Автобиография учителя Первой украинской советской школы № 12 З.Ф. Макаренко[4]

Автобиография учителя Первой украинской советской школы № 12 З.Ф. Макаренко[4]

Curriculum vitae.

Родом я з слободы Старощербинивкы Кубанського округа. Батько мий був простый селянин, робитник-хлиброб, котрый шанував ридну мову Украйиньску й звычай, так як прадиды його булы выходцями з Украйни, а ненька моя украинсько-польской крови.

Народывся я 7 – го лютого 1900 року. З малку рис в бездольном поле. В степу, де пас разну худобу и працював в господе. Таке життя було нэ зовсим до вподобы, алэ воно мало свою цикависть в тим, що ласкало мени, малому хлопяти, очи и пидтрымувало мойи мрии.

Я мав цикависть до всього, що робилось в окрузи мене. Як пидрис я дужче, то батько виддав мени до горомадянськой школы, де я був першим учнем.

Бильше всього, на диво йому, мени вдавалось малювання. А коли вже я був в вищий початковий школе, що тоди вчився, я мав свои эскизы жанрового сюжету з Украйинського життя. Як було мени рокив чотырнадцять, я цикавивсь нэ тилько до того, що диялось в окрузи мене, а мени хотилось побачить й закордонне життя.

В 1914 – 15–16 роках я мусив побувати на Украйини, Польши, Галицийи, и в Немеччини. Ця екскурсия дала велыку освиту простому хлопцеви, котрый до того був з малою освитою.

Сэрэдню школу я скинчив вже экстерном. В 1918 роци я выдержав экзамен на вчителя 2– клясных шкил при 2-ий Краснодарский гимназийи. В 1920 роци працював зпершу в пидоддили «ИЗО». Був члэном украйинськой Робитничей Просвиты. В тому ж роци поступыв в Куб. Госуд. Унивэрситэт, студэнтом естэственного факультету. В 1921 р., пэрэд лыквыдациею цього Вуза, я перевився по своий охоти, з дозволення политруков Вузив, т-кы М. Петренко, – в Вищи Госуд курсы мистетства, котри реорганизовани були в Кубанский Техникум мистецтва, де я мусиму бути до цього часу.

Окрим всього я гарно розумию российску мову – Бував в Москви, Лэнингради. Оце Й всэ те, котре освищае коротенько мое життя.

З. Ф. Макаренко. 28. 10. 1924 року.