Примечания

Примечания

1 Основные работы автора Т.Г. Таировой-Яковлевой о Богуне: Деятельность Ивана Богуна, героя Освободительной войны Украины в 1651 г. Л., 1985. Рукопись; Загибель Івана Богуна // УIЖ. К., 1991. № 5. С. 139–142; иностранные источники о винницком полковнике Иване Богуне. Л., 1989. Рукопись; Іван Богун // Радянська Полісся. 1989. № 102, 24 серпня. С. 3; Іван Богун: проблеми біографії // УIЖ. 2000. № 2. С. 147–157. № 4. С. 144–152; Іван Богун-Федорович// Київська Старовина. К., 1992, № 5. С. 43–53; К биографии и. Богуна // Новгород-Северскому 1000 лет. Тезисы докладов. Чернигов-Новгород-Северский, 1989. С. 63–65; Памятники и памятные места в Украине, связанные с и. Богуном // IV республіканська наукова конференція з історичного краезнавства: Тези доповідей i повідомлень. К., 1989. С. 492.

2 Kochowski W. Pami?tniki do panowania Zydmunta III, W?adislawa IV i Jana Kazimirza Warszawa 1846. T. II. S. 156, 188–189, 213.

3 Kubala L Szkice historyczne. Ser. I. Lwow, 1880. S. 293–294.

4 Ефыменко А.Я. История украинского народа. СПб., 1906. С. 233.

5 Русский дипломатический словарь. СПб., 1908. Т. III. С. 154.

6 Реестр Вiйська Запорозького. К., 1995. С. 282.

7 ВУсР. М, 1953. Т. III. С. 540.

8 С осени 1648 г. и на протяжении 1649 г. мы постоянно видим полковника Федоренко (Федоровича) – под Львовом, в Баре, под Междибожем, под Збаражем. Он достаточно известен и совершенно естественно становится Кальницким полковником по реестру 1649 г. Но сразу после этого он неожиданно исчезает со сцены, а уже в августе 1650 г. появляется отсутствующий в реестре «какой-то полковник Богун», который имел уже такое влияние при Чигиринском дворе, что польский посол Адам Кисель с досадой писал о нем Яну Казимиру: он «моей близости к запорожскому гетману так помешал, что я едва мог снова ее возобновить». С января 1651 г. Богун – Кальницкий и Винницкий полковник, который отличается под Винницей, Берестечком и т. д. – вплоть до осени 1653 г., когда вновь появляется Иван Федоренко, полковник Кальницкий, который встречает посольство Бутурлина, а затем присягает в Переяславле и снова исчезает на несколько лет – до 1657 г., когда подписывает Корсунский договор со Швецией, опять же как полковник. В промежутке – на протяжении бесконечных сражений с поляками 1654–1655 гг. – постоянно выступает Кальницкий-Винницкий полковник Иван Богун, который в 1657 году участвует в знаменитом походе на помощь Ракочи. А Федорович опять исчезает – вплоть до Чудновского договора 1660 г., снова уступив место Богуну.

9 Lipinski W. Z dziejow Ukrainy, Stanislaw ich. Krzyczewski, z dziejow walki szlachty ukrainskiej, Kijow; Krakow, 1912. S. 144–149.

10 Грушевський M. Icторiя Украiни – Руси. К., 1995. Т. VIII. С. 277 и др.

11 Подробнее об этом: Яковлева Т. Іван Богун: проблеми біографії // УIЖ. 2000. № 2. С. 147–157. № 4. С. 144–152.

12 Zr?dla dziejowe. Warszawa, 1894. T. XII. S. 690.

13 Ibid. T. XI. S. 293, 320–321, 329.

14 Лукомский B.K., Модзалевский В.А. Малороссийский гербовник. К, 1993. С. 13, XL.

15 ВУсР. М, 1953. Т. I. № 145. С. 248–252; Материалы для истории колонизации и быта. Харьков, 1886. С. 16–17.

16 Флоря Б. Молоді роки Івана Богуна // Україна в минулому. Київ; Львів, 1992. Вип. 2. С. 71.

17 Там же. С. 72–73.

18 Там же. С. 75.

19 Во время восстания Б. Хмельницкого в 1649 г. Забусский изменил Богдану и был назначен поляками гетманом.

20 РГАДА. Ф. 79. Сношения России с Польшей. Оп. 1. 1645. Л. 228, 231.

21 Gazetta de France. Повседневные новости за 25 апреля 1654 г. С. 393.

22 Жерела до iсторii Украiни – Руси. Львiв, 1903. Т. VI. С. 188, 190.

