте слово мовити.

Батько вiдповiдає:

– Радi слухать.

– Благословiть батьки вести князя до шлюбу. .

– Бог благослови.

– Благословiть батьки вести князя до шлюбу.

– Бог благослови.

– Благословiть батьки вести князя до шлюбу.

– Бог благослови.

Старший боярин i двi свiтилки iдуть у комору. Свiтилки дають молодому хустку, вiн за неї береться, а свiтилки тримають хустку одна за один, а друга – за другий кiнець. Попереду рушає боярин з патерицею (патериця – це довга обстругана палиця з червоним бантом на вершку) за ним свiтилки ведуть молодого. Пiдiйшовши до порога свiтлицi, боярин тричi стукає патерицею об порiг. Всi коровайницi, бояри i свашки встають. Боярин каже:

- Доброго дня!

Всi вiдповiдають:

- Будьте здоровi.

Боярин:

– Шановнi батьки, благословiте князя на посад.

– Бог благословить.

– Благословiте князя на посад.

– Бог благословить.

– Благословiте князя на посад.

– Бог благословить.

Свашки (сестри i тiтки молодого) заводять:

Кланяйся, Iвасю, кланяйся, молодче, (2)

отцю i матiнцi, брату i сестроньцi (2)

i всiй родиноньцi, отцю й матiночцi, (2)

брату i сестроньцi i всiй родиночцi. (2)

Низько й покiрненько, було б хорошенько. (2)

Кожен тобi мовить, що Бог благословить. (2)

Молодий тричi по три рази кланяється, говорячи за кожним третiм поклоном:

Прошу благословення.

Батьки вiдповiдають:

– Бог благословить.

Пiсля цього молодий сiдає на посад i мати розчiсує йому чуба, розчiсують також сестри. Позад молодого в той час, як його розчiсують, стоять двi свiтилки i тримають над головою в молодого пiдсвiчник з трьома запаленими свiчками.

По тому як молодого прихорошать, свiтилки гасять свiчки. Знову дають молодому хустку i за два кiнцi виводять iз-за столу надвiр. Попереду iде боярин з патерицею, за ним двi свiтилки ведуть молодого, за ними два свати, а тодi всi iншi бояри. Пiд час виходу з хати свашки спiвають:

Ой у сiнях голубець гуде, (2)

а Iвась до вiнця iде.

Женитися намiряється, (2)

свого батенька питається.

Порадь менi, мiй батеньку, (2)

яку брати дружиноньку.

Бери собi дружиноньку (2)

i всю її родиноньку.

Близенькую i далекую, (2)

i вбогую i багатую.

Багатая для славоньки, (2)

убогая для порадоньки.

Багатая – їсти й пити, (2)

а вбогая – говорити.