Допомогова і переселенська управа

Допомогова і переселенська управа

По поразцi Нiмеччини 1945 року в нiй жило кiлька мiльйонiв так званих перемiщених осiб, тобто не нiмцiв переважно зі Схiдної Європи, колишнiх полонених, робiтникiв, що їх Нiмеччина понавозила до себе на примусову працю, i втiкачiв вiд московської навали зi Схiдної Європи. Цi люди у зруйнованiй вщент Нiмеччинi мали би вигинути з голоду, холоду, пошестей. Тож уряди США i Великобританiї заздалегiдь заснували окрему установу при ООН — «Допомогову i переселенську управу» (ДПУ). Грошi їй мали би давати всi члени ООН, але фактично США давали 72 % всiх грошей. Великобританiя дала 155 мiльйонiв фунтiв стерлiнґiв (хоч мала державний недобiр — дефiцит — 800 мiльйонiв фунтiв). Уряди США та Великобританiї призначили керiвником тої Управи американського мiльйонера, шестиколонника жида Герберта Лемана. Його заступником призначили англiйського генерала Фрiдріха Морґана.

Генерал Ф. Морґан керував переселенням «перемiщених осiб» до країн не зруйнованих вiйною, як Пiвнiчна i Пiвденна Америка, Австралiя. Незабаром вiн побачив велике переселення людей не з Нiмеччини, але до Нiмеччини, наладнане i кероване кимсь поза його плечима i без його вiдома. Те таємне переселення було добре налагоджене i коштувало великих грошей. Дослiдивши, вiн побачив, що то жиди з усiх усюд, переважно зi Схiдної Європи масово приїздять до Нiмеччини, щоби з неї виїхати далi за грошi ДПУ на правах перемiщених осiб. У зв’язку з тим вiн вiдкрив величезне зловживання урядовцiв ДПУ на користь жидiв. Наприклад, вiдсотково до всiх перемiщених осiб у Нiмеччинi жидiвська громада була найменша. Але на кораблях, якi перевозили перемiщених осiб з Нiмеччини до Америки, жидiв було завжди 90 %. Тi зайди-жиди у подоланiй Нiмеччинi поводилися як вселаднi завойовники. Вони вiдкрито i безкарно грабували i знущалися з нiмцiв i з перемiщених осiб. Понадто ненавидiли українцiв.

Генерал Ф. Морґан повiдомив 1946 року англiйський уряд про все це. Дiзнавшись про те повiдомлення, Г. Леман телеграфiчно з Нью-Йорка зажадав вiд англiйського уряду забрати Ф. Морґана з ДПУ. Отже, урядовець ДПУ Г. Леман, якого англiйський уряд разом з урядом США поставив на посаду, сам наказує урядовi Великобританiї. Обурений такою жидiвською нахабнiстю, англiйський уряд зажадав вiд уряду США забрати з ДПУ самого Г. Лемана. На його мiсце уряд США призначив знову жида, колишнього мера Нью-Йорка Ф. Ла-Ґвардiя.[94] А вiн знайшов ту силу, яка наказує всiм урядам. Мафiя примусила англiйський уряд вiдкликати з ДПУ генерала Ф. Морґана i навiть покарати його — вiдiслати на передчасну пенсiю. На його мiсце сам Ф. Ла-Ґвардiя закликав свого жида Меєра Когана. М. Коган, маючи за плечима всемогутню мафiю, став царем i богом у подоланiй Нiмеччинi. Його боялися не лише перемiщенi особи, але й високопоставленi нiмцi, бiльше як А. Гiтлера та Й. Сталiна разом узятих. Його одного слова було досить, щоби людина опинилася в руках московської окупацiйної влади i помандрувала до Сибiру як «нацист». I вiн справдi передав московськiй владi в Нiмеччинi понад один мiльйон українцiв. Своїм жидам вiн дозволив робити в Нiмеччинi все що хочуть безкарно. I вони так розпаношилися, що навiть головнокомандувач союзними вiйськами генерал Д. Ейзенхауер телеграфiчно зажадав вiд президента США негайно забрати М. Когана з Нiмеччини.

Великобританiя дала ДПУ 155 мiльйонiв фунтiв стерлiнґiв. Отже, мала право знати, на що ДПУ видає тi грошi. Тож вона послала до Нiмеччини та Австрiї свою Парламентську грошову комiсiю дослiдити. Комiсiя, дослiдивши, писала 5.11.1946 року у своєму звiтi: «Дуже багато жидiв приїздить зі Схiдної Європи до тих частин Нiмеччини i Австрiї, якi перебували пiд американською окупацiйною владою. Цей рух набрав розмiру бiблiйного виходу жидiв з Єгипту. Це переселення надзвичайно добре налагоджене, видно, що його керiвники мали величезнi грошi. Але Комiсiя не змогла знайти їхнiх прiзвищ».