23 Опубліковано в: Lipinski W. Z dziej?w Ukrainy. // Ksi?ga pamiatkowa. Kij?w; Krak?w, 1912. S. 492.

24 Док. Б. Х.. К., 1961. № 54. С. 110; ВУсР. Т. II. C. 159.

25 Мыцык ЮЛ. Анализ архивных источников по истории освободительной войны украинского народа (1648–1654). Днепропетровск, 1988. С. 33–34.

26 Ojczyste Spominki w pismach do dziej?w dawnej Polski. Diaryusze, Relacye, Pami?tniki i t p. Zeb. A Grabowski. T. II. Krak?w, 1845. 30. S. 50.

27 Jakuba Micha?owskiego, wojskiego lubelskiego a pozniej kasztelana bieckiego ksi?ga pami?tnicza (далее – Ksi?ga pami?tnicza). T. II. Krak?w. 1864. № 150. S. 452.

28 Kochowski W. Pami?tniki do panowania Zydmunta III. T. I. S. 60; Ksi?ga pami?tnicza. T. II. Krak?w, 1864. С. 150. S. 459.

29 Ksi?ga pami?tnicza. T. II. № 150. S. 459.

30 Реєстр Війська Запорозького 1649 року. К, 1995. С. 267.

31 ВусР. Т. II. № 170. С. 388.

32 Бантыш-Каменский Д.Н. История Малой России. К., 1993. С. 165.

33 В Речи Посполитой были две высшие военные должности, командовавшие собственно польскими (коронными) войсками: великий коронный гетман и польный гетман (т. е. заместитель). То же самое имелось и Литовском войске – великий литовский гетман и польный.

34 Kochowski W. Ук. Соч. T. II. S. 156–157; Он же. Annalium Poloniae ab obity Vladislavi IV. Climactercs scriptore Vespasiane a Kochova Kochowski. T. I. Crakowioe, 1683. S. 227–228; Ksi?ga pami?tnicza. С 221. S. 619; Wojew?dzkie pa?stwowe archiwum w Krakowie. Zb. Rusieckich. № 31. List. 226, etc.

35 Kochowski W. Annalium Poloniae. T. I. S. 229.

36 Kochowski W. Pami?tniki do panowania Jana Kazimierza T. I Poznan, 1859 T. I. S. 158.

37 Ojczyste Spominki. II S. 69.

38 Освецим С. Дневник. К, 1883. С. 30–32.

39 Там же. С. 40.

40 Українські думи та історичні пісні. М., 1944. С. 81.

41 Ojczyste Spominki. II S. 76.

42 Освецим С. Дневник. С. 102; Ojczyste Spominki. II. S. 316.

43 Ojczyste Spominki. II S. 321; Док. ОВУН. № 215. С 545.

44 Ojczyste Spominki. II S. 322; Док. ОВУН. № 215. С. 546.

45 Освецим С. Дневник. С. 110, 115.

46 М.С. Грушевский сомневался в избрании Богуна наказным гетманом, но дневники поляков, участников битвы, приводившие показания языков, единодушно это подтверждают. Освецим С. Дневник. С. 111; Ojczyste Spominki. II S. 79 etc.

47 Ojczyste Spominki. II S. 279; Док. ОВУН. № 232. С. 587, № 237. С. 616.

48 Ojczyste Spominki. II S. 289; Док. ОВУН. № 236. С. 613.

49 Ojczyste Spominki. I. S. 337.

50 Освецим С. Дневник. С. 127.

51 Starozytnosci historyczne polskie czyli pisma i pami?tniki do dzijow dawnej Polski z r?kopisrrow zebral A. Grabowski. Krak?w, 1840 T. I. S. 302–303; Relacje wojenne y pierwsyzch lat walk polsko+koyackich powstania Bohdana Chmielnickiego okresu «Ogniem i miecyem». Warszawa, 1999. S. 294.

52 ВУсР. Т. III. № 82. C. 174.

53 Акты Московского Государства Т. II. СПб, 1890. № 493. С. 304.

54 ВУсР. Т. III. № 147. С. 256–257.

55 «lu?na» – т. е. свободная, не прикрепленная.

56 Kochowski W. Historya panowania Jana Kazimierza T. II. S 212–214; Величко С. Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке. Т. 1. К, 1848. С. 129–130.

57 Jemioiowski М. Pami?tnik. Dyieje Polski yawieraj?cy. Warsyawa, 2000. S. 104, etc.

58 Именно такое выражение применяли все современники к выходкам Богуна.

59 ВУсР. Т. III. C. 352.

60 То есть жителями Валахии – исторической области Румынии между Дунаем и Карпатами.

