Пісні Січових Стрільців
Пісні Січових Стрільців
ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Машерують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти наших українців з московських кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з москалями тан!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні Січових стрільців,
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Слова С. Чарнецького
ЖУРАВЛІ
Видиш, брате мій,
товаришу мій:
відлітають сірим шнурком
журавлі в вирій.
Кличуть: кру, кру, кру,
в чужині умру,
заки море перелечу,
крилонька зітру.
Кру, кру, кру, кру…
Мерехтить в очах
безконечний шлях,
гине, гине, в сірій мраці
слід по журавлях…
Кличуть: кру, кру, кру,
в чужині умру,
заки море перелечу
крилонька зітру.
Кру, кру, кру, кру…
Слова Б. Лепкого
Мелодія Л. Лепкого
ПОВІЯВ ВІТЕР СТЕПОВИЙ
Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила,
Впав в бою стрілець січовий,
Дівчина затужила.
А був то хлопець молодий,
Йому пора кохати.
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати.
Летить ворон з чужих сторон
Та й жалібненько кряче:
«Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!»
Заплаче матінка стара,
Заплаче чорнобрива,
Бо не одного козака
Сира земля накрила.