№ 1

№ 1

Наказ командувача 444 охоронної дивізії Вермахту про створення української допоміжної поліції

444 охоронна дивізія

відділ VII і Іу № 145/41

Штаб-квартира, жовтень 1941

Польовим і міським комендатурам

Допоміжна поліція

До отримання наказу про цілі і завдання української допоміжної поліції даємо тимчасову інструкцію про українську допоміжну поліцію в районі дій дивізії.

1. Українська допоміжна поліція є громадською організацією, що перебуває в розпорядженні бургомістра. Поліція є виконавчим органом бургомістра для вирішення його завдань, особливо тих, які ставлять йому німецькі збройні сили через місцеві польові і міські комендатури.

Цю організацію слід називати «допоміжною поліцією», а не міліцією чи службою підтримання внутрішнього порядку, тому що це викличе непорозуміння серед населення стосовно завдань і цілей допоміжної поліції.

2. Основною метою допоміжної поліції є вирішення завдань, поставлених старостами для забезпечення порядку в межах старостатів, особливо по виловлюванню комуністичних і злочинних елементів. Осіб, затриманих поліцією, доставляти в міські комендатури.

Крім цього, допоміжна поліція проводить основні заходи бургомістра: боротьбу із спекуляцією і порушниками цін, загородження отруєних колодязів, перевірку якості продуктів на базарах.

Міська комендатура, уповноважена видавати накази допоміжній поліції на території свого старостату, не повинна при цьому порушувати підпорядкованості поліції бургомістру і наявному для цих завдань заступнику. Інші військові організації використовувати тільки у випадку небезпеки.

Чисельність допоміжної поліції не повинна перевищувати 1 % населення, при цьому найменша військова одиниця допоміжної поліції в одному старостаті становить 1 начальника і 5 рядових поліцаїв.

Загальне озброєння — гвинтівки. Стріляти можна тільки у випадку необхідності.

Мінімум гвинтівок в одній одиниці — не менше 2–3. Спорядження — на одну гвинтівку 5 патронів.

3. За організацію і підготовку допоміжної поліції відповідальні міські комендатури.

У великих містах для цього, в разі необхідності, направляється поліцейський офіцер з дивізії. Створення військових одиниць поліції поза межами старостату неприпустиме.

4. Кожен службовець допоміжної поліції повинен носити пов’язку на руці з написом: «На службі німецьких збройних сил», із штемпелем міської комендатури, і мати при собі перепустку з печаткою місцевої комендатури, а коли можливо на перепустці повинне бути фото. Цю перепустку потрібно пред’являти на першу вимогу [німецького] військовослужбовця.

Міська комендатура повинна видати посвідчення на носіння виданої зброї. Належить завести особові справи.

Носіння українською допоміжною поліцією [синьо-]жовтих пов’язок на руці забороняється.

5. Розпорядження стосовно платні допоміжній поліції надійде пізніше. Згодом буде створена допоміжна поліція із звільнених національних груп.

6. В містах належить організувати українську допоміжну поліцію у відділення і взводи (відділення 1/9), а їх об’єднувати в роти.

Організувати робочі і караульні приміщення. Організація казарм для неодружених допускається тоді, коли чисельність допоміжної поліції становить не менше одного взводу.

7. Питання про підпорядкування допоміжної поліції СД і керівництву поліції буде відображено у наказі про завдання СД.

Вірно — (підпис)

Підписав Русвурм.

Вища адміністративна військова рада.

ГДА СБУ. — Ф. 2. — Оп. 7. — № по оп. 14. — Спр. 44. — Т. 1. — Арк. 409.

Завірена копія. Машинопис.