61 Rudawskij J. Historja Polska od smierci Wladislawa IV az do pokoju oliwskiego, czyli dzieje panowania Jana Kazimierza od 1648 do 1660. Petersburg; Mohylow, 1855. T. I. S. 231.

62 Листи Дони // Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія. К., 1927. С. 550.

63 Kubala L. Szkice historyczne. T. II. S. 234–235.

64 Величко С. Летопись. Т. 1. С. 147–148.

65 Kochowski W. Historya panowania Jana Kazimierza. T. II. S. 233.

66 Листи Дони. С. 568.

67 Акты ЮЗР. СПб., 1878. Т. Х. № 3. С. 77.

68 Ksi?ga pami?tnicza. S. 307. S. 720.

69 ЦГиА во Львове. Ф. 132. № 709. Л. 1 об.

70 Акты ЮЗР. Т. Х. № 3. С. 435–436.

71 ВУсР. Т. III. С. 435–436.

72 Грушевский М.С. К истории Переяславской рады 1654 г. // Доклады АН СССР. 1929. № 16. С. 300–301.

73 Gazetta de France. 1654. 11 апреля.

74 Акты ЮЗР. Т. Х. № 7. С. 555–556.

75 Там же. С. 557–558.

76 ВУсР. Т. III. С. 488.

77 Архив ЮЗР. Ч. III. Т. IV. № CCLXXVIX. С. 797.

78 Величко С. Летопись. Т. 1. С. 212–213.

79 ПКК. 1-е. Т. III. C. 43–48.

80 В. Коховский, участник похода, приводит данные о 20 тыс. конницы и 18 тыс. пехоты. К этому еще необходимо прибавить челядь.

81 Kochowski W. Historya panowania Jana Kazimierza. T. I. Poznan, 1859. S. 202 – 203.

82 С. Потоцкий считал, что реальная цифра была ближе к 20 тысячам: Грушевський М. Icторiя Украiни – Руси. Т. IX. К., 1997. С. 1040–1041.

83 Там же. S. 205–206; Величко С. Летопись. Т. 1. С. 210–212.

84 ПКК. 2-е. Т. I. С. 191.

85 Величко С. Летопись. Т. 1. С. 212–213.

86 Жерела. Т. XVI. № 394. С. 219–220.

87 Архив ЮЗР. Ч. III. Т. VI. № 52. С. 122.

88 AGAD. Arch. Radziwil. Wid. II. K. 21. L. 36, 47.

89 Документы эпохи Хмельницкого. Т. I. С. 94.

90 Жерела. Т. XII. № 583. С. 485.

91 Там же. № 599.

92 Hiltebrandt C.J. Dreifache schwedische Gesandtschaftsreise nach Siebenburgen, der Ukraine und Constantinopol (1656–1658). Leiden, 1937. С. 59.

93 Акты ЮЗР. Т. IV. № 35. С. 44.

94 Архив ЮЗР. Ч. III. Т. VI. С. 321.

95 Акты ЮЗР. Т. XV № 2. С. 4 – 5; № 6. С. 269; Т. IV № 55. С. 91.

96 Акты ЮЗР. Т. IV № 59. С. 105.

97 Там же. № 69. С. 130.

98 Матерiали до iсторi? козаччини XVII вiку. Львiв, 1994 № 75. С. 99.

99 Акты ЮЗР. Т. XV № 6. С. 254.

100 Акты Московского государства. Т. П. № 1140. С. 669. 101 Акты ЮЗР. Т. IV № 115. С. 253; Т. XV № 9. С. 405.

102 Там же. Т. VII. № 100. С. 313.

103 ЦНБ. Отдел рукописей. Теки Нарушевича. № II – 13707. Л..10.

104 Kubala L Wojna Dun. Dodatek. № LXXIV. S. 625. Ю5 Летопись Величко. Т. I. С. 426.

106 ПКК, 1-е. Т. III. № LXXXV С. 374 – 375.

107 ПКК, 1-е. Т. III. № ХС. С. 406.

108 Акты ЮЗР. Т. VII. № 104. С. 317 – 319.

109 Wojna polso-moskiewska pod Cudnowem, odprawiona za panowania krola Jana Kazimierza pod wodza Stanislawa Potockiego wojewody Kralowskiego i Jerzego Lubomirskiego, marszalka koronnego w roku Panskim 1660 // B?blioteka historiczno-wojskowa. T. III. Warszawa. 1922. S. 92.

110 Litterae Nuntiorum Apostolicoram Historium Ucrainae illustranten. Ser. II. Sect. III. T. X. Romae, 1967. 238.

111 Мы не знаем, ни чей это был сын, ни его дальнейшую судьбу.

