№ 2

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

№ 2

Положення Головного крмандування Вермахту про місцеві допоміжні сили

Копія

Секретно

Витяги з «Положення про допоміжні сили із місцевого населення на Сході».

Головне командування сухопутних сил Генеральний штаб, Орг. відділ (2)

№ 8000/42 — секретно.

Стосовно: Допоміжних сил із місцевого населення на Сході.

Кому: Командним інстанціям армії на Сході.

1. Розмежування

d) Місцеві жителі — добровольці і відпущені військовополонені, зачислені у німецьку армію на тривалий термін, як допоміжний персонал.

2. Визначення поняття

с) До місцевих жителів відносяться:

1. Жителі зайнятих Східних областей, включно з відпущеними військовополоненими — уродженцями цих областей.

2. Прибулі у зайняті Східні області росіяни [тут — громадяни СРСР], навіть якщо вони не жителі цих зайнятих Східних областей.

d) До відпущених військовополонених відносяться:

1. Ті військовополонені, які були відпущені на основі існуючих положень, навіть якщо вони не є жителями зайнятих Східних областей.

3. Принцип використання:

d) Залучення місцевих жителів — добровольців може мати місце:

1. Тривалий термін на допоміжних роботах у військовій частині

(див. 1-d).

2. В інтендантських частинах, будівельних батальйонах, мотобудівельних батальйонах тощо, які, однак, не повинні бути використані для безпосередньої участі у бойових діях, відбір і прийом на роботу повинні відбуватись таким чином, щоб не завдавати шкоди німецькій військовій промисловості. Верховне командування сухопутних сил дає основні вказівки, для яких видів військ допускається прийом на роботу добровольців із місцевого населення.

c) Використання відпущених військовополонених здійснюється згідно п. d.

5. Допоміжна служба (добровільні помічники) [гіві].

a) Місцеві жителі — добровольці і відпущені військовополонені, що тривалий термін працювали в допоміжних частинах армії (див. п. 1-d), отримують назву «добровільні помічники» [гіві].

b) Кількість «гіві» визначається наступним наступним чином:

1. Дивізії і армійські з’єднання діючої армії можуть застосовувати «гіві» у кількості, що не перевищує числа одиниць, яких не вистачає за штатним розпорядком військового часу. Розподіл відбувається всередині з’єднання.

2. Інтендантські частини армійського корпусу сухопутних збройних сил можуть залучати «гіві» для покриття некомплекту і понад нього, але так, щоби їх число не перевищувало 10 % всього штатного складу. Вирівнювання відбувається всередині інтендантських частин, підпорядкованих безпосередньо Верховному командуванню чи командуванню армії.

3. Використання «гіві» при комендатурах тощо, регулює командування військового округу, на основі місцевих потреб і можливостей.

c) Командування армії має право, за наявності особливих обставин, дозволяти збільшувати число «гіві» в окремих підрозділах, військових частинах і установах. При вирішенні подібних питань потрібно виходити з того, щоб збільшення витрат продуктів харчування, пов’язане із зростанням числа гіві, виправдовувалось би явно необхідними воєнними потребами. Про отриманий дозвіл необхідно повідомляти Верховне командування сухопутних сил.

d) Позитивні результати, які в більшості випадків дав досвід з гіві, у жодному випадку не повинні призводити до легковажної довірливості і втрати пильності, в розумінні їх ефективності. Військова частина ніколи не повинна забувати, що у тяжкому становищі і при місцевих поразках неблагонадійні елементи з числа «гіві» можуть завдати частині великої шкоди, а противник намагатиметься таким шляхом засилати до нас агентів. Застосування жінок в якості «гіві» забороняється. «Гіві», що втекли, розглядаються як дезертири.

Дане положення має силу в районах дій німецької армії. Порядок звільнення військовополонених і застосування їх на Батьківщині [тут — в Німеччині] — залишається незмінним.

При використанні допоміжних сил із місцевого населення на Сході потрібно завжди враховувати використання військовополонених на важливих військових підприємствах на Батьківщині.

Дане положення розповсюджується до батальйону включно. Витримки з нього доводяться до роти, як офіційне розпорядження.

Додаток 6 до [наказу ОКХ] № 8000/42

Секретно

(витяги)

Грошове утримання

«Гіві» отримують заробітну платню по трьох категоріях:

1-а категорія — 30 РМ = 375 крб.

2-а категорія — 36 РМ = 450 крб.

3-я категорія — 42 РМ = 525 крб.

По першій категорії оплачуються, в основному, всі гіві; при особливих заслугах, через пів-року може мати місце оплата по 2-й категорії. По третій категорії оплачуються тільки особливо благонадійні люди, які використовуються в установах з нагляду і у відповідних установах, які пропрацювали в німецькій армії не менше одного року. Рішення стосовно категорій може приймати командир, за посадою не нижчий за командира батальйону.

Забезпечення [харчове]

«Гіві» отримують забезпечення нарівні з німецькими солдатами, по тих же нормах.

Обмундирування.

«Гіві» обмундирування не видається. Якщо наявність обмундирування дозволяє, а служба в частині обов’язково вимагає, «гіві» може бути видано однострої.

Знаки розрізнення

«Гіві» носять на лівому рукаві білу пов’язку з написом: «На службі німецьких збройних сил».

Мило

При наявності відповідної кількості мила і за необхідності, мило видається безплатно.

Посвідчення особи

Всі «гіві» повинні бути забезпечені посвідченнями особи.

Інше

До місцевих жителів, задіяних для окремих спеціальних робіт (дорожні роботи, уборка хліба, копання окопів тощо) застосовуються не ці вказівки, а загальне положення про оплату. Безплатне забезпечення їм не належиться.

ГДА СБУ. — Ф. 2. — Оп 11. — № по оп. 13. — Спр. 44. — Т. 2. — Арк. 63–66. Завірена копія. Машинопис.