ЗА ДIДОМ

Дiдуню наш бiленький, дiдуню наш рiдненький! Та куди ж ви вiд нас вибираєтесь, та куди ж ви вiд нас виряджаєтесь? Що то за горе, що то за сум, що то за жаль?

Чи ж ми вам, дiдуню, надоїли, що ви з нами жити не захотiли? Хто ж нас тепер приголубить, хто приласкавить, хто пожурить?

Хто ж нас, дiдуню, буде учити, як у свiтi жити? Нi на якiй дорозi вже вас не стрiнемо, нi на якiй стежцi не спiткаємо. Горе нам без вас, сум i печаль! Ой!