№ 1
№ 1
Наказ командувача 444 охоронної дивізії Вермахту про створення української допоміжної поліції
444 охоронна дивізія
відділ VII і Іу № 145/41
Штаб-квартира, жовтень 1941
Польовим і міським комендатурам
Допоміжна поліція
До отримання наказу про цілі і завдання української допоміжної поліції даємо тимчасову інструкцію про українську допоміжну поліцію в районі дій дивізії.
1. Українська допоміжна поліція є громадською організацією, що перебуває в розпорядженні бургомістра. Поліція є виконавчим органом бургомістра для вирішення його завдань, особливо тих, які ставлять йому німецькі збройні сили через місцеві польові і міські комендатури.
Цю організацію слід називати «допоміжною поліцією», а не міліцією чи службою підтримання внутрішнього порядку, тому що це викличе непорозуміння серед населення стосовно завдань і цілей допоміжної поліції.
2. Основною метою допоміжної поліції є вирішення завдань, поставлених старостами для забезпечення порядку в межах старостатів, особливо по виловлюванню комуністичних і злочинних елементів. Осіб, затриманих поліцією, доставляти в міські комендатури.
Крім цього, допоміжна поліція проводить основні заходи бургомістра: боротьбу із спекуляцією і порушниками цін, загородження отруєних колодязів, перевірку якості продуктів на базарах.
Міська комендатура, уповноважена видавати накази допоміжній поліції на території свого старостату, не повинна при цьому порушувати підпорядкованості поліції бургомістру і наявному для цих завдань заступнику. Інші військові організації використовувати тільки у випадку небезпеки.
Чисельність допоміжної поліції не повинна перевищувати 1 % населення, при цьому найменша військова одиниця допоміжної поліції в одному старостаті становить 1 начальника і 5 рядових поліцаїв.
Загальне озброєння — гвинтівки. Стріляти можна тільки у випадку необхідності.
Мінімум гвинтівок в одній одиниці — не менше 2–3. Спорядження — на одну гвинтівку 5 патронів.
3. За організацію і підготовку допоміжної поліції відповідальні міські комендатури.
У великих містах для цього, в разі необхідності, направляється поліцейський офіцер з дивізії. Створення військових одиниць поліції поза межами старостату неприпустиме.
4. Кожен службовець допоміжної поліції повинен носити пов’язку на руці з написом: «На службі німецьких збройних сил», із штемпелем міської комендатури, і мати при собі перепустку з печаткою місцевої комендатури, а коли можливо на перепустці повинне бути фото. Цю перепустку потрібно пред’являти на першу вимогу [німецького] військовослужбовця.
Міська комендатура повинна видати посвідчення на носіння виданої зброї. Належить завести особові справи.
Носіння українською допоміжною поліцією [синьо-]жовтих пов’язок на руці забороняється.
5. Розпорядження стосовно платні допоміжній поліції надійде пізніше. Згодом буде створена допоміжна поліція із звільнених національних груп.
6. В містах належить організувати українську допоміжну поліцію у відділення і взводи (відділення 1/9), а їх об’єднувати в роти.
Організувати робочі і караульні приміщення. Організація казарм для неодружених допускається тоді, коли чисельність допоміжної поліції становить не менше одного взводу.
7. Питання про підпорядкування допоміжної поліції СД і керівництву поліції буде відображено у наказі про завдання СД.
Вірно — (підпис)
Підписав Русвурм.
Вища адміністративна військова рада.
ГДА СБУ. — Ф. 2. — Оп. 7. — № по оп. 14. — Спр. 44. — Т. 1. — Арк. 409.
Завірена копія. Машинопис.