Казання третє
Казання третє
До тебе звертаюся, Дудю, до внутрiшньої сутi. До оселi праведних душ, до оселi очищених душ, якi линуть, щоб злитись з Ягною. Ти – проводир душi у лабiринтах внутрiшньої сутi, у хащах спокус, у нетрях грiхiв. Заступи i охорони нас, Дудю, од потаємної i явної Нечистої сили, од змiїв i чортiв видимих i невидимих, якi закрадаються до наших душ iз арканами грiхiв i спокус, до наших тiл iз мечами хвороб i сiтями недуг.
Дудю, ти – Табiтi, ти – втаємничений у найпотаємнiше, спаси, i помилуй, i заступи, i виведи на шлях Iстини, до чистого єства Ягни-Лелi!
Слава тобi, Дудю, будь до мене добрим!
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
Казання перше
Казання перше Родо-Богине, ти – животворний вогонь, ти – мiнлива i всеприсутня. В кожнiй билинi, у кожнiй комашцi, у кожнiй звiринi, у кожнiй людинi твiй животворний вогонь.Животворному вогневi я вклоняюся, Родо, творячи тобi своє казання. Тому вогню, який ласкаво буяє помiж вогнем
Казання друге
Казання друге Морано, володарка холодного пiвнiчного вiтру, бiлого снiгу i блискучого льоду. Ти – межа для живого, ти – холод, який зацiплює, присипляє, заколисує. Ти – противага вогню, його опора, ти – безкiнечна галерея холоду, холодних бур i холоду тихого, безвiтряного,
Казання третє
Казання третє Морано, ти Смерть. Ти – незбагненне, бо те, що можна збагнути, живе. Ти – непроникна темiнь, брама, загадка вiчностi i володарка Жалоби. Ти – володарка Болю, ти – страждання i упокорення змученої Болем душi i тiла. Ти – бич Божий i Божа ласка для стомлених життям. Ти
Казання третє
Казання третє Папо, ти – небо над нашими головами, ти – неперевершений митець, майстер художнього виробу, художнього слова i гарної музики. Ти надихаєш нас до творчостi, даєш нам вiдчуття творення, вiдчуття причетностi до Бога-творця.Ми творимо своїх дiтей i в цей час
Казання третє
Казання третє Дарбоже, Сваржичу, моє домашнє вогнище! Ти зiгрiваєш мою оселю, твої червонi язики лижуть челюстi наших печей, денця наших горщикiв, дякуючи тобi, нашi страви стають смачними. Ти – варене i смажене тепло нашого святкового столу.Сваржичу, ти – найперший свiдок
Казання перше
Казання перше Дано, вода небесна, сьома рiка нашого народу, ти – Аракс, ти – мати земних рiк наших. Небеснi потоки води – це голубе волосся Ягни, яке обгортає землю, поїть її, насичує, наповнює живородне лоно землi.Ти – мушля для вогню, ти – волога для висихаючої душi, ти –
Казання друге
Казання друге Бережо Вардани, Дону, Днiпра, Бугу, Днiстра i Дунаю. Ти єдина, але незчисленна, як незчисленнi притоки i струмки цих рiк. Як незчисленнi тарiйцi, якi живуть побiля цих рiчок. Бережо, ти голуба кров української землi. Як усi жили несуть кров вiд серця i до серця, так i ти,
Казання третє
Казання третє Дано, володарко всiх вод. Ти – жива вода наших криниць, вод внутрiшньої сутi, вод, з яких народжується все живе. Твоя вода свiтиться у наших криницях, у наших вiдрах, у наших кухлях, у наших животах. Твоя вода – найкраща приправа для наших страв. Ти – свiдок наших
Казання перше
Казання перше Дудю, ти – теплий вогонь без свiтла, ти – рiвновага вогню i холоду, ти – межа до безмежжя. Ти – ласкавий Дiдо, який охороняє наш сон, i зачаття, i народження. Ти – добрий Бог нашого дому, ти – Домовик. Ти – охоронець сiмейного щастя i тепла. Ти – мирний сон