112 РГАДА Ф. 210. Ст. Белгородского стола. № 475. Л. 216 – 217.

113 ПКК. 2-е. Т. IV Ч. III. С. 182 – 188.

114 «Їдучи поблизу короля, кричав до поспольства, натовпу дітей, Проїжджаючи через міста й села: „Діти, діти українські! Пана свого Короля, тямте по носі великому, милостивого!“

Хоч король і ляхи сприйняли це за жарт, але ж (король) свиснув носом; З Богом і з королем обережно починай жарт, карт і костей жеребом».

115 Мицик Ю. Фрагмент Віршованої хронічки про Сіверський похід короля Яна-Казимира // Київські полоністичні студії. К., 2008. С. 517.

116 ПКК. 2-е. Т. IV Ч. III. С. 280.

117 Там же. № LIX. С. 270 – 272.

118 Там же. № LX. С. 279 – 280.

119 Герасимчук В. Смерть Івана Виговського // Ювіл. зб. на пошану акад. М.С. Грушевського. К, 1928. С. 206.

120 Акты ЮЗР. Т. V. № 82. С. 191.

121 Litterae Nuntiorum Apostolicoram Historium Ucrainae illustranten. Ser. II. Sect. III. T. X. Romae, 1967. 335.

122 Ibid. T. XI. Romae, 1967. 6.

123 Jerlicz J. Latopisiec a?bo kroniczka. Warszawa, 1853. T. II. S. 89 – 90.

124 Грамон Англуан. Из истории Московского похода Яна Казимира 1663 – 1664. Юрьев, 1929. С. 16 – 17.

125 Zbor parm?trak?w do dziej?w polskich Wyd W S de Broel Plater. (далее – Plater). Warszawa, 1859. T. IV. № V S. 138.

126 Plater. № VIII. S. 145.

127 Ibid № X. S. 149.

128 Ibid.

129 Ibid. № VI. S. 141; Грамон Антуан. С. 17 – 18.

130 Ibid. № X. S. 149 – 150.

131 Obuchowich K. F. Dyaryusz. Wilno, 1859. S. 115.

132 ИР Вернадского. Ф. II. № 15589. Л. 10.

133 «Як і у Богуна виявилось під Новгородом,

Котрий послав до московських, щоб з одного боку закипіло, А сам з другого боку хотів влаштувати королеві-пану криваві гони, […]вдарити з усіх боків».

Мицик Ю. Фрагмент Віршованої хронічки про Сіверський похід короля Яна-Казимира. С. 521.

134 Litterae Nuntiorum. Т. XI. № 5293. 23 – 24.

135 Listy Jana Kazimira do Mariji Ludowiki // Kwartalnik Historiczne. 1891, cz. V. S. 22.

136 Theatrum Europaeum. T. VIII – IX. J. Schleder, 1693 – 1699. S. 1253.

137 Litterae Nuntiorum. T. XL № 5293. 24.

138 Chrapow?cki J. A. Diariusz. Warszawa, 1978. T. I. S. 462.

139 Listy Jana Kazimira do Mariji Ludowiki // Kwartalnik Historiczne. 1891. Cz. V. S. 22.

140 Theatrum Europaeum. J. Schleder. 1693 – 1699. T. VIII – IX. S. 1253.

141 Poczobut-Odlanicki J. W. Pamietnik. // Bibl. Ordyn. Krasinskich. Warszawa, 1877. T. III. S. 80 – 81.

142 «І через це тихо (Богун) був страчений, поплила кров таємним бродом». Мицик Ю. Фрагмент Віршованої хронічки про Сіверський похід короля Яна-Казимира. С. 521.

143 Подробнее об этом: Яковлева Т. Загибель ІванаБогуна. С. 139–142; Она же. Pyїнa Гетьманщини…

144 Местные краеведы высказывали предположение, что могила Богуна могла быть в урочище рядом с селом Пироги (недалеко от Новгород-Северского), именовавшимся в народе «Богуны». Чайка П.В. Вороніж над Осотою. Шостка, 2008. С. 101.

145 Jozefowicz T.J. Kronika miasta Lwowa od roku 1634 do 1690 obejmu?jca w ogplonsci dzieje dawnej Rusi Czerwonej a zwlaszcza Historya arcybiskupstwa Lwowskiego w tejze epoce. Lwow, 1854. S. 267–268.

146 Izopolskieh P.E. «Piesni i Skazki ukrainski», Badania podan ludu // Atheneum. 1843. № I. S. 26.

147 Лукомский В.К., Модзалевский В.Л. Малороссийский гербовник. С. 13.

148 Бывшее Суворовское училище.

Данный текст является ознакомительным фрагментом.