МАТЕРI ЗА ДИТИНОЮ
МАТЕРI ЗА ДИТИНОЮ
Дитино ж моя солоденька, щебетушка моя! Людськi дiти жиють, а моє пропадає. Порадонько ж моя, потiхо ж ти моя. I чого ж ти на мене розгнiвалась, чого мовчиш, словечка не вимовиш?
Чи я ж тебе не годувала, а чи я ж тебе не доглядала? А чи я ж за тобою нiченьки не досипала?
Дитино ж моя нерозважливая, голубко моя сизая. Та чого ти собi вибрала таку хату смутную, та таку невеселую, та таку безнадiйную? Що туди зайти, а назад нема вороття?
Ой, Боже ж мiй, Боже, як же менi тепер бути, як же менi тепер жити, без моєї ластiвки, без мого щастячка, без моєї надiї, без моєї розваги?