Микола Христоуродливый
Микола Христоуродливый
Царь Грозный за какую-то заслугу сделал Псков губернией, а новгородцы послали войско, — опять привести псковичей под свою волю. Только псковичи такого звону задали новгородцам, что те насилу ноги унесли. Видят новгородцы, что сила не берет, послали Грозному сказать: псковичи, мол, бунтуют. А какой тут бунт? Ну, цари, разумеется, этого не любят. Грозный распалился гневом, поехал к Пскову; не доехал Грозный царь до Пскова шесть верст, остановился он в Любятове. Прослышали псковичи, что Грозный царь пришел Псков громить и стоит в Любятове, с полуночи зазвонили в колокола к заутрене: Бога молить, чтоб Бог укротил сердце царево. Грозный царь тогда был, заснувши, в Любятове. Как ударили в большой колокол, царь вздрогнул и проснулся. «Что такое? — говорит, — зачем такой звон?» — «Псковичи Бога молят, — говорят ему, — чтобы Бог твое царское сердце укротил». Поутру Микола Христоуродливый велел всем, всякому хозяину, поставить против своего дома столик, накрыть чистою скатертью, положить хлеб-соль и ждать царя. Попы в золотых ризах, с крестами, образами, с зажженными свечами, народ: общество, посадники пошли встречать Грозного и встретили у Петровских ворот. Только показался царь Иван Васильевич, откуда ни возьмись Микола Христоуродливый, на палочке верхом, руку подпер под бок, — прямо к царю… Кричит: «Ивашка, Ивашка! Ешь хлеб-соль, а не человечью кровь! Ешь хлеб — хлеб-соль, а не человечью кровь! Ивашка! Ивашка!» Царь спросил про него: «Что за человек?» — «Микола Христоуродливый», ему сказали; царь — ничего, проехал прямо в собор. А Микола Христоуродливый заехал, все на палочке верхом, заехал вперед; только царь с коня, а Микола: «Царь Иван Васильевич! Не побрезгуй моими хоромами, зайди ко мне хлеба-соли кушать», а у него была под колокольнею маленькая келейка. Царь пошел к нему в келью. Микола посадил царя, накрыл стол, да и положил кусок сырого мяса. «Чем ты меня потчуешь! — крикнул Грозный царь. — Как ты подаешь мясо: теперь пост, да еще сырое! Разве я собака?» — «Ты хуже собаки! — крикнул на царя Микола Христоуродливый, — хуже собаки! Собака не станет есть живого человечья мяса — ты ешь! Хуже ты, царь Иван Васильевич, хуже собаки! Хуже ты, Ивашка, хуже собаки!» Царь встрепенулся, испугался и уехал из Пскова, никакого зла не сделавши!
(П. Якушкин)
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
Микола Щербак. Месницькі мечі
Микола
Тврвс Силенко, Микола Щербак. Пісня про отамана Зеленого
Тврвс Силенко, Микола Щербак.
Микола Рябовол – український державник із Кубані
Микола Рябовол – український державник із Кубані Повалення в 1917 р. російського царату започаткувало змагання українського кубанського (чорноморського) козацтва за звільнення свого краю від московського панування. Ці змагання висунули ряд визначних кубанських
Ключ від Київської Думи Хор. інж. Микола Яримович
Ключ від Київської Думи Хор. інж. Микола Яримович Вислідом перемоги українських армій над большевицькими наїзниками було здобуття Києва 30 серпня 1919 року.У неділю 31 серпня 1919 року, під час незабутнього тріюмфального походу вулицями Києва та дефіляди частин Української
Ідейний опонент М.Грушевського (Полемічні зауваги на полях книги Ф. Турченка «Микола Міхновський: життя і слово») [24]
Ідейний опонент М.Грушевського (Полемічні зауваги на полях книги Ф. Турченка «Микола Міхновський: життя і слово») [24] Місце і роль М. Грушевського в історії українського визвольного руху, національно-демократичної революції 1917–1920 рр., відродження української державності